1. Визначення відносної запиленості повітря

Наносять 1 краплю води на предметне скло. Встановлюють предметне скло у вибраному місці на 15 хв. Готують мікропреларат, накривши краплю з осілими пиловими часточками покривним скельцем.

Вміщують мікропреларат на предметний столик мікроскопа. Встановлюють таке збільшення, щоб у полі зору мікроскопа була якнайбільша частина краплі. Підраховують кількість пилових часточок у краплі і описують їх якісний склад (вигляд, структуру, взаємне розмішення, особливості будови тощо).

Визначають кількість пилових часточок, що осіли протягом 15 хв на поверхні краплі такої самої площі після витримування предметного скла з краплею в різних місцях одного й того самого приміщення, в різних приміщеннях.

2. Визначення якісного складу пилу

Відбирають зразок пилу, піддіваючи лопаткою відклади пилу на "доріжці" завширшки 3-5 см. Переносять зразок з лопатки на предметне скло. Готують мікропреларат сухого пилу, накривши зразок пилу покривним скельцем.

Вміщують мікропрепарат на предметне скло мікроскопа і встановлюють таке збільшення, щоб у поле зору потрапила якнайбільша площа плями. Розглядають мікропрепарат під мікро­скопом і описують зовнішній вигляд, форму, розміри, взаємне розміщення, колір часточок тощо. Піднімають покривне скельце препарувальною голкою, наносять на зразок пилу краплю розчину кислоти і відразу накривають покривним скельцем. Вміщують мікропрепарат на пред­метний столик, розглядають його під мікроскопом і описують зміни, що відбуваються зі зраз­ком пилу в розчині кислоти.

1.2. Кількісне визначення концентрації пилу

Зважують фільтр на аналітичних терезах із точністю до 0,1 мг і записують початкову масу т_поч, мг.

Вміщують фільтр у фільтротримач, який потім герметично закривають і приєднують до установки: фільтротримач із фільтром, витратомір, насос. Вмикають прокачування повітря з витратою 10-20 л/хв (при використанні водоструминного насоса встановлюють максимально можливий вихід). Одночасно вмикають секундомір і визначають фактичну витрату повітря (в л/хв). Прокачують повітря крізь фільтр не менше ніж 1 год, визначаючи середню витрату п овітря за час прокачування Q. Всього крізь фільтр бажано прокачати не менш як 2 м³ повітря. Виймають фільтр із фільтротримача і знову зважують його т_кіц.

Обчислюють масову концентрацію пилу С за формулою:

, мг/м³,

де 1000 - коефіцієнт перерахунку об'єму повітря з літрів у метри кубічні; t - тривалість прокачування повітря, хв.

Практична робота №2

Тема: Оцінка запиленості листя дерев та токсичності пилу

Мета роботи: Ознайомитись з проблемою запиленості листя дерев і токсичності впливу пила, визначити кількість пилу та токсичності пилу

Основні поняття: пилові часточки, токсичність пилу, запиленість

Завдання до роботи. Опрацювати теоретичні відомості. Виконати необхідні розрахунки та відповісти на питання за наведеними задачами.

Короткі теоретичні відомості.

Пилові часточки можуть мати різні розміри, колір, хімічну природу, форму тощо. Потрапляючи на листя дерев, вони не лише створюють перешкоду для проходження со­нячного світла, знижуючи інтенсивність фотосинтезу, отже, і первинну продуктивність рослин, а й можуть завдавати механічних пошкоджень гострими краями або спричинюва­ти опіки та отруєння.

Особливістю пилу є те, що він може бути нетоксичним, але, адсорбуючи на своїй поверхні газоподібні, паруваті чи рідкі сполуки, набуває зовсім інших властивостей і збіль­шує цим небезпеку як для рослин, так і для тварин та людей.

Найбільше пилове забруднення повітря спостерігається поблизу кар'єрів, де видобу­ток корисних копалин ведуть відкритим способом, біля цементних, металургійних заводів (часточки вуглецю, металів), ТЕС тощо.

Обладнання і матеріали: аналітичні терези, термостат, фарфорова ступка, мікроскоп, садо­вий секатор, пінцети, чашки для випарювання, предметні стекла з лункою, лінійка, каль­ка, вата, фільтрувальний папір, карта частини міста, що досліджується.

Хід роботи

2.1. Визначення кількості пилу

Листки одного виду тополі відбирають у позначених на карті місцях на висоті 1,5-2 м (висота шару повітря, яке вдихає людина) з 10-15-разовою повторюваністю по 100-150 шт., використовуючи секатор. Одночасно відбирають листя тополі з чистої зони (контроль). Листя складають у пакети з кальки і переносять у лабораторію, уникаючи струшування пилу.

I спосіб. У лабораторних умовах зважують шматочок вологої вати, загорнутий у кальку (т₁) на аналітичних терезах з точністю до ± 0,0002 г. Листя тополі ретельно витирають шматоч­ком вати з обох боків, розгортаючи її пінцетом, і зважують разом з ватою повторно (т₂). Масу пилу т обчислюють як різницю між двома зважуваннями (т = т₂ - т₁).

Площу листка S обчислюють, вимірявши листкові пластинки уздовж (А) і впоперек (В) та помноживши результат на коефіцієнт к:

.

Коефіцієнт к коливається для різних видів тополь від 0,6 до 0,66. Кількість пилу обчислюють за формулою:

, мг/см².

II спосіб. Фільтрувальний папір зволожують водою до стікання. На нього кладуть листок верхнім боком, а поряд - нижнім і прикривають аркушем кальки або поліетиленовою плів­кою. На фільтрі дістають відбиток, який оцінюють візуально за ступенем забрудненості (су­цільна - 100%, навпіл - 50% тощо).

2.2. Визначення токсичності пилу

Проба з найпростішими. Для дослідів беруть культуру найпростіших, приготовлену заздалегідь.

I. Висячу краплю культури найпростіших розміщують над годинниковим склом із фільтра­том пилу так, щоб вони не торкалися один одного і, спостерігаючи під мікроскопом за збільшенням 300-600 (залежно від мети), відзначають за секундоміром час припинення руху найпростіших. Фітонцидну активність А визначають за формулою:

,

де Т - час.

Картина загибелі найпростіших під дією суспензій різних рослин різна. Це розчинення (лізис), утворення опуклостей та бульбашок, зморщування, припинення руху тощо.

II. У краплю культуральної рідини з найпростішими в середині годинникового скла додають меншу краплю фільтрату пилу. Спостерігають спочатку прискорення руху, потім уникнен­ня найпростішими фільтрату пилу (розміщення по краях), далі зменшення і припинення руху. Через деякий час стають помітними і морфологічні зміни. Для запобігання розтікан­ню краплі витяжки її положення можна зафіксувати, зробивши заздалегідь на предметному склі петлю з волосини.