КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
з дисципліни
П
равознавство
Київ - 2006
Міністерство освіти і науки України
Промислово-економічний коледж Національного авіаційного університету
Конспект
лекцій з дисципліни
„Правознавство”
Київ – 2006
Конспект лекцій з дисципліни „Правознавство” (для студентів усіх спеціальностей академії). Укладач Л.В. Тандир –К:, 2006. - 325 с.
В конспекті лекцій викладено теоретичний матеріал з правознавства, необхідний для засвоєння студентами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр напрямів підготовки «Економіка підприємства» та «Електронні апарати».
Рекомендовано науково-методичною радою ПЕК НАУ, протокол 1 від 30.08.2006 року
ЗМІСТ
Лекція на тему «Основи теорії держави і права»
Лекція на тему ”Загальна характеристика права України ”
Лекція на тему ”Конституційне право – провідна галузь національного права України”
Лекція на тему «Правовий статус особи і громадянина»
Лекція на тему ” Народовладдя в Україні та форми його здійснення ”
Лекція на тему ” Загальні засади адміністративного права України”
Лекція на тему ”Загальні засади господарського права України”
Лекція на тему ” Загальні засади фінансового права України”
Лекція на тему ” Загальні засади банківського права України”
Лекція на тему ” Загальні засади міжнародного права України”
Лекція на тему ” Загальні засади цивільного права України”
Лекція на тему ”Право власності”
Лекція на тему ”Спадкове право”
Лекція на тему ” Загальні засади трудового права України”
Лекція на тему ” Загальні засади соціального законодавства України”
Лекція на тему ” Загальні засади житлового права України”
Лекція на тему ” Загальні засади сімейного права України”
Лекція на тему ” Загальні засади кримінального права України”
Лекція на тему ” Загальні засади земельного права України”
Лекція на тему ” Загальні засади аграрного права України”
Лекція на тему ” Загальні засади екологічного права України”
Лекція на тему ”Судові й правоохоронні органи України”
Лекція на тему ”Вирішення господарських спорів в України”
Лекція на тему ”Розгляд цивільних, адміністративних і
кримінальних справ в Україні ”
Вступ
Успішний розвиток нашої держави неможливий без активної й свідомої участі у громадському, політичному житті більшості громадян, молоді, студентства. Але конструктивною, позитивною така участь може бути лише в тому разі, коли громадяни володіють певним обсягом знань з теорії існування та діяльності держави, її устрою, чинного законодавства.
Проблема правового виховання, ознайомлення з чинним законодавством набула великої актуальності. Однією з важливих ланок цього процесу є вивчення дисципліни „Правознавство”.
Мета і завдання дисципліни „Правознавство” – надати студентам основи знань з теорії держави і права, ознайомити їх з конституційним ладом нашої країни й чинним законодавством, допомогти знаходити рішення, що відповідають його вимогам.
Предметом дисципліни є вивчення основних точок зору сучасної юридичної думки про виникнення держави і права, поняття системи права та її внутрішньої організації, характеристики джерел права як зовнішньої форми його вираження, визначення місця та ролі права в урегулюванні різноманітних суспільних відносин.
У процесі навчання студенти отримують необхідні знання під час лекційних та семінарських занять. Для успішного засвоєння навчального матеріалу дисципліни необхідною складовою є самостійна робота студентів з літературою і нормативно-правовою базою.
Важливе завдання дисципліни – навчити студентів застосовувати юридичні знання для аналізу різноманітних ситуацій. Формування таких навичок сприятиме використання знань з різних галузей права – адміністративного, господарського, фінансового, цивільного, трудового, сімейного, кримінального тощо. Здійснена спроба подати в конспекті все, що необхідно знати студенту для вивчення дисципліни „Правознавство”.
Конспект рекомендований студентам напряму «Економіка підприємства» денної та заочної форм навчання.
Лекція на тему „Основи теорії держави і права” План лекції
Основні закономірності виникнення держави і права.
Роль держави і права в організації суспільства і здійсненні політичної влади.
Поняття держави та її ознаки.
