МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗІ

“ВСТУПУ ДО МОВОЗНАВСТВА”

КИЇВ-2000

Завдання для самостійної роботи зі “Вступу до мовознавства”. Навчальний посібник. / Укл. Д.І. Терехова. - К. - Вид. центр КДЛУ, 2000. -31 с.

18ВІЧ-966-638-002-1

Укладач: Д.І. Терехова, канд. філол. наук, доц.

Рецензенти: ІУ1.ГІ. Кочергам, докт. філол. наук, проф. С.П. Денисова, докт. філол. наук.

Друкується за рішенням вченої ради Київського державного лінгвістичного університету (протокол № 11 від 29 травня 2000 р.).

І8ВІЧ-966-638-002-І

© Д. Терехова, 2000

Навчальний курс “Вступ до мовознавства" посідає важливе місце в лінгвістичній підготовці філологів. Цей курс розвиває лінгвістичне мислення, навички лінгвістичного аналізу звукового, лексичного і граматичного боків мови, свідомого підходу до оцінки мовних явищ і фактів. “Вступ до мовознавства” має забезпечити розуміння основних проблем, понять і термінів науки про мову, підготувати студентів до сприймання і засвоєння всіх інших мовознавчих дисциплін.

Навчальна програма передбачає три форми роботи: лекційний курс (20 годин), семінарські заняття (16 годин) і самостійну роботу студентів (20 годин).

Самостійна робота студентів займає найважливіше місце у підготовці спеціалістів. Вона передбачає:

самостійне вивчення матеріалу за навчальними посібниками та конспектами лекцій;

виконання запропонованих вправ і завдань;

відповіді на запитання для самоперевірки.

Перш ніж приступити до виконання завдань, студент повинен уважно ознайомитися з метою і завданнями, поставленими до кожної теми курсу, опрацювати подану до кожного розділу літературу.

ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ “ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА”

Обов’язкова

1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. - К. — Одеса, 1991.

2. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник. - K., 1974.

3. Ющук І.П. Лекції зі вступу до мовознавства: Навчальний посібник. - K., 1995.

Додаткова

1. Реформатский A.A. Введение в языкознание. - М., 1996.

2. Головин Б.Н. Введение в языкознание. - 4-е изд. - М., 1983.

3. Булаховський A.A. Виникнення і розвиток літературної мови / Вибрані праці у 5 тт. - K., 1975.-Т. 1.

4. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. - М., 1998.

5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. - 2-е изд. - М., 1987.

6. Ганич Д.І., Олійник І.'С. Словник лінгвістичних термінів. - K., 1985.

7. Лингвистический энциклопедический словарь. - М., 1990.

8. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М., 1966.

Примітка: повна бібліографія книжки подасться при першій згадці, а далі будуть називатись лише автори зазначених посібників.

Тема: МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МОВИ

Мета: ознайомитись з основними методами наукового дослідження мови, зі специфікою вивчення мовних явищ у синхронії та діахронії.

Завдання:

• визначити суть, мету та сферу застосування описового, порівняльно - історичного і зіставного методів дослідження мови;

• з’ясувати особливості вивчення мовних явищ у синхронії та діахронії;

• охарактеризувати описове, історичне, порівняльно-історичне, типологічне мовознавство.

Форма виконання: опрацювання матеріалів підручників, конспект додаткової літератури.

Питання для опрацювання:

1.Основні методи наукового дослідження мови: описовий, порівняльно - історичний, зіставний.

Вказівки щодо виконання: дати визначення та з’ясувати специфіку основних методів наукового дослідження мови.

Література:

1. Карпенко Ю.О., с. 11 - 12.

2. Дорошенко С.І., Дудик П.С., с. З - 19.

3. Головин Б.Н., с. 5 - 9, 270 - 293.

2. Синхронія й діахронія у мові. Індукція та дедукція як методи дослідження.

Вказівки щодо виконання: встановити особливості вивчення мовних явищ у синхронії та діахронії; визначити загальнонаукові методи дослідження — індукцію та дедукцію, розрізняти різні види мовознавства: описове, історичне, порівняльно-історичне, типологічне.

