Герциніди Монголії, Південного Тянь-Шаню та Китаю

Ці області входять до Урало-Монгольського геосинклінального поясу. На території Монголії виділяються Південномонгольські герциніди (Гобі) та накладені герцинські геосинклінальні структури Хангаю і Хентею в Північній і Центральній Монголії.

На території Китаю до області герцинської складчастості відносяться гірські масиви Джунгарії, Південно-Східного Тянь-Шаню, Куньлуню і Великого Хінгану.

Геологічна будова.

В зоні Південномонгольських герцинід розвинуті евгеосинклінальні комплекси силурійсько-девонського і нижньокам’яновугільного віку, які включають зеленокам’яні вулканіти різного складу, яшми, кременисто-сланцеві і туфогенно-граувакові утворення.

В Центральній і Північно-Східній Монголії (Хангай і Хетней) накладені структури складені потужними геосинклінальними девонськими і нижньокам’яновугільними кременисто-теригенними і теригенно-сланцевими комплексами. Верхньопалеозойські орогенні морські і континентальні формації герцинід представлені різноманітними уламковими і вулканогенними породами верхнього карбону і пермі. В Монголії широко розповсюджені також континентальні відклади мезозою, складені дуже строкатим набором осадових і вулканогенних порід. Найбільш молоді комплекси порід представлені в Монголії неогеновими і четвертинними (калієвими і натрієвими) базальтами і різними рихлими відкладами.

Південномонгольські герциніди відділені від каледонід розломом, який називається Головним Монгольським лінеаментом.

В будові герцинід Китаю переважають теригенні, вулканогенні і карбонатні утворення.

В Південному Тянь-Шані широко розвинуті теригенні і теригенно-карбонатні відклади міогеосинклінального типу і вулканогенно-осадові – евгеосинклінального типу. Вулканіти перекриваються пізньопалеозойським флішем і моласою. Структура району складчаста (Туркестанський хребет), покривно-складчаста і лускувата (Зеравшанський хребет), глибово-складчаста (Гісарський хребет). Поряд з гірськими хребтами розвинуті і крупні міжгірські западини (Таджикська, Ферганська). В межах западин присутні потужні товщі континентальних вугленосних відкладів тріасу та юри. В крейді та палеогені накопичувались морські, континентальні і лагунні відклади. З пізнього олігоцену почалось підняття території, яке спричинило сучасний високогірний рельєф і западини.

Корисні копалини.

Важливу роль серед корисних копалин Монголії відіграють флюорит, вугілля, мідно-молібденові і олов’яно-вольфрамові руди, фосфорити та ін. Нафта відома у Східногобійській западині. Крім того, відомі мідні і золоті руди.

З герцинідами Китаю пов’язані родовища руд заліза, міді, вольфраму, олова, молібдену, нікелю, свинцю, фосфоритів, боратів, кам’яного вугілля, а з накладеними мезо-кайнозойськими западинами основні родовища нафти (Цзюцюанська западина, Цайдамська западина, западина Мінхе).

У Південному Тянь-Шані корисні копалини представлені ртутними рудами, рудами вольфраму та поліметалів. Промислові родовища нафти і газу відомі У Таджицькій і Ферганській западинах. З породами юрського віку пов’язані родовища кам’яного вугілля.