2.4.2 Визначення розмірів ямної камери

Довжина камери

l_К = n_ф^д·l_Ф+(n_ф^д+1)· l₁ = 1·6‚5+(1+1)·0‚5 = 7‚5 м,

де n_ф^д – кількість форм‚ які вкладають по довжині камери ;

l_Ф – довжина піддона ;

l₁ – відстань між формами, між формою і стінкою камери (довжина пакетувальника).

Ширина камери

b_К = n_ф^ш·b_Ф+(n_ф^ш+1)·b₁ = 3·1‚8+(3+1)·0‚5 = 7‚4 м,

де n_ф^ш – кількість форм‚ які вкладають по ширині камери ;

b_Ф – ширина піддона ;

b₁ – відстань між формами, між формою і стінкою камери (ширина пакетувальника).

Висота камери визначається висотою пакетувальника і приймається h_К = 4 м.

2.4.3 Визначення розмірів елементів ямної камери

Відстань між кронштейнами пакетувальника приймаємо в залежності від прийнятої кількості по висоті камери h_К^п = 900 мм при 4 формах.

Відстань між поверхнею виробів і низом форми розташованої вище по висоті камери

h₁ = h_К^п–h_ф–h_n = 0‚9–0‚3–0‚22 = 0‚38 м.

Відстань між дном камери і низом форми h₂ = 0,15 м.

Відстань між поверхнею плити і кришкою камери

h₃ = h_К–h₂–( n_ф^в–1)·h_К^п–h_ф–h_n = 4–0‚15–(4–1)·0‚9–0‚3–0‚22 = 0‚63 м.

2.4.4 Технологічні параметри ямних камер

Враховуючи те‚ що формування плити виконується в 2 зміни‚ а теплова обробка в третю зміну, то камери використовуються не більше одного разу на добу. Коефіцієнт оборотності приймаємо К_к^о = 1.

Розрахункова потреба кількості камер для забезпечення виробничої програми

n_к = n_п^д/(n_п^к·К_к^о)+1 = 48/(12·1)+1 = 5 шт.

Коефіцієнт заповнення об’єму камери формами з виробом:

К_о^к = n_п^к (V_ф+V_n)/V_к = 12·(3‚51+1‚57)/222 = 0,27

де V_ф – об’єм форми V_ф = l_ф·b_ф·h_ф = 6‚5·1‚8·0‚3 = 3‚51 м³ ;

V_n – об’єм плити V_n = l_n·b_n·h_n = 4,7·1‚49·0‚22 = 1‚57 м³ ;

V_к – об’єм камери V_к = l_­к·b_к·h_к = 7‚5·7,4·4 = 222 м³

Коефіцієнт завантаження камери:

К_з^к = n_п^кV_n/V_к = 12·1‚57/222 = 0,08.

2.4.5. Визначення напруження в арматурі після прогрівання плити

Внаслідок того‚ що твердіння бетону здійснюється при t = 80°С в напруженій арматурі відбулися втрати напруження.

∆σ_н^п = _с·Е_с·(t₁⁰-t₃⁰)·l_п/l_у = 14·10^-6·2·10⁵·(80-20)·4,78/6‚5 = 123 МПа.

Напруження арматури в плиті після паропрогрівання становить

σ_н^п = (К_с·σ_н+∆σ_н)-∆σ_н^п = (1‚1·500+105)-123 = 532 МПа.

Напруження арматури в плиті після паропрогрівання знаходиться в допустимих межах

σ_н  ∆σ_н = 500  105 = 395...605.

2.4.5. Організація робочого місця та операцій поста

Схема організації робочого місця приведена на рис. 5. Пост обслуговує один стропальник III розряду. На посту виконуються такі операції:

1. Машиніст краном переміщує піддон із заформованим виробом до ямної камери.

2. Машиніст крану і стропальник встановлюють по черзі піддони із заформованими виробами на пакетувальники до повного заповнення камери.

3. Машиніст краном і стропальник закривають кришку ямної камери. Стропальник перевіряє стан гідравлічного затвору.

4. Під наглядом робітників заводської лабораторії виконується на протязі 14 год повний цикл тепловологісної обробки виробів.

5. Машиніст краном і стропальник відкривають кришку ямної камери.

6. Машиніст краном і стропальник по черзі виймають вироби з ямної камери.

2.5. Транспортно-технологічна схема лінії

Виходячи з конструктивних характеристик виробу і характеристик запроектованих постів складають транспортно-технологічну схему виробничого процесу лінії‚ яка включає зміст‚ склад і послідовність виконання операцій. На схемі за допомогою спеціальних символів показано технологічні операції переміщення‚ контролю та складування виробів.

Вертикальні лінії‚ які з’єднують символи показують зв’язок між операціями на одному посту‚ горизонтальні лінії показують поставки матеріалів і напівфабрикатів з поста на пост. Пунктирними лініями обмежені операції‚ що виконуються на окремих постах. Транспортно-технологічна схема приведена на рис. 6.