Характеристика внутрішніх і зовнішніх напрямів діяльності (функції) держави.
Поняття форми держави.
Співвідношення і взаємодія держави і особи.
Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави.
Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави.
1. Основні закономірності виникнення держави і права
З історії відомо, що первісне суспільство не мало ні держави, ні державної влади. Але з часом, унаслідок економічного розвитку суспільства та його соціального розшарування виникає держава.
З певною ймовірністю можна передбачати, що люди ще в глибоку давнину замислювалися над питаннями причин і шляхів виникнення держави.
Із зародженням писемності ці питання почали вивчатися як в теоретичному, так і в практичному значеннях.
Сучасною теорією держави і права запропоновані такі причини виникнення держави і права:
три великі поділи праці (відокремлення скотарства від землеробства; відокремлення ремесла від землеробства; відокремлення торгівлі від виробництва);
поява надлишкового продукту, приватної власності на засоби
виробництва і, як наслідок , майнової нерівності;
утворення суспільних економічних класів з протилежними інтересами, конфліктами між ними;
неспроможність суспільної влади первісного суспільства управляти ним за наявності класових суперечностей.
Причини виникнення права:
переростання первісних звичаїв, традицій в юридичні норми;
правотворча діяльність компетентних державних органів чи посадових осіб;
перетворення рішень судових органів щодо конкретних справ на загальну норму, що є обов’язковою для вирішення аналогічних справ (так званий прецедент).
Основні теорії походження держави:
теологічна (божественна);
патріархальна;
договірна;
насильницька;
психологічна;
космічна;
органічна;
технократична;
соціально-економічна (зокрема класова)
За теологічною теорією, поборниками якої були Аврелій Августин і Фома Аквінський, держава походить від Бога. На цій підставі Ф. Аквінський обґрунтував її споконвічність і непорушність, виправдовував будь-які реакційні держави, висловлював думку, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу.
За патріархальною теорією, поборниками якої є Аристотель, Р. Фільмер та І. Михайловський, держава походить від сім'ї і є результатом її історичного розвитку і зростання: владі монарха, започаткована через Адама Богом, є продовженням батьківської влади і не підвладна ніяким людським законам.
Договірна теорія (Грацій, Спіноза, Гоббс, Ж.-Ж. Руссо, О.М. Радищев) пояснює виникнення держави на підставі добровільної згоди між людьми про те, що одні управлятимуть, а інші виконуватимуть прийняті ними управлінські рішення.
Відповідно до теорії насильства, держава є результатом завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. Згідно з цією теорією, завойовники утворюють державу, яка і є тією силою, що утримує переможених у покорі та зміцнює владу над ними. її представниками були Гумплович, Каутський, Дюрінг та ін.
У психологічній теорії стверджується, що держава виникла завдяки особливостям психіки людей, якій притаманна потреба наслідування, покори й усвідомлення залежності від видатної особистості. За цією теорією, народ потребує постійного керування, оскільки є інертною масою і не здатен приймати рішення. її представником є Л. Петражицький.
Згідно з космічною теорією, державу завезли на землю інші цивілізації.
Обґрунтування органічної теорії дав англійський філософ Герберт Спенсер. За його твердженням, держава, подібно до біологічного організму, має політичне тіло: руки, ноги, голову, тулуб, тобто органи, що виконують відповідні функції. Тому вона народжується, зростає, мужніє, старіє й гине.
За технократичною теорією, держава виникає як результат спілкування між людиною і технікою.
Відповідно до соціально-економічної теорії, держава є продуктом природно-історичного розвитку суспільства. Вона складається з двох підходів: перший - виникнення класів і класових антагонізмів (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ульянов); другий - виникнення ускладнень структури первісного суспільства і суспільних відносин і необхідність удосконалення управління суспільством (Л. Морган).
Отже, можна дійти висновку, що жодна з цих теорій виникнення держави не охоплює й не розкриває ні сутності держави, ні передумов її походження. А відтак усі вони лише у сукупності відтворюють більш-менш певну ймовірність передумов і процесів виникнення держави.