Лекція IV

Тема 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності.

4.1.Економічна система: її сутність та структурні елементи.

4.2.Продуктивні сили та їх структура.

4.3.Типи та еволюція економічних систем.

4.4.Економічні моделі.

4.5.Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку.

4.1.Економічна система, її сутність та структурні елементи.

Система - це сукупність взаємопов'язаних і розміщених у належному порядку елементів певного цілісного утворення.

Кожній системі притаманні такі властивості: цілісність, упорядкованість, стійкість, саморух та загальна мета.

Економіка будь-якої країни функціонує як багатовимірна система, що складається з великої кількості різних взаємопов'язаних та взаємозалежних компонентів, які розвиваються відповідно до спільних для всієї системи законів.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення економічної системи, а саме:

- як сукупності відносин між людьми, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ;

— як сукупності людей, об'єднаних спільними економічними інтересами;

— як історично визначеного способу виробництва;

— як особливим чином упорядкованої системи зв'язків між виробниками та споживачами матеріальних і нематеріальних благ;

— як сукупності всіх економічних процесів, що функціонують у суспільстві на основі притаманних йому відносин власності та організаційно-правових норм, тощо.

Економічна система — це сукупність взаємопов'язаних і відповідним чином упорядкованих елементів економіки, що утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства.

Національна економіка, або господарство країни - це сукупність домогосподарств, підприємств, відповідних державних інституцій і установ, інфраструктури та різних активів у межах певної державної території. Основне завдання національної економіки — виробництво й розподіл споживчих та капітальних благ, потрібних для підтримання життєдіяльності суспільства.

У національній економіці виділяють:

• матеріально-речову або фізичну економіку;

• монетарну або грошову економіку.

Фізична економіка охоплює ресурси (землю, капітал, працівників) та вироблені життєві блага. Розвиток фізичної економіки характеризують за допомогою різних натуральних показників обсягів виробництва та споживання конкретних товарів і послуг, зайнятості населення тощо.

Головним компонентом монетарної економіки є гроші й пов'язані з ними процентні ставки, валютні курси тощо. Монетарна економіка обслуговує фізичну економіку, впливає на неї, однак має власні закономірності розвитку. Фізична й монетарна економіка утворюють складну єдність.

Відомий американський економіст П. Самуельсон визначає будь-яку економічну систему, незалежно від її соціально-економічної форми, як таку, що має відповідати на три запитання: Що? Як? Для кого?

Рис. 4.1. Найважливіші ознаки економічної системи

Економічна система має забезпечувати не лише теоретичну відповідь на ці запитання, а й реальні економічні дії, бо кожна з існуючих систем не здатна запобігти альтернативному вибору в умовах обмежених природних ресурсів і виробничих можливостей.