Розділ 1. Специфіка та структура філософського знання

Тема 1.1. Людське усвідомлення об'єктивної і суб'єктивної реальності

Самостійна робота 1

Питання 1

Філософія як теоретична основа світогляду

Література: 5, с. 21-30 т. 2; 6, с. 20 - 27; 11, с. 11-15; 12, с. 9 - 15; 15, с. 9 - 18; 17, с. 11 - 13.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Філософія як теоретичний світогляд є найважливішим надбанням людської культури. Саме філософія є колискою, з якої виросли наука, мистецтво, мораль, право. До того ж, філо­софські школи, напрями, ідеї належать до певної епохи, країни. Але є деякі проблеми, положення, які зберігаються століттями і залишаються актуальними в усі часи. До вічних проблем належать такі: Що таке людина? Що таке Всесвіт? Який з двох світів є важливішим і первиннішим: матеріальний чи ідеальний? Що означають загальні цінності: Істина, Добро, Мудрість, Гар­монія? У чому полягає цінність життя та смерті?

Філософія як наука має ряд постійних функцій, які дають ключ до розуміння основних вимірів філософського пізнання. До таких функцій належать світоглядна, онтологічна, гносеоло­гічна, методологічна, ціннісна та праксеологічна.

Слід пам'ятати, що на відміну від окремих наук філософія вивчає не окремі сфери буття, а світ як цілісність. Завдання філософії полягає у тому, щоб дати найбільш загальні уявлення про світ, відповісти на проблемні світоглядні питання. Щоб оптимально організувати суспільне життя, треба мати правильні загальні уявлення про світ, знати максимально точно принципи буття, закономірності розвитку природи, суспільства, мислення людини тощо.Всі здобуті знання філософія співвідносить із людиною, вивчаючи суб'єктно-об'єктні відносини. У межах філософії з часом виділились такі розділи, як естетика, етика, філософія, релігія. Для дослідження таких соціальних утворень, як раса, плем'я, народ, етнос, нація, виділилася в окрему сферу знання філософія історії. Практика політичного і нормативно-правового життя привели до виникнення філософії політики і філософії права.

Осмисленням досвіду розвитку філософії займається історія філософії. Фундаментальна роль належить філософії у розвитку і обґрунтуванні культури людства. Продуктивною мі­сією філософії є антропологічне призначення - допомогти лю­дині ствердитися у світі не лише як свідомій, а як емоційній, чуйній, розумній істоті. Сучасна філософія не може бути просто абстрактною наукою, вона має бути філософією життя, і в цьому її покликання. Цінність філософії полягає в тому, що вона про­буджує творче, конструктивне начало в людині, допомагає їй зрозуміти себе, світ, взаємозв'язок усього.

Теми рефератів

1. Філософія і світогляд.

2. Характеристика постійних функцій пізнання у філо­софії.

Запитання для самоперевірки

1. Яке місце посідає філософія в системі культури?

2. Які функції філософії допомагають осягнути основні виміри пізнання?

3. Чим відрізняється об'єкт дослідження в філософії від предметів дослідження інших наук?

4. Яке місце посідає людина як суб'єкт в системі філософського знання?

Питання 2 Світогляд як духовно-практичний феномен

Література: 5, т. 2, с. 21 - ЗО; 6, с. 24 - 27; 11, с. 11 - 15; 15, с.9-18;17,с. 13-15.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Пошуки засад людського самоутвердження формують те, що прийнято називати світоглядом. Людина, яка намагається осягнути дійсність, починає усвідомлювати і свою унікальність, відмінність від усього іншого у світі. В результаті формуються уявлення про особливості світу та про свої власні особливості.

Світогляд - це сукупність узагальнених уявлень людини про себе, про світ, свої взаємини із світом, про своє місце в світі та своє життєве призначення.

Неправильним є ототожнення світогляду із знаннями. Світогляд не є сукупністю знань про світ, це синтез видів знань, проекція власних проблем, тобто це внутрішня робота людини і процес самоздобуття.

Формується не тільки світогляд, а й особистість з її пере­конаннями та життєвими установками. Тому в світоглядному контексті йдеться про саморозвиток, самовдосконалення, само­обмеження, самоосвіту. Світогляд є інтегральним духовним утворенням, оскільки:

1) надає людині не просто знання про реальність, а дає оцінку цій реальності;

2) предмет світогляду - взаємовідношення між людиною і світом - є безмежним, невизначеним.

Світогляд включає в себе цілу науку утворень: знання, бажання, інтуїцію, віру, життєві мотиви та ін. Таким чином, складовими світогляду є:

* погляди;

* переконання;

* принципи;

* ідеали;

* цінності;

* вірування;

* життєві норми.

Якщо ми хочемо дізнатися про світоглядні уявлення певного народу, окремої людини, ми маємо зрозуміти суть деяких питань:

^ Що я можу знати?

^ Що я маю робити?

^ На що я можу сподіватися?

^ Що таке людина?

Існує типологія світогляду, яка є не простим перера­хуванням його можливих видів, а виділенням типових ознак, на основі яких здійснюється класифікація основних видів світо­гляду.

За носієм	За рівнем сві­тобачення та усвідомлення	За історичними епохами	За морально-ціннісними орієнтирами
індивідуальний	усвідомлений	архаїчний	егоїстичний
колективний	неусвідомлений	античний	альтруїстський
груповий	частково усвідомлений	середньовічний	гуманістичний
національний	буденний	ренесансний	антигуманний
регіональний та ін.	сформований на засадах наукових знань	світогляд XX ст.	цинічний
	філософський та ін.		шовіністичний та ін.

Світогляд за будовою розрізняють на: цілісний, фраг­ментарний, внутрішньо злагоджений, суперечливий; за ступе­нем адекватності сприйняття дійсності: реалістичний, фантас­тичний, викривлений, адекватний дійсності; за ставленням до визнання існування вищих сутностей: релігійний, скептичний, агностичний, атеїстичний. Існують інші чинники типізації: за ознакою соціальних станів та верств суспільства, за культурно-історичними регіонами та ін.

Світогляд за своїми функціями постає такою формою духовного освоєння, яка покликана:

^ визначити місце людини у світі;

^ надати їй найперших життєвих орієнтирів;

^ окреслити дійсність у її людських вимірах та виявленнях.

Теми рефератів

1. Світогляд як сукупність уявлень про дійсність.

2. Співвідношення світогляду і знань.

Запитання для самоперевірки

1. У чому особливість світогляду як філософського поняття?

2. Яким чином співвідносяться світогляд і знання?

3. Які ціннісні утворення включає в себе світогляд?

4. Яким чином визначається типологія світогляду?