Література:

Карпенко Ю.О., с. 12-13.

Дорошенко С.І., Дудик П.С., с. 3-19.

Головин Б.Н., с. 5-9.

Практичне завдання

1. Уважно ознайомтесь із наведеним нижче у таблицях матеріалом і з’ясуйте, як і в чому виявляється лексична та граматична спорідненість слов’янських мов. Який метод наукового дослідження мови застосовується при такому розгляді мов?

Назви найближчих родичів

Українське	Російське	Білоруське	Польське	Чеське	Болгарське	Сербське
мати	мать	маці	mac	matka	майка	мати, майка
батько, отець	отец	бацька	ojciec	otec	баща	отац
брат	брат	брат	brat	bratr	брат	брат
сестра	сестра	сястра	siostra	sestra	сестра	сестра

Назви частин людського тіла

Українське	Російське	Білоруське	Польське	Чеське	Болгарське	Сербське
Рука	рука	рука	геkа	ruka	ръка	рука
Нога	нога	нага	noga	noha	крак, нога	нога
Голова	голова	галава	glowa	hІауа	глава	глава
Серце	сердце	сэрца	serse	srdce	сьрце	срце

Назви дій

Українське	Російське	Білоруське	Польське	Чеське	Болгарське	Сербське
жити	жить	жыць	zyc	ziti	живея	живети
пити	пить	піць	ріс	piti	пия	пити
їсти	есть	есці	jesc	jisti	ям (І-ша особа однини)	jести
ходити	ходить	хадзіць	chodzic	choditi	ходя	ходити
бачити	видеть	бачыць	widziec	videti	виждам	видети

Українське	Російське	Польське	Чеське	Болгарське	Сербське
		Числівники
один	один	jeden	jeden	един	едан
два	два	dwa	dva	два	два
три	три	trzy	tri	три	три
чотири	четыре	cztery	ctyri	четири	четири
п’ять	пять	piçé	pët	пет	пет
шесть	шесть	szesc	sest	шест	шест
сім	семь	siedem	sedm	седем	седам
вісім	восемь	osiem	osm	осем	осам
дев’ять	девять	dziewiec	devët	девет	девет
десять	десять	dziesiec	deset	десет	десет

(Див.: Кондратов H.A. и др. Сборник задач и упражнений по введению в языковедение: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. - 2-е изд. - М., 1991.-С. 164-165.)

Вказівка щодо виконання: уважно прочитайте матеріал таблиць, порівняйте приклади, зробіть висновки щодо лексичної і граматичної спорідненості слов’янських мов. Визначте метод дослідження споріднених мов.

Зразок пояснення: при порівнянні цих слів ми переконуємося, що для назви матері в деяких слов’янських мовах існують дві форми від одного й того ж кореня (одна З цих форм - із суфіксом -к- - більш нова); чеська форма mater бере початок від форми знахідного відмінка, пор. ст.-слов. МАТИ,

знахідн. відм. МАТЕРЕ ...

Рекомендована література:

1. Кондрашов H.A. и др. Сборник задач и упражнений по введению в

языковедение: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. - 2-е изд. - М., 1991.

-С. 164-168.

2. Доленко М.Т. Вступ до мовознавства. Збірник вправ і завдань. — K., 1975. -

C. 5-7.

Додаткова література:

1. Реформатский A.A., - параграфи 1 -6.

2. Маслов Ю.С., - с. 221-238.

3. Степанов Ю.С. Методы и принципы современной лингвистики. - М., 1975.

4. Иванова Л.П. Методы лингвистических исследований. - К., 1995.

5. Общее языкознание: Методы лингвистических исследований / Отв. ред. Б.А.Серебренников. - М., 1973.

6. Білецький А.О. Основні методи дослідження в сучасному мовознавстві // Методологічні питання мовознавства . - K., 1966.

7. О принципах и методах лингвистического исследования. - М., 1966.

8. Мельничук A.C. О всеобщем родстве языков мира // Вопр. языкознания. — 1991,-№2.

