- •Міністерство оборони україни
- •Національний університет оборони україни
- •Скорочення
- •Передмова
- •1.1. Економічна політика та економічна система держави
- •1.1.1. Сутність, основні структурні елементи та класифікація економічних систем
- •1.1.2. Економічні відносини як соціальна форма і спосіб організації економічної системи
- •1.1.3. Типи економічних систем та критерії їх класифікації
- •1.2. Взаємозв’язок війни та економіки
- •1.2.1. Взаємозв’язок між сферою оборони та економічним станом держави
- •1.2.2. Сутність, завдання та стратегія розвитку воєнної економіки держави
- •1.3. Актуальні проблеми формування сучасної воєнно-економічної політики
- •1.3.1. Сутність воєнно-економічної політики
- •1.3.2. Реформування воєнної економіки
- •1.4. Воєнний сектор економіки та система управління воєнною економікою
- •1.4.1. Воєнно-економічні потреби держави та джерела їх задоволення
- •Спостерігаються певні тенденції змін у воєнно-економічних потребах в сучасних умовах.
- •1.4.2. Формування та реалізація воєнно-економічного потенціалу держави
- •1.5. Військове виробництво та військово-технічна політика
- •1.5.1. Сутність, функціональна структура та місце військового виробництва у воєнно-економічному процесі
- •1.5.2. Військово-технічна політика держави
- •1.6. Розподіл і обмін воєнно-економічними ресурсами
- •1.6.1. Розподіл і обмін як фази воєнно-економічного процесу
- •1.6.2. Ринок воєнних товарів
- •1.7. Воєнно-економічна інтеграція країн-членів нато
- •1.7.1. Сутність та теоретичні основи економічної інтеграції
- •1.7.2. Закономірності інтеграції опк країн нато
- •1.8. Економічні аспекти співробітництва україни з європейським союзом
- •1.8.1. Інтеграційні процеси між країнами-членами Європейського Союзу
- •1.8.2. Проблеми розвитку воєнно-економічного співробітництва України з Європейським Союзом
- •2.1. Сутність та структура економіки збройних сил україни
- •2.1.1. Суб’єкти економіки та структура воєнно-економічних відносин в економіці Збройних Сил України
- •2.1.2. Господарський механізм економіки Збройних Сил України
- •2.2. Актуальні проблеми економіки збройних сил україни
- •2.2.1. Система управління економікою Збройних Сил України
- •2.2.2. Шляхи розв’язання проблем з економічного забезпечення розвитку Збройних Сил України
- •2.2.3. Сучасний стан економіки Збройних Сил України
- •2.3. Ефективність економіки збройних сил
- •2.3.1. Проблеми ефективності використання ресурсів, які виділяються на оборону
- •2.3.2. Показники ефективності економіки збройних сил
- •2.3.3. Вибір критеріїв ефективності економічного забезпечення оборони
- •2.4. Шляхи підвищення ефективності економіки збройних сил україни
- •2.4.1. Показники ефективності виробничої та невиробничої діяльності у Збройних Силах України
- •2.4.2. Напрями забезпечення сталого функціонування економіки Збройних Сил України
- •2.5. Взаємозв’язок військового та цивільного виробництва в процесі економічного забезпечення оборони
- •2.5.1. Суспільне виробництво та воєнна економіка
- •Динаміка показників народного господарства срср в умовах війни (%)
- •2.5.2. Основні взаємозв’язки та тенденції в процесі військового та цивільного виробництва
- •Логічна схема відтворювання
- •3.1. Інвестиційно-інноваційна діяльність у воєнній економіці
- •3.1.1 Сутність, зміст та роль інвестиційно-інноваційної діяльності
- •3.1.2 Пріоритетні напрями інноваційної діяльності
- •3.2. Конверсія оборонно-промислового комплексу та інноваційний розвиток економіки держави
- •3.2.1 Сутність та місце конверсії в системі діяльності держави
- •Оборонні витрати та витрати на овт нових країн-членів нато, що суміжні з Україною, та України в 1999–2004 рр.
