2.2.3. Взаємозв’язок дисципліни із суміжними дисциплінами
Дисципліна “Управління соціальним розвитком” входить до блоку нормативних, тобто є обов’язковою для вивчення студентами спеціальності “Управління персоналом та економіка праці” й посідає чільне місце серед
дисциплін, які сприяють професійному формуванню магістрів з управління персоналом.
“Управління соціальним розвитком” як навчальний предмет тісно пов’язаний з низкою дисциплін економічного та соціального характеру.
Теоретико–методологічний фундамент, на який спирається дисципліна “Управління соціальним розвитком”, становлять: філософія, політекономія, сучасні економічні теорії, макроекономіка, менеджмент, соціологія, соціальна психологія. Такі предмети, як розміщення продуктивних сил, соціальна інфраструктура і політика, прогнозування та державне регулювання, ринок праці та зайнятість населення становлять теорію конкретно-економічного характеру, яку необхідно знати, починаючи вивчати дисципліну “Управління соціальним розвитком”.
Нарешті, вивчення низки таких дисциплін, як правознавство, фінанси, статистика, фінанси, економічний аналіз, соціально–економічна інформація дає уявлення про джерела та зміст необхідної інформації, яка потрібна для ефективного управління соціально–політичними процесами (рис. 2.7).
Дисципліна “Управління соціальним розвитком”, своєю чергою, є базою для вивчення низки конкретно-економічних і соціальних дисциплін, що формують спеціальність управління персоналом та економіка праці й соціально- трудові відносини, зокрема таких, як менеджмент персоналу, економіка праці, конфліктологія, людський розвиток, управління трудовим потенціалом, управління розвитком персоналу, соціальна й гуманітарна політика політика. Схему зв'язків дисципліни “Управління соціальним розвитком” із суміжними дисциплінами наведено на рисунку 2.9.
База для вивчення
конкретно-економічних
і соціальних дисциплін
Управління
соціальним розвитком
Теоретико–методологічний
фундамент
Рисунок 2. 9. Схема зв'язків дисципліни “Управління соціальним розвитком” із суміжними дисциплінами
2.2.4. Навчальна література з питань соціально–політичного розвитку
У незалежній Україні викладання дисциплін “Управління соціальним розвитком” і ”Соціальна політика” й вузах економічного профілю перебуває на стадії становлення, що відрізняє нашу державу від економічно розвинутих країн. Соціальна політика як основа соціального розвитку є предметом вивчення багатьох навчальних дисциплін і тому в багатьох західних університетах дисципліну “Соціальна політика” викладають уже впродовж тривалого часу й входить до багатьох освітніх програм зокрема й магістерських, а також має достатнє забезпечення навчальною та навчально-методичною літературою.
Серед західних підручників із соціальної політики та соціально – політичного розвитку та близької до них за проблематикою, знайомство з якими буде корисне в процесі вивченні дисципліни “Управління соціальним розвитком” в вузах України, пропонуємо звернути увагу на такі видання:
Social Policy [Соціальна політика] / Ed. by N. Manning. Oxford University Press, 1999;
Social Policy and Social Justice [Соціальная политика и социальная справедливость]: Reader / Ed. by J. Franklin. Cambridge: Polity, 1998;
Readings in Social Welfare. Theory and Policy [Хрестоматия социального благополучия. Теория и политика] / Ed. by R.E. Kuenne. Oxford: Blackwall Publishers, 2000;
Geyer R. R. Exploring European Social Policy [Исследования европейской социальной политики]. Cambridge: Polity, 2000;
The Welfare State Reader [Хрестоматия по государству благосоотояния] / Ed. by K. Pierson, F. Casteles. Cambridge: Polity, 2000.
Heinz Lampert Lehrbuch der Sozialpolitik. -- 3 Anlag, Verlag:Berlin,New-York, Tokio.—1994, -- 470 s.
Heinz Lampert, Jörg Althammer. Lehrbuch der Sozialpolitik, 7. Aufl., Berlin u.a. 2007.-- 583 s.
Gerhard W. Brück Allgemeine Sozialpolitik Grunlagen – Zusammenhänge Leistungen: Zweite, erweiterte und aktualisirte Aufgabe.-- Bund – Verlag – 1976, – 368 s.
З початком ринкових реформ в Україні і в інших державах колишнього Радянського Союзу в 1990-ті роки виникла необхідність по-новому поглянути на проблеми соціальної політики та ввести термін “соціальна політика” в навчальні дисципліни й вивести зміст відповідних підручників за рамки власне соціального забезпечення.
Так, у другій половині 1990-х років, зокрема в Росії та Україні виходять наступні навчальні посібники і підручники з соціальніої політики:
Бурджалов Ф. Э. Современная социальная политика: между планом и рынком: Учеб. пособие. -- М.: Гардарики, 1996;
Быков С. В. Социальная политика государства: Учеб. пособие.-- Хабаровск, 1997;
Управление социальной сферой / Под ред. В. Э. Гордина: Учебник. СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 1998;
Теренс М. Ганслі. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки: (Пер.з англ. О. Перепадя.-- К.: Основи, 1996;
Скуратівський В. А., Палій О.М., Лібанова Е. М. Соціальна політика: Навч.посібник для слухачів, аспірантів, докторантів спеціальності «Державне управління». – K.:УАДУ, 1997;
Дікон Боб та ін. Глобальна соціальна політика / Міжнар. орг. і майбутнє соц. Добробуту: Пер. з англ. Олійник О.М. та ін.-- К.: Основи, 1999;.