9. Гухман М. М. Понятие системы языка в синхронии и диахронии // Вопр. языкознания. - 1962. - №4.

10. Мейе А. Сравнительный метод в историческом языкознании,- М., 1954.

11. Ганич Д.І., Олійник 1.С. Словник лінгвістичних термінів. - (відповідні словникові статті).

12. Лингвистический энциклопедический словарь. - (відповідні словникові статті).

13. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - (відповідні словникові статті).

Запитання для самоперевірки:

1. Що таке метод ?

2. Що є спільного і що відмінного між методом дослідження і методикою?

3. Чим відрізняються методи наукового дослідження мовного матеріалу від навчальних методів?

4. Які ви знаєте основні методи дослідження мови?

5. Як по-іншому називається дескриптивний метод?

6. Який метод дослідження мови вважається найдавнішим?

7. Що таке компаративістика?

8. На які різновиди розподіляється порівняльне мовознавство?

9. Які існують різновиди мовознавства відповідно до методів дослідження мови: синхронії та діахронії?

10. Чому лінгвісти використовують різні методи у дослідженні мовного матеріалу?

Тема: МОВЛЕННЄВИЙ АПАРАТ, ЙОГО БУДОВА

Мета: розглянути будову і функції мовного апарату людини; з’ясувати анатомо-фізіологічні передумови утворення звуків; дати характеристику звуків мовлення у фізіологічному аспекті.

Завдання:

- назвати активні й пасивні органи мовлення;

- дати визначення артикуляції, розглянути три фази в артикуляції звука;

- визначити, що таке артикуляційна база мови.

Форма виконання: опрацювання матеріалів підручників, конспект додаткової літератури.

Питання для опрацювання:

1. Активні й пасивні органи мовлення. Роль центральної нервової системи і слухового апарату в утворенні та сприйманні звуків.

Вказівки щодо виконання: замалювати схему будови мовного апарату людини; назвати активні й пасивні органи мовлення; визначити призначення кожного мовного органа; з’ясувати роль центральної нервової системи і слухового апарату в утворенні та сприйманні звуків мовлення; описати роботу органів мовлення при вимові голосних і приголосних звуків.

Література:

1. Карпенко Ю.О., с. 58-61.

2. Дорошенко С.І., Дудик П.С., с. 50-57, 70-81, 83-84.

3. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика / За ред.

І.К.Білодіда. - К., 1969. - с. 4’3-217.

4. Зиндер Л.Р. Общая фонетика. - М., 1974. - с. 4-216.

2.Артикуляція звука /три фази артикуляції/ та артикуляційна база. Зміна об’єму й форми резонатора під час творення звуків. Місце перепони на шляху видихуваного повітря і способи подолання перепон.

Вказівки щодо виконання: засвоїти фази артикуляції звука; визначити, що таке артикуляційна база слова; з’ясувати зміну об’єму і форми резонатора під час творення звуків та місце перепони на шляху видихуваного повітря.

Література;

1. Карпенко Ю.О., с. 61-72.

2. Дорошенко С.І., Дудик П.С., с. 50-57,70-81, 83-84.

3. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика / За ред.

І.К.Білодіда. -К., 1969. - с. 43-217.

4.Зиндер Л.Р. Общая фонетика. - М., 1974.-с. 4-216.

Практичні завдання:

1. Проаналізуйте схему будови апарату мовлення, що наведена у підручнику Карпенка Ю.О. “Вступ до мовознавства” (1991) і вкажіть, які органи мовлення при вимові звуків є активними, а які - пасивними.

Рекомендована література:

Карпенко Ю.О., -„с. 60-61.

2. Опишіть артикуляцію органів мовлення у процесі вимови звуків: [а], [о],

[у], [м], [л], [с], [с’], [т].

Вказівка щодо виконання: вимовте кожен окремий звук, простежте положення органів мовлення.