- •3.2.2 Ефективність конверсії та підвищення науково-технічного рівня воєнної галузі
- •3.3. Механізми державного регулювання щодо підтримання розвитку інноваційної діяльності в оборонно-промисловому комплексі україни
- •3.3.1 Роль державного регулювання в сфері підтримання інновацій в оборонно-промисловому комплексі
- •3.3.2 Механізми державного регулювання інноваційних процесів в оборонно-промисловому комплексі
- •3.4. Актуальні проблеми і перспективи розвитку інноваційного процесу
- •3.4.1. Основні етапи і зміст розвитку інноваційних процесів
- •П’ять поколінь інноваційного процесу
- •3.4.2. Оцінка економічної ефективності реалізації інноваційних проектів
- •3.5. Інноваційний ринок товарів, послуг та технологій
- •3.5.1. Диверсифікація товарів і послуг та аутсорсинг у воєнній економіці
- •3.5.2. Трансферт технологій як комерціалізація інновацій
- •4.1. Зміст економічної та господарської діяльності у збройних силах україни
- •4.1.1. Сутність та організація економічної та господарської діяльності у Збройних Силах України
- •4.1.2. Основні напрями удосконалення економічної та господарської діяльності у Збройних Силах України
- •4.2.Організація та здійснення економічної та господарської діяльності у військовій частині (з’єднанні)
- •4.2.1. Види господарської діяльності, які дозволені у Збройних Силах України, та порядок її здійснення
- •4.2.2. Порядок обліку та використання коштів, отриманих від господарської діяльності
- •4.3. Практика організації економічної діяльності у збройних силах україни
- •4.3.1. Розрахунок доцільності та ефективності здійснення економічної діяльності у військовій частині (з’єднанні)
- •4.3.2. Планування економічної та господарської діяльності військової частини (з’єднання) як суб’єкта господарської діяльності
- •5.1. Економічна готовність держави до оборони
- •5.1.1. Економічна готовність держави до оборони як важлива умова задоволення воєнно-економічних потреб
- •5.1.2. Основні принципи і механізми управління забезпеченням економічної готовності до оборони
- •5.2. Економічна мобілізація економіки
- •5.2.1. Сутність та характер мобілізації економіки держави
- •5.2.2. Оптимізація економічного забезпечення Збройних Сил України у сучасних війнах
- •5.3. Забезпечення стійкості функціонування економіки в сучасних війнах
- •5.3.1. Проблеми забезпечення стійкості та живучості економіки в сучасних війнах
- •5.3.2. Напрями забезпечення стійкості функціонування економіки в сучасних війнах
- •Предметний покажчик
- •Література
- •Воєнна економіка
4.3. Практика організації економічної діяльності у збройних силах україни
4.3.1. Розрахунок доцільності та ефективності здійснення економічної діяльності у військовій частині (з’єднанні)
Економічний ефект передбачає корисний результат, виражений у натуральних або вартісних показниках. Як правило таким корисним результатом є прибуток або економія матеріальних і фінансових ресурсів.
Економія матеріальних і фінансових ресурсів – ефект, визначений як різниця між плановими затратами (затратами, які здійснені у минулі періоди) і затратами фактичними.
Під методом визначення результатів виконання заходів по економічній роботі слід вважати конкретні способи підрахунку їх ефективності у грошовому вираженні.
Базою для визначення результатів економічної роботи служать норма-тивні дані щодо використання ОВТ і військового майна у ЗС України, визначені у наказах Міністра оборони України та інших нормативних документах, з одного боку, і фактичні дані, отримані із книг обліку військової частини та служб матеріального забезпечення про терміни експлуатації, строки служби, виготовлені або відновлені певні види ОВТ та майна, з іншого боку. Використовуються також дані про штатну чисельність техніки (автомобільної, бронетанкової тощо), штатну чисельність особового складу (якщо є необхідність, то за категоріями), обсяги фінансування (річного, квартального, місячного), обсяги отриманих матеріальних засобів тощо.
Застосування вищеназваних вимірників дає змогу визначити величину досягнутого економічного ефекту, який припадає на одиницю виміру (одиницю штатної техніки на одного військовослужбовця на 1 млн грн фінансування). Таким чином досягається порівнянність результатів економічної роботи різних військових формувань та підрозділів, що дає можливість об’єктивніше підходити до оцінювання отриманих результатів.
Так, результати економічної роботи по технічних службах і по службі пально-мастильних матеріалів доцільно зіставляти з кількістю штатної техніки або вартістю використаних матеріальних засобів. Для цього підраховують загальний річний результат економічної роботи за кожною службою, який потім ділиться на штатну чисельність техніки (вартість використаних матеріальних засобів).