Ці та інші навчальні видання, підготовлені відомими фахівцями, були використані у викладанні та вивченні дисциплін соціального комплексу в різних навчальних закладах на початковому етапі становлення ринкових відносин. При цьому більшість з них були зазвичай призначені для певних освітніх і професійних напрямів.
Так, підручник "Управление социальной сферой" за редакцією В. Е. Гордина, підготовлений професорами Санкт-Петербургського державного університету економіки і фінансів, призначений для майбутніх менеджерів організацій соціальної сфери, тому в ньому виявлені й розкриті ті особливості управління цими організаціями, що виникають в умовах становлення ринкових відносин. Безпосередньо до дисциплін ”Управління соціальним розвитком” і "Соціальна політика" у розглянутому підручнику стосується тільки перший розділ "Соціальна політика і соціальна сфера", у якому розглянуті сутність і моделі соціальної політики, економічні відносини в соціальній сфері та структура соціальної політики.
Стосовно навчального посібника Ф. Е. Бурджалова "Современная социальная политика: между планом и рынком", то він розрахований на соціальних працівників і студентів вузів, які вивчають суспільні процеси, і враховує специфіку розвитку російського суспільства в перехідний період. Він по-своєму цікавий, особливо в історичному аспекті переходу від адміністративно-командної до соціально-орієнтованої ринкової економіки.
Майже одночасно вийшли друком російський і українські варіанти навчальних посібників для магістрів державного управління. Це, зокрема:
Быков С. В. Социальная политика государства: Учеб. пособие. -- Хабаровск, 1997;
Скуратівський В. А., Палій О. М., Лібанова Е. М. Соціальна політика: Навч. посібник для слухачів, аспірантів, докторантів спеціальності «Державне управління». – K.:УАДУ, 1997;
Павленко Ю. І. Трансформація суспільства і проблеми соціальної політики. — К.: Либідь, 1997.
Ці навчальні посібники та наукові матеріали зіграли позитивну роль в становленні вітчизняної методики викладання дисципліни ”Соціальна політика” у вищих навчальних закладах.
Водночас для майбутніх соціологів, економістів, державних службовців, зокрема фахівців у сфері соціальних процесів в економіці — майбутніх учених, аналітиків, підготовка яких вимагає розгляду широкого спектра сучасної соціальної проблематики, звернення до історії становлення й розвитку різних сфер громадського життя та діяльності, теоретичного обґрунтування застосовуваних методів і процедур та іншого, що передбачається університетською освітою, ці посібники, на жаль, не можуть стати базовими.
Цікавим, з погляду світового досвіду соціальної політики та соціального розвитку 90-х років може бути перекладений з англійської підручник Дікон Боб та ін. під назвою “Глобальна соціальна політика”, що вийшов з друком у видавництві “Основи” у 1999 році. Але й він може слугувати тільки для вивчення окремих тем дисциплін ”Соціальна політика” та ”Управління соціальним розвитком”. Дещо раніше, в 1996 році, вийшов друком посібник Теренс М. Ганслі, “Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки”. У ньому, по-суті, викладено основи світової соціальної політики.
Починаючи з 2000 року, стали частіше виходити вітчизняні й зарубіжні посібники та наукові праці. Так, 2000 році за авторством професора В. Н. Новікова вийшла монографія “Організація і розвиток соціальної сфери (вітчизняний і зарубіжний досвід)”. У ній розглянуто, окрім усього, ще й зарубіжний досвід функціонування соціальної сфери та можливості його використання в Україні.
У видавництві КНЕУ у 2000 році був виданий посібник: Ягодка А. Г. “Соціальна інфраструктура і політика”.
В Москві в 2001 році вийшов підручник: Холостова Е. И. “Социальная политика”, який значною мірою відрізнявся від попередніх і був розрахований на нові навчальні програми початку ХХІ століття.
У 2002 році вийшов оновлений навчальний посібник за авторством Скуратівського В.А. та Палій О. М. “Основи соціальної політики”.
А вже в 2009 році майже той самий авторський колектив написав навчальний посібник у 2-х частинах з новітньою назвою “Управління соціальним і гуманітарним розвитком”, / Авт. кол.: В. А. Скуратівський, В. П. Трощинський, Е. М. Лібанова та ін; за заг. ред. В. А. Скуратівського, В. П. Трощинського: у 2 ч-х.-- К. .НАДУ, 2009.-- Ч.1.- 456 с.
Одночасно для магістрів з менеджменту персоналу та магістрів державного управління вийшли посібники Гриненко А. М. Соціальна політика: Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2003 з перевиданням в 2004 році., та Шевчук П. І. Соціальна політика. – Львів: Світ, 2004.