Зразок: при вимові звука [а] ротова порожнина розкрита найширше. Голосний вимовляється при найнижчому піднятті язика, тіло якого відтягнене назад — до стінки глотки. Спинка язика в задній частині мінімально піднята вгору. Губи при артикуляції [а] активної участі не беруть. М’яке піднебіння утворює зімкнення з задньою стінкою глотки й тим самим закриває прохід, що веде в носову порожнину. Отже, [а] - нелабіалізований голосний заднього ряду, низького підняття.

Рекомендована література:

Карпенко Ю.О., с. 62-72.

3. Вимовте 5 звуків української мови, при артикуляції яких голосові зв’язки дрижать, і 5 звуків, при артикуляції яких голосові зв’язки не працюють.

Рекомендована література:

Карпенко Ю.О., с. 62-72.

4. Назвіть звуки української та виучуваної мов, при вимові яких беруть участь губи.

Рекомендована література:

Карпенко Ю.О., с. 62-72.

5. Опишіть артикуляцію звуків української мови [г] та [г].

Рекомендована література:

Карпенко Ю.О., с. 62-72.

Додаткова література:

1. Росетті А. Вступ до фонетики / Пер.з румунської. - K., 1974.— С. 13-74.

2. Реформатский A.A., параграфи 29-32.

3. Головин Б.H., с. 47-57.

4. Маслов Ю.С.. с. 33-85.

5. Кодухов В.И., с. 101-138.

6. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. Основы общей фонетики: Учеб. пособие. - СПб., 1991.

7. Зиндер Л.Р. Общая фонетика. - М., 1979. - С. 4-216.

8. Vassilyev Y. A. English Phonetics. A theoretical course. - Moscow, 1970.

9. Уроева P. М., Кузнецова О.Ф. Справочник по фонетике и грамматике немецкого языка: Учебное пособие. — М., 1985. - С. 5-66.

10. Chigarevskajâ N. Traité de phonéticjue française. Cours théorique. - Moscow, 1973.

11. Карпов H.ГІ. Фонетика испанского языка (теоретический курс). - М., 1969.

Запитання для самоперевірки:

1. Що розуміється під терміном «апарат мовлення» у його широкому й вузькому розумінні?

2. З яких частин складається мовний аппарат людини?

3. Які органи мовлення належать до активних, а які - до пасивних?

4. Які функції вони виконують у процесі мовлення?

5. Яку роль в утворенні та сприйнятті звуків відіграє центральна нервова система?

6. Що таке артикуляція звука, з яких фаз вона складається?

7. З роботою якого органа мовлення пов’язаний розподіл голосних за рядом та піднесенням?

8. Що таке артикуляційна база?

9.Як виникає акцент?

10.Які артикуляційні особливості окремих звуків у виучуваних мовах ви можете назвати?

Тема: РОЗВИТОК ЛЕКСИКИ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ

Мета: простежити розвиток значень слова; визначити історичні зміни в лексиці; охарактеризувати основні типи лінгвістичних словників, будову словникових статей різного типу.

Завдання:

• дати визначення застарілих слів (архаїзмів, історизмів) та неологізмів;

• простежити розвиток значень слова : розширення, звуження, зміщення

значення;

• назвати способи збагачення словникового складу мови;

• охарактеризувати різноманітні типи лінгвістичних словників та будову їх статей.

Форма виконання: опрацювання матеріалів підручників, конспект додаткової літератури.

Питання для опрацювання:

1.Історичні зміни в лексиці. Застарілі слова. Неологізми. Зміна значення слів. Способи збагачення словникового складу мови.

Вказівки щодо виконання: опрацювати відповідний матеріал підручників; дати визначення основних термінів за словниками.

Література:

1.ЮщукІ.П., с. 72-79.

2. Карпенко Ю.О., с. 109-114, 124-126,206-217.

3. Дорошенко С.І., Дудик П.С., с. 147-153, 159-175.

4. Сучасна українська мова. Лексика і фразеологія / За ред. І.К. Білодіда. - К., 1973.-е. 101-150.

5. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. - (відповідні словникові статті).

6.Лингвистический энциклопедический словарь. — (відповідні словникові статті).

7. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. — (відповідні словникові статті).

