Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
САМОСТ.Р.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
985.09 Кб
Скачать

Тема 10. Політичні режими

У результаті вивчення теми студент повинен знати:

  • сутність понять “політичний режим”, “демократія”, “безпосередня (пряма) демократія”, “представницька демократія”, “поліархія”, “тоталітаризм”, “фашизм”, “комунізм”, “авторитаризм”;

  • типологію політичних режимів;

  • відмінності між античною та сучасною демократією; суть основних концепцій демократії; принципи та інститути демократії; ознаки демократичного політичного режиму;

  • суть та витоки тоталітаризму як політичного феномену ХХст.; різновиди тоталітаризму; основні ознаки тоталітарного режиму;

  • сутність, особливості, ознаки авторитарного режиму; різновиди авторитаризму.

У результаті засвоєння теми студент повинен вміти:

  • характеризувати сутність основних понять, категорій даної теми;

  • порівнювати античну та сучасну демократію;

  • аналізувати еволюцію уявлень про демократію;

  • пояснювати сутність поняття “поліархія”;

  • характеризувати принципи та організаційні форми демократії;

  • аналізувати та порівнювати концепції демократії, виявляти їх переваги та недоліки;

  • характеризувати демократію як політичний режим та визначати його основні ознаки та особливості;

  • давати характеристику тоталітаризму та виявляти відмінності між комунізмом, фашизмом (націонал-соціалізмом) як різновидами тоталітаризму;

  • аналізувати ознаки тоталітаризму як політичного режиму та супільно-політичної системи;

  • висвітлювати злочинні прояви тоталітарного режиму: Голодомору в Україні 1932-1933рр. – акту геноциду українського народу та Голокосту – політики послідовного і тотального винищення європейського єврейства;

  • давати характеристику авторитаризму як недемократичного способу правління;

  • виявляти відмінності та спільні риси між авторитаризмом та тоталітаризмом;

  • охарактеризовувати різновиди авторитаризму;

  • застосовувати набуті теоретичні знання під час аналізу суспільно-політичних процесів, явищ та фактів як в Україні, так і у світі.

План

1. Теоретичні засади демократії.

1.1. Витоки, зміст та організаційні форми демократії.

1.2. Античне й сучасне розуміння демократії та історична еволюція уявлень про демократію.

1.3. Політичні принципи демократії.

1.4. Сучасні концепції демократії.

2. Демократія як політичний режим та його головні ознаки.

3. Тоталітаризм – політичний феномен ХХ ст.

3.1. Фашизм і комунізм як різновиди тоталітаризму.

3.2. Ознаки тоталітарного режиму.

4. Авторитаризм як недемократичний спосіб правління.

4.1. Сутність, особливості та ознаки авторитарного режиму.

4.2. Різновиди авторитаризму.

Методичні рекомендації

Опрацьовуючи тему, необхідно наголосити, що політичний режим (поряд із формою державного правління та державно-територіальним устроєм) визначає форму держави. Політичний режим розглядається як спосіб функціонування державної влади; система методів та прийомів її здійснення, що характеризується ставленням органів державної влади до правових підстав своєї діяльності, принципами взаємовідносин з громадянським суспільством, правовим статусом особистості, можливостями для реалізаціїї людських прав і політичних свобод у суспільстві. У сучасній політичній науці політичні режими поділяють на демократичні та недемократичні.

Питання 1.1. передбачає висвітлення походження терміну “демократія”, аналіз змісту та організаційних форм демократії. Особливу увагу слід звернути на багатозначність поняття демократії [3, с. 21-26; 4, с. 97-99; 5, с. 28-30; 6, с. 398-399; 7, с. 191; 9, с. 301; 11, с. 51-52; 12, с. 395-396].

