- •Хімічна обстановка
- •Оцінка хімічної обстановки
- •Розрахунково-пояснювальна записка
- •Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Визначення терміну уражаючої дії сдор (хлору) або випаровування (табл. 10.5, Додаток 6)
- •Визначення заходів для захисту населення від ураження сдор
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Середня швидкість перенесення хмари w, зараженої сдор, м/с
- •Час випаровування деяких сдор, год (швидкість вітру 1 м/с)
- •Можливі втрати робітників, службовців і населення від сдор в осередку ураження, %
- •Запитання для самоконтролю
Оцінка хімічної обстановки
Оцінка хімічної обстановки показана на ряді прикладів.
Розрахунково-пояснювальна записка
Розрахунково-пояснювальна записка складається зі вступу, розрахунків і пояснень до них, а також графічної частини – карти (схеми) хімічної обстановки.
У вступі до розділу пояснювальної записки необхідно розкрити значення оцінки хімічної обстановки для захисту населення, яке потрапить у зону хімічного зараження, пояснити, як визначається режим хімічного захисту та заходи для локалізації і ліквідації осередків ураження.
Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
Приклади розрахунків робимо за вихідними даними варіанта "0" (Додаток. 2). Спільна для всіх варіантів ситуація полягає в тому, що на об'єкті "Б" сталося руйнування ємності СДОР. Від зруйнованої ємності на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ).
Під час аварії виникла хмара СДОР. Вона складається з повітря, зараженого внаслідок переходу в атмосферу частини СДОР із зруйнованої ємності, а також внаслідок його випаровування з площі розлиття.
Розв'язання
З а графіком (Додаток 3) знайдемо ступінь вертикальної стійкості повітря, якщо , швидкість вітру :
За табл. 10.3 (Додаток 5) визначимо глибину Г – поширення зони хімічного зараження (ємність, де зберігалася СДОР, не обвалована), при V= 1 м/с.
А оскільки швидкість вітру V=2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. 10.3, знаходимо поправочний коефіцієнт,
тоді фактична глибина ЗХЗ становитиме: ; де Kv – поправочний коефіцієнт, який враховує швидкість вітру, тоді .
Знайдемо ширину Ш ЗХЗ з формули Ш = 0,03 Г для інверсії;
(Ш = 0,15 Гдля ізотермії; Ш = 0,8 Г для конвекції):
у нашому випадку – .
Визначимо площу ЗХЗ як площу трикутника:
.
Визначення часу підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L = 9 км від зони розлиття СДОР
Розв'язання
З табл. 10.4 (Додаток 5) для інверсії знаходимо середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря:
Час подолання зараженим повітрям відстані 9 км (L) знаходимо за формулою:
,
де, W – швидкість перенесення зараженого повітря; 60 – коефіцієнт переводу секунд у хвилини; L (R) – відстань від населеного пункту до місця аварії.
.
Таким чином, через 37,5 хв у населеному пункті виникне загроза ураження людей.
Визначення терміну уражаючої дії сдор (хлору) або випаровування (табл. 10.5, Додаток 6)
Розв'язання
За умови зберігання СДОР – ємність не обвалована
А у нашому випадку для V = 2 м/с знаходимо поправочний коефіцієнт (див. Додаток 6, примітка до табл. 10.5):
Тоді t уражаючої дії = t випаровування.
.
Уражаюча дія отруйної речовини (хлору, у нашому випадку) буде діяти протягом майже однієї години.
Визначення можливих втрат людей
Розв'язання:
За табл. 10.6 (Додаток 7) втрати робітників і службовців становитимуть:
Т
Згідно з приміткою до додатка 7:
легкий ступінь ураження отримають особи;
середній і тяжкий осіб;
загинуть, незворотні втрати осіб.
Визначення режиму хімічного захисту
Оскільки за мирного часу режим хімічного захисту № 1 не застосовується, а викиди (розлиття) СДОР на хімічно небезпечних підприємствах не мають нервово-паралітичної дії, для захисту робітників і службовців застосовується режим захисту № 2 (надіти протигази і продовжувати працювати).
Визначення заходів для локалізації й ліквідації осередків ураження
Роботи з ліквідації аварій на хімічно небезпечних об'єктах виконують в основному аварійно-технічні групи підприємств. При цьому перекриваються ушкоджені комунікації, СДОР із пошкоджених ємностей по можливості перекачують у неушкоджені, а ділянки розлиття обваловують. Для зменшення глибини поширення зараженого повітря формування, що беруть участь у знезаражуванні, ставлять відсічні вертикальні водяні завіси, які розсіюють хмару парів СДОР на шляху її поширення. Водяні завіси ставлять на кількох рубежах перпендикулярно до осі поширення хмари зараженого повітря. Перший рубіж визначають у зоні зі смертельними концентраціями СДОР.
При цьому також відбувається часткова нейтралізація СДОР. Дегазація (знезаражування) СДОР в місцях аварії провадиться розчинами речовин, які вступають з ними в хімічну реакцію з утворенням нетоксичних продуктів.
Основний принцип знезаражування СДОР полягає в тому, що речовини кислотного характеру дегазуються речовинами, що мають лужну реакцію (гашене вапно, розчин соди, їдкого натру), і навпаки.
Такі речовини, як хлор, аміак, знезаражуються великою кількістю води (1:10). Роботи провадяться з навітряного боку з використанням поливальних і пожежних машин, засобів захисту органів дихання та шкіри.
Після закінчення робіт провадиться спеціальна обробка техніки і санітарна обробка людей, що брали участь у знезаражуванні СДОР. Дегазація одягу, засобів індивідуального захисту здійснюється на станціях знезаражування одягу.