У Києво-Могилянській академії видано книгу: Семигіна Т. В. Словник із соціальної політики.— К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005, Там само вийшла книга Іванова О. Соціальна політика: теоретичні аспекти. – Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2003.
У 2004-2007 роках вийшла низка цікавих підручників і навчальних посібників в Росії, які можна використовувати в навчальному процесі на сучасному етапі. Це такі навчальні видання:
Смирнов С. Н., Сидорина Т.Ю. Социальная политика: Учеб. пособие. – М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2004;
Социальная политика: Учебник Под общ. ред. Н. А Волгина.-- М.: Экзамен, 2006;
Социальная политика в муниципальных образованиях: Учебник Под. общ. ред. Н. А. Волгина, В. К. Егорова, С. В. Калашникова. – М.: Альфа - Пресс, 2006;
Социальная политика. Энциклопедия Под. общ. ред. Н. А. Волгина и Т. С. Сулимовой. – М.: Альфа - Пресс, 2006;
Холостова Е. И. Социальная политика и социальная работа:Учебное пособие . – 2-е изд. – М.:Дашков и К, 2007;
Денисова И. П. Социальная политика: Учебник И.П. Денисова, Л.Р. Клиновенко. – Ростов н/Д.: Феникс, 2007.
Нарешті, не можна не назвати й такі вдалі видання останніх років, як
Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. Управління трудовим потенціалом: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2005. У посібнику цілий розділ присвячено ролі соціальної політики в управлінні трудовим потенціалом суспільства.
Доволі перспективними й нагальними для підготовки магістрів з менеджменту персоналу є московські посібники: Оксинойд К. Э. Управление социальным развитием организации: учеб. пособие / К.Э. Оксинойд. – М.: Флинта: МПСИ, 2007, а також Захаров Н. Л. Управление социальные развитием организации: учеб. Пособие. – М.: Флинта: МПСИ, 2006. Певний інтерес викликає також конспект лекцій з дисципліни “Управління соціальним розвитком трудового колективу”, який вийшов друком у МАУП у 1998 році – автор – Горбунов В. М., – посібник видруковано російською мовою. Названі видання важливі для більш поглибленого вивчення останніх тем нової магістерської дисципліни “Управління соціальним розвитком”, яку включено в підготовку фахівців з управління персоналом та економіки праці, зокрема на магістерській програмі “Управління персоналом”.
Серед новітніх українських видань наукового характеру з проблем соціального розвитку, соціальної держави та соціальної безпеки слід назвати такі монографії Ради продуктивних сил України (РВПС), ДВНЗ “КНЕУ”:
Онікієнко В. В, Ємельяненко Л. М., Терон І. В. Інноваційна парадигма соціально-економічного розвитку України /За ред. В. В. Онікієнка. – К.: РВПС України НАН України, 2006;
Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи / С. І. Бандур, Т. А. Заяць, В. І. Куценко та ін. /За заг. ред. д-ра екон. наук, проф., чл.-кор. НАН України Б. М. Данилишина. – 2-ге вид. доповн. і переробл.– Черкаси: Брама-Україна, 2006;
Соціальна безпека: теорія та українська практика: Монографія / І.Ф. Гнибіденко, А. М. Колот, О. Ф. Новікова та ін.; /За ред. І.Ф. Гнибіденка, А.М. Колота, В. В. Рогового. – К.: КНЕУ, 2006.
Цікавою є також монографії Пасько Я. І. Соціальна держава і громадянське суспільство: співпраця versus. протистояння: монографія Я.І. Пасько. – К. Папаран, 2008, а також Балтачеєва Н. А. Теорія та практика формування та реалізації соціальної політики в Україні: Монографія. – Донецьк: ДонНУ, 2010.
Проте дослідження проблем управління соціальним розвитком ще має чимало білих плям, вивчення яких дасть змогу грунтовніше зрозуміти тенденції соціального розвитку як на мікро і макрорівні, так і на глобальному рівні.
РЕЗЮМЕ
Об’єктом дисципліни “Управління соціальним розвитком” є сукупність соціальних потреб людини, колективу, групи, які мають бути реалізовані ними в різних сферах життя й захищені з боку держави та суспільства, та в ході яких відбуваються кількісні таякісні перетворення соціальної системи, що приводять до якісно нового стану суспільства. Через розв'язання соціальних суперечностей і проблем відбувається реалізація соціальних процесів, які здійснюються через соціальне управління, сприяючи при цьому соціальному розвитку.
Предметом дисципліни “Управління соціальним розвитком” є: сукупність теоретичних концепцій та практичних аспектів багатовимірної системи програм, служб і заходів, спрямованих на розвиток соціальних відносин, передусім соціально-трудових, між соціальними групами, соціальними прошарками суспільства, у центрі яких і головна їх кінцева мета — людина, її добробут, соціальний захист і цивілізований соціальний розвиток суспільства загалом. Останнє сприяє досягненню соціальних цілей щодо підвищення соціального добробуту населення, гармонізації суспільних відносин, забезпечення соціально-політичної стабільності й громадянської злагоди в суспільстві та організації соціального захисту населення на правових засадах.