2. Лінгвістичні словники: тлумачні, перекладні, етимологічні, словники синонімів, антонімів, омонімів, паронімів, фразеологізмів, історичні, діалектні та інші.

Вказівки щодо виконання: опрацюйте зазначену літературу, випишіть назви основних словників різних типів, охарактеризуйте їх.

Література:

1.ЮщукІ.ҐІ., с. 79-80.

2.Карпенко Ю.О., с. 130-136.

3.Дорошенко С.1., Дудик П.С., с. 142-153, 159-175.

Практичне завдання

1. Запам’ятайте назви основних словників різних типів. Ознайомтесь із передмовами до них, простежте структуру словникових статей.

Вказівка щодо виконання: Випишіть приклади словникових статей із різнотипних словників.

Зразок:

“Словник української мови”, тт. 1-11. - К.: Наукова думка, 1970-1980 (тлумачний словник, близько 135 тис. реєстрових слів).

Приклад словникової статті:

ОРЕОЛ, у, ч. 1, Променисте коло, сяйво навкруг голови Бога, святого па іконах, культовій картинах, скульптупах іт.ін.: німб. 2. перен. Атмосфера слави, успіху, пошани і т. ін. навколо кого-небудь. //Слава. Є в році день один - його святкуєм ми, Зібравшися в братерські кола, Щоб промінь ще додать у лютий час пітьми Поетові до ореола (Сам.). 3. Світлове коло, яке оточує що-небудь на темному фоні. 4. спец. Яскраве біле сяйво навколо сонцяя, місяця, яскравих зірок. Ореол місяця.

Рекомендована література: основні словники різних типів.

Додаткова література:

1. Маслов Ю.С., с. 85-125, 195-210.

2. Кодухов В.И., с. 184—204.

3. Реформатский A.A., параграфи 21, 24, 84.

4. Головин Б.H., с. 88-103.

5. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / За заг. ред. І.К.Білодіда. - K., 1973.-*С. 101-150.

6. Булаховский Л.А. Введение в языкознание. - Ч. II. - М., 1954. - С. 52-81, 107— 170.

7. Щерба Л.В. Опыт общей теории лексикографии. // Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. - Л., 1974. — С. 265—304.

9. Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. -М., 1977.-С. 47-68, 140-191.

10. Пауль Г. Принципы истории языка. / Пер. с нем. - М., 1960.

11. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. - X., 1993.

12. Ступин Л.П. Лексикография английского языка. - М., 1985.

13. Iskos A., Lenkowa A. Deutsche Lexikologie. - Leningrad, 1960.

14. Тимакова И.Н., Тархова В.A. Лексикология современного французского языка (на франц. языке). - Л., 1967.

Запитання для самоперевірки:

2. Назвіть причини історичних змін у лексиці.

3. Які три типи лексичних змін ви знаете?

4. Які слова називаються застарілими, а які - неологізмами?

5. На які два типи розподіляються слова, що вийшли з ужитку?

6. Чим архаїзми різняться від історизмів?

7. Якими шляхами можуть виникати неологізми?

8. У яких трьох напрямах відбувається зміна значення слів?

9. Скільки і які способи збагачення словникового складу мови ви знаєте?

10. Яка мета і завдання лексикографії?

11. Яка різниця між словниками понять і лінгвістичними словниками?

12. Які основні лінгвістичні словники різних типів ви можете назвати?

13. Як будуються їхні словникові статті?

14. Яке призначення зворотніх словників?

Тема: ФРАЗЕОЛОГІЯ

Мета: розглянути класифікації фразеологізмів за різними критеріями; охарактеризувати типи фразеологічних одиниць.

Завдання:

- дати визначення фразеологізмів;

- скласифікувати фразеологізми за структурою, за походженням і за формою;

- охарактеризувати різні типи фразеологічних одиниць.

Форма виконання: опрацювання матеріалів підручників, конспект додаткової літератури або реферат.

Питання для опрацювання:

1. Фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення та фразеологічні вирази. Класифікація фразеологізмів за походженням, за формою, за структурою.