Підсумки економічної роботи за тиловими та іншими службами об’єктом забезпечення яких є особовий склад, під час визначення й аналізу результативності доцільно співвідносити зі штатною чисельністю особового складу.
Наведемо деякі методи визначення результатів економічної роботи та економічного ефекту у грошовій формі.
1. Результат заходів щодо продовження термінів експлуатації бронетанкової техніки визначають за формулою
Р = (Ф – Н) В,
де Ф – фактичний пробіг машини без ремонту, км;
H – нормативний пробіг машини без ремонту, км;
В – вартість 1 км пробігу машини, грн.
де ЗЦ – закупівельна ціна машини, грн;
НП – нормативний пробіг машини після чергового ремонту, км.
2. Результат заходів щодо визначення термінів експлуатації шин визначають за формулою
де Ф – фактичний пробіг автомобіля на даному комплекті шин, км;
Н – нормативний пробіг автомашин, км;
Ц – ціна комплекту шин залежно від того, за якою ціною закуплені шини (оптової або роздрібної), грн.
3. Результат заходів щодо економії пального, масел і спеціальних рідин при експлуатації різних видів техніки визначають по кожній машині (агрегату) за формулою
де Н – витрата пального за нормою, кг;
Ф – фактична витрата пального, кг;
П – перевитрати пального, кг;
Ц – ціна 1 кг пального, грн.
4. Результат від скорочення втрат проти встановлених норм природних втрат різних видів матеріальних цінностей служби ПММ визначають за формулою
де Ц |
– |
ціна одиниці збережених матеріальних цінностей, грн; |
К |
– |
кількість збережених матеріальних цінностей, кг; |
Т |
– |
час зберігання, у місяцях; |
НП |
– |
гранично допустима норма природних втрат при місячному збері-ганні, кг; |
Ф |
– |
фактичні втрати при зберіганні, кг. |
5. Результат від заходів щодо виготовлення меблів, предметів госпо-дарського побуту силами особового складу визначають за формулою
Р = ЦК,
де Ц – ціна одиниці меблів, предметів господарського побуту або виробів, які їх замінюють, грн;
К – кількість виготовлених одиниць, шт.
6. Результат від заходів щодо економії електроенергії, палива, води й інших комунальних послуг визначають за формулою
Р = (Н – Ф) Ц,
де Н – витрата електроенергії, води, палива й інших видів комунальних пос- луг за нормами, кВт, м3 тощо;
Ф – фактична витрата даних ресурсів, кВт тощо;
Ц – ціна 1 кВт електроенергії, 1 м3 води тощо.
7. Результат заходів щодо скорочення втрат матеріальних цінностей, що зберігаються на складах і при транспортуванні, проти встановлених норм природних втрат визначають за формулою
де Ц |
– |
ціна одиниці збережених або транспортованих матеріальних цінностей, грн; |
К |
– |
кількість збережених або перевезених матеріальних цінностей, кг; |
Т |
– |
час зберігання, у місяцях; |
НП |
– |
гранично допустима норма природних втрат при місячному зберіганні, %; |
Ф |
– |
фактичні втрати при зберіганні, кг. |
8. Результат заходів щодо здійснення перебирання картоплі й овочів силами особового складу визначають за формулою
Р = Ц К,
де Ц – розцінки по перебиранню картоплі або овочів, грн за кг;
К – вага перебраної картоплі, кг.
9. Результат заходів щодо квашення і соління овочів силами і засобами військової частини визначають за формулою
Р = Ц К – В,
де Ц – ціна продукції, отриманої від квашення і соління грн за кг;
К – вага отриманої продукції, кг;
В – вартість сировини, грн.
10. Результат від продовження термінів служби столово-кухонного посуду, інвентарю й іншого майна продовольчої служби визначають за формулою
де В – вартість одного предмета столово-кухонного посуду, грн;
НТ – нормативний термін служби, в міс.;
Ф – фактичний термін служби, в міс.;
К – кількість предметів даного виду майна, шт.
11. Результат заходів щодо економії продуктів, які були передані на планове постачання, визначають за формулою
Р= Ц К,
де Ц – ціна заощаджених продуктів за кг або г, грн;
К – вага заощаджених продуктів, які оприбутковані і зараховані на плано- ве постачання, кг або грн.