- •1. Класифікація троянд і коротка характеристика садових груп.
- •2.1.Підготовка ґрунтової суміші і висадка троянд
- •1.Біологічні особливості дворічників.
- •2.Вирощювання дворічників для вигонки
- •3.Пересадка рослин для вигонки
- •4.Вигонка дворічників
- •5.Агробіологічні особливості ви гоночних дворічників
- •6.Основні розміри
- •5. Догляд за рослинами.
- •5.1. Підв'язка.
- •5.2. Підживлення.
- •5.3. Температурний режим
- •5.4. Полив.
- •5.5. Пасинкування.
- •5.6.Зріз гвоздики Сім.
- •1.Біологічні особливості
- •2. Ґрунти
- •Біологічні особливості.
- •2. Ґрунт
- •3. Розмноження айстр
- •4.Посадка в відкритий ґрунт
- •5. Вирощування айстри безрозсадним способом
- •6. Температурний режим.
- •7. Водний режим.
- •8. Підживлення та спушення.
- •Цикламен
- •Біологічні особливості
- •2.Розмноження. Підготовка посадкового матеріалу
- •4.Способи і термін посадки
- •7. Підживлення.
5. Догляд за рослинами.
5.1. Підв'язка.
Перед підв'язкою гвоздики натягують сітку з ячейкою 5Х5 см на висоті 10 см над рівнем гряди.
Подальші яруси сітки натягують у міру зростання пагонів через 15-20 см з крупнішою ячєєй.
Черговий ярус сітки натягують завчасно, поки пагони не досягли її рівня, щоб не допустити їх поломки.
Підростаючі пагони постійно заправляють в сітку з метою забезпечення строгого вертикального положення стебел на вась період вирощування гвоздики. Невчасна підв'язка спричиняє викривлення стебел, утрудняє доступ повітря і світла в середину гряди, що значно знижує якісні і кількісні показники вирощеної продукції.
За відсутністю сітки, гвоздику можна підв'язувати і ниткою.
5.2. Підживлення.
Продуктивність гвоздики в значній мірі залежить від правильного режиму живлення.
В порівнянні з іншими квітковими культурами захищеного ґрунту, гвоздика середньовибаглива до умов мінерального живлення. За даними англійських дослідників, з урожаєм квітів гвоздики ремонтантної за один рік з 1 га площі вноситься: N – 710-1020кг, Р2О5- 135-180кг, К2О – 1700-1815кг, всього - 2545-3015кг мінеральних добрив.
Склад і концентрація мінеральних добрив залежить від пори року (тривалості світлового дня) і фази розвитку рослин.
Через місяць після посадки, на підставі результатів агрохімічного аналізу, в грунт вносять мінеральні добрива у вигляді рідкої підживлення. У КОПХ до ДС застосовують наступний режим підживлення: у весняно - літній період (травень-серпень) підживлення проводять поливальною водою три рази в тиждень (через день) з розрахунку 30-40 г/м2 мінеральних добрив; восени кількість підживлення знижують (у вересні - до 2-х разів, в жовтні до одного разу в тиждень).
У листопаді, грудні і січні місяці, за умови штучного освітлення, кореневе живлення гвоздики проводять один раз в десять днів. Якщо підсвічування відсутнє рослину підживлюють один раз в місяць оскільки при недоліку світла і знижених температурах ріст гвоздики обмежений і часте підживлення приводять рослини до отруєння надлишками солей.
При виборі мінеральних добрив враховують рН грунтового розчину і фізіологічну кислотність самих добрив.
У осінньо-зимовий період роблять некореневе підживлення в соче танії з ТУР-ом і гуматами (відповідно 0,2-0,5% і 0,005%).
На підставі хіманаліза листової пластинки, підбирають для некореневого підживлення необхідні мікро- і макроелементи в концентрації не перевищуючій 0,3%.
Агрохиманаліз проводять один раз в місяць. Кількість зразків почвогрунта залежить від фізіологічного розвитку рослин (але не меншого 2-5 змішаних зразків з 1 га). Якщо процес розвитку рослин проходить нерівномірно, зразки відбирають з кожної конкретної ділянки.
5.3. Температурний режим
Дотримання правильного температурного режиму дозволяє добитися інтенсивнішого цвітіння гвоздики і отримання квітів вищої якості. Нічна температура +4 стимулює закладання квіткових бутонів, проте розпускання їх йде поволі. При нічній температурі +16С закладка і розпускання бутонів відбувається швидше, але якість їх гірше. Літом, при температурі +27С фотосинтез припиняється і посилюється дихання, на яке йде весь запас пластичних речовин. Це приводить до виснаження рослин. Вони стають дрібними, слабкими.
Температурний режим залежить від періоду розвитку рослин і ступеня освітленості. У весняно - літній період при інтенсивності світла 30-40 тис. лк найбільш сприятливі умови для рослин формуються при температурі +18.+20С.
Для зниження температури у весняно-літній період в теплицях відкривають всі бокові і верхні кватирки, а також, забілюють кровлю теплиці. Для зниження високої температури рекомендується використовувати установку, змонтовану з 2 вентиляторів. Повітря засмоктується через дерев'яну стружку, яка зволожується водою. Провітрюють теплиці навіть взимку. Рослинам протягом дня потрібний двадцятикратний обмін повітря.
Невідповідність освітленості і температури в теплиці веде до усихання бутонів. Пяти- шестикратні коливання температури через місяць призводять до розтріскування чашок квітки у 50% гвоздики. Різке зниження температури діє так само, як і коливання температур.