Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НМК історія України.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
821.25 Кб
Скачать

Тема 3. Заняття 1. Утворення української гетьманської держави План

  1. Політико-адміністративний устрій держави Війська Запорізького. Територія та кордони. Органи влади. Державна символіка.

  2. Створення української армії. Полководці-сподвижники Богдана Хмельницького.

  3. Економічна й соціальна політика уряду Б.Хмельницького.

  4. Зовнішня політика уряду Б.Хмельницького.

Методичні рекомендації до теми

Визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького – це не лише походи та битви, а й початок процесів національного державотворення. Підсумки визвольної боротьби у 1648-1649 рр. давали можливість почати будівництво української козацької держави. 8 серпня 1649 р. Б.Хмельницький підписав з польським королем Зборівську угоду. Проаналізуйте пункти цього договору, що обумовлювали можливість розвитку самостійних державних інституцій. Покажіть на карті «Територію війська Запорізького» та поясніть її статус. Зверніть увагу, які українські землі увійшли до автономного козацького утворення (традиційні осередки українського народу, зони посиленої колонізації, райони дій попередніх козацько-селянських повстань). Кордони Гетьманщини не були законодавчо підтвердженими. Обидві сторони дивилися на Зборівський договір як на тимчасовий та прагнули встановити свій контроль над усією Україною. Поразка козацького війська під Берестечком призвела до підписання нового, Білоцерківського договору. Порівняйте пункти Зборівської та Білоцерківської угод. Б.Хмельницький не поспішав виконувати обмежувальні пункти. На визволену територію переносився традиційний військовий і громадський устрій козацтва. До влади прийшла національна за складом козацька старшина. Поясніть, яким чином сформувався політико-адміністративний устрій Гетьманщини та статус Запорізької Січі.

Формально вищим органом влади в державі була загальна військова рада, яка називалася Військовою або Генеральною. За гетьманування Б.Хмельницького, з метою зміцнення його особистої влади, вплив загальної ради на державне життя був обмеженим. Поясніть, які функції поєднував гетьман та інші державні органи: Старшинська рада, Рада при гетьманові, Генеральний Уряд. Державними символами стали герб Війська Запорозького та державні клейноди, які стали продовженням козацької символіки.

Гарантом успішної розбудови держави була армія. Вона формувалася на організаційних принципах Запорізької Січі та мала свої підрозділи. Окремими військовими з’єднаннями керували талановиті полководці – сподвижники Б.Хмельницького. Серед них відомі імена Івана Богуна, Максима Кривоноса, Данила Нечая, Івана Золотаренка. Серед соратників гетьмана були також І.Виговський, П.Тетеря, С.Зарудний, С.Мужиловський, Ю.Немирич, А.Жданович, які становили нову українську правлячу еліту.

Козацтво остаточно оформилося в окремий стан суспільства. Фактично козацтву відводилося те місце в суспільстві, яке раніше належало шляхті. Тим самим закладалися передумови для реставрації колишнього станового ладу, але вже на національній основі.

Під натиском народних повстань і бойових дій магнати й пани, католицьке духовенство, власники королівщин змушені були залишити свої маєтки і втікати. В результаті феодальне землеволодіння було суттєво обмежене, а кріпосне право знищене. Хмельницький якийсь час стримував зростання великого землеволодіння. Земельні угіддя, залишені панами, захопили козаки і селяни: частина угідь перейшла у власність військового скарбу. Козаки й селяни стали вільними дрібними землевласниками. Міщани отримали змогу вільно і безперешкодно займатися ремеслами, промислами і торгівлею. Зменшення розмірів поборів і повинностей сприяло зростанню економічної спроможності селянських господарств. В містах відкрилися нові можливості для прояву підприємницької ініціативи ремісників і торговців. Зміцнилися позиції православного духовенства. Поясніть джерела поповнення державної скарбниці.

Поряд із вирішенням складних питань внутрішньої політики у діяльності гетьманського уряду чи не найголовніше значення мала зовнішня політика. Перемоги української зброї сприяли зростанню міжнародного авторитету України. Дипломатичні стосунки козацької держави з іноземними країнами активізувалися. У складних військово-політичних умовах гетьман постійно шукав союзників для боротьби проти Польщі. Для зручності розділіть держави, з якими підтримувались дипломатичні стосунки молодої української держави на групи (за сторонами світу чи за особливими інтересами). Обов’язково проаналізуйте відносини з Кримським ханством, Молдавським та Трансильванським князівствами, Московською державою та Шведським королівством.