3. Формування української козацької держави.

Головними наслідками війни можна вважати:

• розгром польської армії та ліквідація старої адміністративної системи;

• скасування кріпосницьких порядків;

• утворення української держави – козацької республіки з виборними органами влади і колегіальністю в прийнятті рішень.

Які ознаки державності з’являються під час війни?

1. Територія:

• 200 тис. кв. км ;

• на Лівобережжі - Чернігівщина, Полтавщина,

• на Правобережжі – Київщина і частина Поділля;

• столиця – Чигирин;

2. Адміністративний устрій: полки

сотні

- полк - був військово-адміністративною одиницею (кількість їх – 40, потім 16, пізніше - 20). Рада обирала полковника та полкову адміністрацію.

• сотні – їх було 272. Управляв сотнею сотник, якого обирала сотенна рада;

• міста – мали Магдебурзьке право, управлялися виборними магістратами;

• села – управлялися старостами (війтами), яких обирала селянська община.

3. Політична влада.

• главою держави був гетьман, який обирався ;

• законодавчим органом була Генеральна Рада;

• виконавчий орган – Генеральна старшина (уряд), який також обирався (писар, обозний, підскарбій, осавули, хорунжий, бунчужний);

4. Збройні сили.

• військо під час війни було 300 тис.,

• за "Березневими статтями" – 60 тис.

• запрошувалися також найманці. За військовою організацією та тактикою українська армія була однією з найкращих у Європі ХУІІ ст.

5. Податкова і фінансова системи:

• бюджет був бездефіцитний (і це під час війни!);

• введена посада генерального підскарбія (1654 р.). який опікувався бюджетною сферою;

• карбувалася власна монета;

• доходи надходили до казни у вигляді податків з селян та міщан і податків з торгової діяльності;

• за рахунок бюджету утримувалися військо, державний апарат та суд;

• старшина та духовенство були звільнені від сплати податків;

6. Право та судова система.

• суд був становим : козацький, магістратський та духовний;

• правова система будувалася на Литовських статутах і за давніми козацькими вольностями;

7. Самостійна зовнішня політика: дипломатичні відносини з Росією, Кримом, Туреччиною, Молдавією, Швецією та ін.

8. Соціальна структура суспільства:

• козацтво : старшини та низове; мало право власності на землю, брати участь в прийнятті політичних рішень;

• селянство – стало вільним, скасовано кріпацтво . Селяни могли продавати свої землі, передавати їх у спадщину, вільно переходити у козацтво;

• міщанство;

• духовенство - тільки православне.

9) Державна символіка - герб війська Запорозького, прапори.

4. Події війни 1654-1657 рр.

Навесні 1654 р. армія Хмельницького разом з російськими військами успішно воює проти поляків на території Білорусії. Але московський цар був занепокоєний зростанням популярності гетьмана на білоруських землях, які вважав своєю вотчиною.

Тим часом татари здійснювали спустошливі напади на Україну, грабуючи її, і щоб забезпечити собі міцний тил, 1655 р. Хмельницький укладає договір про нейтралітет з Кримом.

Військові успіхи Росії проти Польщі занепокоїли Швецію, і вона також вирішила вступити у війну. Для Польщі настали скрутні часи, польські історики називають цей час "Потопом": Річ Посполита була на порозі знищення. В той же час Швеція пропонує допомогу Україні у зміцненні своєї державності, обіцяє захищати її від Росії. Розпочавши переговори зі Швецією, Хмельницький опинився у дуже складному становищі, між двох вогнів. Ним була дуже невдоволена Москва.

У 1656 р., не питаючи згоди гетьмана, Росія укладає з Польщею Вільнюський мир, який Хмельницький розцінив як відмову надалі захищати права України.

Щоб успішно воювати проти Польщі, Хмельницький намагається створити нову коаліцію, починає переговори з придунайськими державами: Молдавією, Трансільванією та Валахією. Але довести справу до кінця йому не вдалося. Засмучений невдачами у зовнішній політиці, зрадою Москви та особистими негараздами (він дуже боляче переживав смерть свого сина), Богдан Хмельницький помирає 27 липня 1657 р. Похований в Іллінській церкві у Суботові.

Роль Б.Хмельницького в історії України: (Див. підручники: Лановик, с. 85-90, Субтельний, с. 178-179, Лях, розділ У, гл.1 )

• засновник української держави;

• забезпечив національну єдність : не допускав збагачення старшини за рахунок рядових козаків і селян і не дозволяв "черні" диктувати свою волю;

• видатний полководець, засновник української армії, одержував блискучі перемоги, зробив внесок у розвиток військового мистецтва - вмів правильно визначити момент і напрям головного удару, вдало роз’єднуючи сили ворога знищував їх по черзі, вміло організовував розвідку і партизанську боротьбу в тилу ворога; його перемоги порівнюють з видатними полководцями минулого - Олександром Македонським та Ганнібалом;

• дипломат, який вивів Україну на міжнародну арену, вільно володів кількома

мовами.

Оцінки діяльності Б.Хмельницького:

Постать Б.Хмельницького неоднозначно оцінюється істориками.

М.С.Грушевський: «В нім занадто багато від Азії від великих азійських завойовників-кочовиків, фундаторів держав Орд. З тою поважною відміною, що для нього матеріалом, гарматним м’ясом служили не чужі, підбиті племена, а свій власний народ. Він збудував свою владу, владу пануючої старшинської весртви, ціною страшних жертв мас. Він зробив пустою половину України, щоб укріпити панування своє і своєї династії. В нім цілком не видно елементарної державної економіки, руки державного хазяїна української землі, як колись говорили».

О.Оглоблін: «Найбільше місце Б.Хмельницького в історії України – не як полководця, хоча б й великого, не як дипломата, хоча б й блискучого, а як державного діяча, фундатора й будівника Української козацької держави. Яку б ділянку громадсько-державного життя не взяти – хмельницький виступає скрізь як державний діяч великого формату».

Н.Яковенко «…хитроумний гетьман, плетучи мереживо союзницьких комбінацій, мимоволі сам закладав основи для неї (незгоди), бо кожний з його дипломатичних ходів зрештою переріс у братовбивчу війну між прихильниками полярних зовнішньополітичних орієнтацій».

Безперечно, Хмельницький був видатним політичним діячем, який об’єднав у визвольному русі різні суспільні сили. Він ніколи не відмовлявся від своєї мети – звільнення України від іноземного гноблення. Тому головним здобутком Хмельницького була Українська держава.

Образ Б.Хмельницького висвітлений в мистецтві:

• М.Старицький "Богдан Хмельницький";

• Г.Хоткевич "Богдан Хмельницький";

• І.Ле "Богдан Хмельницький";

• Н.Рибак "Переяславська Рада";

• П.Панч "Гомоніла Україна";

• П.Загребельний "Я, Богдан";

• Г.Сенкевич "Вогнем і мечем"

Вшанування пам’яті Б.Хмельницького:

• у 1943 р. під час війни була введена висока урядова нагорода – орден Богдана Хмельницького ;

• місто Переяслав було перейменоване на Переяслав-Хмельницький, місто Проскурів – у Хмельницький, а Кам’янець - Подільська область – на Хмельницьку.

Висновки.

Таким чином, найголовнішим результатом війни з Польщею стала поява нової держави – України, яка перейшла під захист московського царя на правах автономії. Це було закріплено "Березневими статтями."

Але подальша доля української держави складається трагічно – протягом ХУІІ-ХУІІІ ст. царський уряд поступово обмежує автономію, поки від неї нічого не залишилось.