XII. Пальцьове дослідження прямої кишки.

Пальцьове ректальне дослідження являється обов'язковим методом діагностики захворювань прямої кишки, малого тазу і  органів черевної порожнини.

Показання до  пальцьового ректального дослідження

Його виконують в усіх випадках, коли хворий висуває скарги на  болі в  животі, порушення функцій органів малого тазу, діяльність кишечника. Воно завжди передує інструментальному ректальному дослідженню (аноскопія, ректороманоскопія, колоноскопія) і  дозволяє вирішити питання про  можливість проведення останнього, уникнути серйозних ускладнень при різкому звуженні анального каналу або просвіту прямої кишки пухлиною, запальним інфільтратом. Пальцьове ректальне дослідження дає можливість оцінити функціональний стан м'язів заднього проходу, виявити захворювання, патологічні зміни анального каналу і прямої кишки (тріщини, нориці, геморой, рубцеві зміни і  звуження просвіту кишки, доброякісні та злоякісні новоутворення, чужорідні тіла); запальні інфільтрати, кістозні і  пухлинні утворення параректальної клітковини; зміні передміхурової залози у чоловіків і  внутрішніх статевих органів у  жінок; стан тазової порожнини, прямокишково-маткового або ректально-міхурового заглиблення. Іноді пальцьове ректальне дослідження являється єдиним методом виявлення патологічного процесу, що локалізується на  задньому півколі стінки прямої кишки над анальним каналом, в  зоні, важкодоступній для огляду при будь-якому виді інструментального ректального дослідження.

Протипоказання

Пальцьове ректальне дослідження протипоказано при різкому звуженні заднього проходу, а також при вираженій больовій чутливості його до  зняття больового синдрому за допомогою мазі з дикаїном, анальгетиками або наркотичними засобами.

Техніка виконання

Ректальне дослідження проводять в різних положеннях пацієнта: лежачи на боці із зігнутими в тазостегнових і колінних суглобах ногами, в колінно-ліктьовому положенні, в положенні на спині (на гінекологічному кріслі) із| зігнутими у колінних суглобах і приведеними до  живота ногами. Іноді для оцінки стану важкодоступних верхніх відділів прямої кишки при пальцьовому ректальному дослідженні пацієнтові надають положення навпочіпки. При підозрі на  перитоніт або абсцес дугласового простору пальцьове ректальне дослідження за цієї умови можна виявити симптом нависання і больової чутливості півкола стінки прямої кишки.

Пальцьовому ректальному дослідженню завжди повинен передувати ретельний огляд ділянки заднього проходу, що нерідко дозволяє виявити ознаки захворювання (зовнішні нориці, тромбоз зовнішніх гемороїдальних вузлів, недостатнє стулення країв заднього проходу, розростання пухлиноподібної тканини, мацерацію шкіри та ін.), після чого вказівний палець правої руки, на  яку надіта гумова рукавичка, рясно змащений вазеліном, обережно вводять в  задній прохід, хворому рекомендують «натужитись», як при дефекації, і під час дослідження максимально розслабитися.

Послідовно обмацуючи стінки анального каналу, оцінюють еластичність, тонус і розтяжність сфінктера заднього проходу, стан слизової оболонки, наявність і ступінь больової чутливості. Потім палець проводять в  ампулу прямої кишки, визначаючи стан її просвіту (зіяння, звуження), послідовно обстежують стінку кишки по всій поверхні і на всій доступній протяжності, звертають увагу на стан передміхурової залози (у чоловіків) і  ректально-вагінальної перетинки, шийки матки (у жінок), параректальної клітковини внутрішньої поверхні. Після витягання пальця з  прямої кишки оцінюють характер відокремлюваного (слизисте кров'яне, гнійне).

Для діагностики захворювань верхньоампулярного відділу прямої кишки, клітковини пельвіоректального або задньопрямокишкового простору (парапроктит, пресакральна кіста), тазової порожнини (запальний процес або пухлинне ураження вдаються до бімануального пальцьового дослідження. З цією метою вказівний палець однієї руки вводять в  пряму кишку, а  пальцями іншої руки натискають на  передню черевну стінку над лобковим симфізом.

Стан ректально-вагінальної перетинки, рухливість стінки прямої кишки відносно задньої стінки піхви і тіла матки можна оцінити, проводячи бімануальне пальцьове ректальне і  вагінальне дослідження.