Самостоятельная работа

Оператор перехода: goto.

Используется для безусловной передачи управления указанному оператору, который имеет метку:

Label mitka1;

- - - - - - - -

Goto mitka1;

- - - - - - - - - - - -

Mitka1: оператор;

- - - - - - - - -

Пустой оператор не выполняет никаких действий, в него не входят никакие символы.

Пример

;;

Если перед зарезервированным словом end стоит “;” то это тоже означает, что между “;” и end стоит пустой оператор.

Поэтому после последнего оператора программы и после последнего оператора в составном операторе (т.е. перед ключевым словом end) точку с запятой ставить не обязательно.

Присвоить значение переменной можно с помощью оператора присваивания.

Оператор присваивания состоит из идентификатора переменной или функции, символа присваивания ":=" и выражения.

имя:= выражение;

Выполнение оператора присваивания:

1. Вычислить значение выражения, записанного по правую сторону от символа присваивания.

2. Присвоить вычисленное значение переменной, обозначенной именем, по левую сторону от символа присвоения.

Обязательным есть требование – тип выражения в правой части оператора и тип переменной в левой части оператора должны быть совместимы по присваиванию.

Пример:

Program Ex_1;

var a : real;

b: byte;

c: integer;

begin

a := 6.5;

b := 244;

c := -144;

c := a;

{Ошибка. Несовместимы по присваиванию. Разные группы типов }

c := b;

b := c;

{ Ошибка. Несовместимы по присваиванию. Разные диапазоны значений}

a := b;

a := c

end.

Более детально на самостоятельную работу

Оператор вызова процедуры состоит из идентификатора (имени), непосредственно за которым в круглых скобках располагается список фактических параметров.

Оператор процедуры без параметров состоит лишь из идентификатора процедуры.

Выполнение оператора вызова процедуры приводит к активизации действий, которые описаны в ее теле

Процедури введення даних

Присвоїти значення змінним можна двома способами: за допомогою команди присвоєння або процедур вводу даних з клавіатури. Другий спосіб робить програму більш універсальною, оскільки дає можливість розв’язувати одні і ті ж задачі для різних значень змінних.

Введення даних – це процес передачі їх із зовнішніх носіїв інформації або пристроїв введення до комірок оперативної пам’яті для подальшої обробки. Введення даних із зовнішніх пристроїв до оголошених у програмі змінних здійснюється за допомогою вбудованих процедур введення або читання (від англ. read – читати).

Процедура введення read має синтаксис

read (ім’я1, ім’я2, ..., ім’яN);

де read – ім’я процедури;

ім’я1, ім’я2, …, ім’яN – список введення.

Важливо:

• До списку введення можуть входити змінні цілого, дійсного, символьного або рядкового типу.

• Змінні, ідентифікатори яких є параметрами процедури читання, не можуть бути булевого типу.

Дія процедури: програма призупиняє свою роботу і чекає, поки на клавіатурі будуть набрані потрібні дані. Введення символів супроводжується відображенням їх на екрані. Набрані символи запам'ятовуються у буфері та передаються процедурі введення тільки після натиснення клавіші Enter. Після натиснення клавіші Enter введені значення присвоюються змінним, імена яких наведені в списку параметрів процедури read.