1. Структура виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи здійснюється в певній послідовності, тобто поетапно.

Перший етап – вибір теми. Правильне обрання теми означає забезпечення належного її опрацювання, успішне виконання поставлених завдань і належний захист курсової роботи.

Тематика курсових робіт розробляється спеціалізованою кафедрою, розглядається і затверджується на її засіданні. Перелік тем курсових робіт щорічно доводиться до студентів. Тематика досліджень повинна бути актуальною, різноманітною, відповідати сучасному розвитку науки, щоб надати студентам можливість вибору тем, пов'язаних із їхніми індивідуальними схильностями та інтересами.

Запропонувати свою тему курсової роботи з обґрунтуванням доціль­ності її розробки студент може лише до моменту затвердження тематики курсових робіт спеціалізованою кафедрою. Для цього студент актуальну для нього тему для курсового дослідження за власною заявою виносить на затверд­ження кафедри. Рішенням кафедри тема затверджується або відхиляється з відповідним обґрунтуванням мотивів.

На даному етапі уточнюється понятійний апарат теми за допомогою юридичних словників, що допоможе студенту орієнтуватися в сутності питань, а також визначити межі теми.

Важливо щоб формулювання теми цілком відповідало змісту майбутньої роботи. Для цього необхідно визначати з науковим керівником орієнтовний план і структуру дослідження.

Другий етап – виявлення, відбір і опрацювання літератури по темі курсової роботи.

Кожному досліднику доводиться обирати принципи і методи щодо опрацювання джерел і літератури. Особливо важливою є робота з джерелами, якими є нормативно-правові акти органів влади.

Неоціненну інформацію містять посібники, підручники, періодичні видання, монографії.

Важливо, щоб студенти не тільки добре знали зміст законодавства з теми свого дослідження, але й мали цілісне уявлення про фактичні правові наслідки того чи іншого закону, підзаконною нормативно-правового акту. Рішення, що суперечать закону, не мають юридичної чинності. Але це зовсім не означає, що не можна вносити обґрунтованих пропозицій до удосконалення законодавства.

В усіх випадках при запозиченні матеріалів, ідей, визначень, тлумачень потрібно робити посилання на джерела їхнього опублікування з указівкою найменування праці, видавництва, місця і року видання, сторінки. Посилання необхідні і на нормативно-правові акти та міжнародні документи. Курсові роботи без посилань на джерела використаного матеріалу до захисту не допускаються.

Зібрані джерела потрібно не тільки читати, але і письмово фіксувати основні ідеї та взагалі все цінне зі місту книги. Записи прочитаного можуть бути занотовані у вигляді виписок, конспектів. А для цього студенту потрібно опанувати початкові навики роботи з текстом. Вона може мати різні форми.

1. Бібліографічна довідка – у ній визначають автора тексту, заголовок, видавництво, рік видання, загальну кількість сторінок.

2. Конспектування – послідовний виклад змісту даного джерела. Завдання конспектування полягає у глибокому осягненні прочитаного та викладення його своїми словами.

3. Виписки – форма, яка цілком складається з цитат, тобто заносяться у зошит цікаві думки автора його ж словами. Цей спосіб зручний тим, що згодом при написанні самої роботи всі необхідні прямі цита­ти будуть уже під рукою.

4. Анотація – короткий виклад основних положень джерела, який розкриває його зміст.

Від наукової кваліфікації, правової культури дослідника залежатиме точність виділеної у текстах і занотованої головної інформації, адекватність міркувань, класифікація зібраних матеріалів, що суттєво впливає на їх використання.

Третій етап – складання робочого плану. В процесі вивчення теми студент складає розгорнутий, логічно розгалужений план курсової роботи, в якому визначає вузлові питання теми, їх порядок і послідовність викладу. Він дисциплінує студента та одночасно є достатньою підставою для обговорення роботи з керівником. У плані мають бути відображенні її основні структурні частини (розділи), позначені римськими або арабськими цифрами. Розділ може містити підрозділи, позначені відповідно до їх обсягу арабськими цифрами, цифрами з дужками, літерами тощо.

При складані плану визначається структура курсової роботи, яка повинна включати такі частини:

• титульна сторінка,

• зміст,

• перелік умовних позначень (при необхідності),

• вступ,

• основна частина,

• висновки,

• список використаних джерел і літератури,

• додатки (при необхідності).

До кожного з цих елементів висуваються конкретні вимоги, наведені нижче.

Четвертий етап – написання курсової роботи. На даному етапі увесь зібраний матеріал систематизується, групується і висвітлюється у відповідності з планом курсової роботи.

Хоча курсове дослідження виконується по одній темі, у процесі її написання студент використовує весь наявний у нього запас знань і навичок, одержаних при вивченні ряду юридичних дисциплін.

Виклад питань теми повинен бути послідовним, логічним. При написанні курсової роботи не завжди доцільно вико­ристовувати весь законспектований і зібраний матеріал, краще вибрати основні дані, що дозволяють чітко й обґрунтовано розкрити обрану тему.