Вказівки щодо виконання: опрацюйте вказану літературу, підготуйте розгорнуту відповідь на запитання або реферат.

Література:

1. Карпенко Ю.О., с. 126-132.

2. Ющук1.П.,с. 62-63.

3. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови.-К., 1973.

4. УжченкоВ.Д. Народження і життя фразеологізму. - К., 1988.

Практичні завдання

1. Доберіть по 5 прикладів із виучуваних мов до різних типів фразеологізмів.

Вказівка щодо виконання: користуючись фразеологічними словниками виучуваних мов доберіть приклади до типів фразеологізмів за класифікацією В.В. Виноградова.

Зразок:

Фразеологічні зрощення: пекти раків...

Фразеологічні єдності: прикусити язика ...

Фразеологічні сполучення: ласкаво просимо...

Фразеологічні вирази: Вовків боятися -у ліс не ходити ...

Рекомендована література:

1. Фразеологічний словник української мови, тт. 1-2.-K., 1993.

2. Англо-русский фразеологический словарь / Сост. A.B. Кунин —. 4-е изд. - М., 1984.

3. Баранцев К.Т. Англо-український фразеологічний словник. - K., 1969.

4. Німецько-український фразеологічний словник / Уклали В.І.Гаврись,

О.П.Пророченко. - K., 1981. - В 2-х т.

5. Немецко-русский фразеологический словарь / сост. Л.Э. Бинович,

Н.Н.Гришин. / Под. ред. д-ра Маличе-Клапненбах и К. Агрикола. - 2-е изд. - М., 1975.

2. Доберіть до поданих фразеологізмів англійської, німецької, французької мов відповідні їм українські фразеологічні одиниці. Зробіть потім дослівний переклад іншомовних фразеологізмів і порівняйте одержані результати.

Англ.: То таке a clean sweep of, to have clean hands in the matter, to live in clover.

Нім.: In der Tinte sitzen, von der Hand in den Mund leben, j-d hat nicht alle Tassen im Schrank.

Франц.: Demander la lune, bête comme ses pieds, vivre sur un grand pied. Зразок:

Англ.: face to face (букв, обличчя до обличчя)

Нім.: uner vier Augen (букв, поміж чотирьох очей)

Франц.: tete ä tete (букв, голова з головою)

Укр.: віч — на — віч

Рос.: с глазу на глаз

Рекомендована література: див. до завдання 1.

Додаткова література:

1. Маслов Ю.С., с. 116-120.

2. Кодухов В.И., с. 174-177.

3. Головин Б.H., с. 69-88, 107-115.

4. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. - Харків, 1987.

5. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. - K., 1973.

6. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. -K., 1988.

7. Удовиченко Г.М. Словник українських ідіом. - K., 1968.

8. Амосова H.H. Основы английской фразеологии. -Л., 1963. -С. 58-102.

9. Ларин Б.А. История русского языка и общее языкознание. - М., 1977. - С.131-147.

10. Чернышова И.И. Немецкая фразеология и принципы её научной систематизации // Немецко-русский фразеологический словарь / Под ред.

д-ра Маличе-Клапненбах и К. Агрикола. - М., 1975. -С. 651-656.

11. Райхштейн А.Д. Немецкие устойчивые фразы. - Л., 1971.

12. Русская фразеология, её развитие и источники. - Л., 1970.

13. Копыленко М.М., Попова З.Д. Очерки по общей фразеологии. - Воронеж, 1972.

14. Соварь американских идиом: более 8000 слов и выражений / А.Маккей, М.Т.Ботнер, Дж.И.Гейтс. — СПб., 1997.

15. Испанско-русский фразеологический словарь = Diccinario fraseologico espanol- niso: 3000 фразеол.единиц / Э.И.Левинтова, Е.М.Вольф, Н.А.Мовчович, И.А.Будницкая; по ред. Э.И.Левентовой. — IV!., 1985.

16. Сырейщикова A.A. Сборник французских идиоматических выражений, фразеологических оборотов и поговорок. — М., 1952.