6. Поняття і система законодавства про підприємництво

У законодавстві про підприємництво як самостійній галузі законодавства України можна виділити 3 блоки нормативно-правових актів: 1) Конституція України, що містить норми про підприємництво; 2) блок спеціальних нормативно-правових актів, регулюючих виключно підприємницьку діяльність; 3) нормативно-правові акти, що містять окремі норми або їх сукупність, регулюючих підприємництво (наприклад, Цивільний кодекс України).

Найбільшу значущість серед вказаних нормативно-правових актів мають законодавчі акти.

Серед законів, регулюючих виключно підприємницьку діяльність, слід назвати Господарський кодекс України (розділ 4), закони України «Про господарські суспільства» від 19.09.91 р., «Про захист від несумлінної конкуренції» від 07.06.96 р., «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.96 р., «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р., «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р., «Про фінансовий лізинг» в редакції від 11.12.2003 р., «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р., «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. і ін.

Разом з ними істотне значення мають закони, які, хоча регулюють не тільки відносини у сфері підприємництва, але багато в чому застосовні до цих відносин. Це закони України «Про власність» від 07.02.91 р., «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.91 р., «Про рекламу» від 03.07.96 р. в редакції Закону від 11.07.2003 р., «Про страхування» от07.03.96 р. вредакции від 04.01.2001 р., «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р., «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.93 р., «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.93г., «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» від 23.12.97 р. і ін.

Разом із законами значну роль в регулюванні підприємницької діяльності мають підзаконні акти. В їх числі — Укази Президента України.

Серед Указів Президента України у сфері підприємництва слід зазначити наступні: «Про усунення обмежень, стримуючих розвиток підприємницької діяльності» від 03.02.98 р., «Про деякі заходи по дерегулированию підприємницькій діяльності» від 23.07.98 г.; «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. Крім того, ряд важливих нормативно-правових актів, регулюючих підприємництво, були затверджені Указами Президента України. Серед них Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене Указом Президента України від 07.11.94 г.; Про порядок вживання обмежень імпорту товару відповідно до норм і принципів системи ГАТТ/ВОТ, затверджене Указом Президента України від 27.06.96 р. і ін.

Важливе значення мають також підзаконні акти Кабінету Міністрів України, особливо, положення, затверджені ухвалами уряду України. Серед них: Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затверджене ухвалою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 р. До числа цих актів також відноситься ухвала Кабінету Міністрів України « Про впорядкування діяльності субъек -тов підприємницької діяльності, створених з участю державних підприємств» от31.12.92г. идр.

У числі джерел підприємницького права великий масив складають відомчі нормативно-правові акти, у тому числі Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України [раніше — Міністерство зовнішньоекономічної діяльності і торгівлі України] (особливо у сфері зовнішньоекономічної діяльності, де прийняті десятки відомчих актів, затверджених наказами цього Міністерства), Антимонопольного комітету України, Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку.

Значна роль у сфері підприємництва відводиться локальним нормативно-правовим актам, які розробляються і приймаються безпосередньо суб'єктами підприємницької діяльності в цілях її саморегулювання. Ці акти можуть регулювати діяльність суб'єкта в цілому (наприклад, статут), його окремих структурних частин або відособлених підрозділів (наприклад, положення про філіал, представництво), або встановлювати режим комерційної таємниці і т.п.

Разом з нормативно-правовими актами за останні декілька років склалася певна судова практика вживання законодавства. Проте не завжди ця практика є одноманітною. Тому особливо важливе значення мають роз'яснення Президії Вищого господарського суду України.

Одним з напрямів вдосконалення законодавства про підприємництво є забезпечення верховенства закону, у тому числі підвищення ролі закону в регулюванні відносин у сфері підприємництва, їх пряма реалізація або конкретизація в підзаконних нормативно-правових актах, виключення довільного тлумачення і т.п.

Враховуючи розосередження регулювання підприємницької діяльності в різних нормативно-правових актах, їх величезна множина, представляється доцільним досягнення систематизації у формі кодифікуючого закону. Підприємницький кодекс як комплексний, міжгалузевий нормативно-правовий акт необхідний для сумісного і злагодженого використовування різнорідних норм у сфері підприємництва в цілях належної реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність.

Ухвалення Господарського кодексу України і нового Цивільного кодексу України, що передбачає безліч новел в правилах регулювання діяльності суб'єктів підприємництва, є важливим етапом систематизації законодавства про підприємництво.

Законодавство про підприємництво як галузь законодавства — сукупність нормативно-правових актів, регулюючих суспільні відносини у сфері підприємництва.