З'ясовуючи проблему історичної еволюції уявлень про демократію (пит. 1.2.), варто детально розглянути характерні риси античної демократії, розкрити сутність прямої демократії, проаналізувати механізми її здійснення. Необхідно виділити головні відмінності між античною та сучасною демократією, вказати на наслідки розширення масштабів демократії в сучасних умовах (за Р. Далем) та розкрити суть поняття “поліархія” [3, с. 26-29; 4, с. 100-101; 5, с. 30-36; 6, с. 399-403; 7, с. 192-194; 8, с. 176-179].

Політичні принципи демократії (пит. 1.3.) формувались і конкретизувались в історичному розвитку суспільно-політичних відносин. Аналізуючи їх, необхідно звернути увагу на принципи народного суверенітету; виборність органів влади; представництва; свободи; рівності; мажоритаризму (тобто, правління більшості); захисту прав меншості; громадського контролю тощо [4, с. 102-103; 9, с. 306-308; 12, с. 396-398].

Головна суперечність демократії – це суперечність між ідеєю демократії як повновладдям народу і неможливістю її практичного здійснення. Різне теоретичне вирішення суперечності між ідеалом демократії та її реальним втіленням знаходить свій вияв в існуванні багатоманітних концепцій демократії (пит. 1.4.), які відображають різні підходи в тлумаченні ступеня участі широких мас в управлінні державою. Розкриваючи сутність цих концепцій, необхідно відзначити особливості, специфіку, переваги й недоліки кожної з них. Значну увагу варто приділити теорії поліархії, запропонованої Р.Далем, яка є різновидом плюралістичної концепції демократії. Доцільно також зробити порівняльний аналіз сучасних концепцій та визначити найбільш оптимальну для України [4, с. 101-102; 5, с. 36-42; 6, с. 403-407; 8, с. 194-199; 9, с. 303-305; 10, с. 398-406; 12, с. 398-406].

У другому питанні, розглядаючи демократію як політичний режим, важливо з’ясувати основні ознаки демократичного режиму: визнання суверенності народу, як єдиного джерела влади; виборність вищих органів державної влади; загальність, регулярність, чесність і конкурентність виборів; забезпечення представництва інтересів усіх соціальних груп; конкуренцію політичних сил не лише при здобутті, а й під час здійснення влади; легалізацію політичної опозиції; поділ влади; волевиявлення більшості, висловлене через вибори і поєднане з гарантіями прав меншин; правову захищеність особи тощо [4, с. 128; 5, с. 60-63; 6, с. 424-425; 8, с. 179-183; 10, с. 264-267; 12, с. 389-391, 395-398].

Розглядаючи третє питання, необхідно наголосити, що тоталітаризм є деспотичним недемократичним режимом ХХ століття. Варто зазначити, що тоталітаризм є і політичним режимом, і певною суспільною системою, які визначаються насильницьким, політичним, економічним та ідеологічним пануванням правлячої еліти, організованої у цілісний бюрократичний партійно-державний апарат, що очолюється вождем. Тоталітаризм характеризується нічим не обмеженим втручанням держави в усі сфери життя громадян, функціонуванням єдиної масової політичної партії, існуванням єдиної офіційної ідеології, відкрита незгода з якою жорстоко карається.

Виcвітлення питання 3.1. вимагає аналізу двох різновидів тоталітаризму: праворадикального (фашизму (нацизму)) та лівоекстремістського (сталінізму) [4, с. 130-131; 5, с. 72-80; 6, с. 434-436; 7, с. 101-103].

Питання 3.2. передбачає чітке формулювання та аналіз основних ознак тоталітарного режиму. Необхідно приділити увагу злочинним виявам тоталітарних режимів: Голодомору в Україні 1932-1933 рр., як акту геноциду українського народу та Голокосту – політики послідовного і тотального винищення європейського єврейства [6, с. 438-445; 7, с. 97-101; 8, c. 203-208; 9, с. 288; 10, c. 261-263; 12, с. 385-386].

Аналіз авторитарного режиму (пит. 4), як недемократичного способу правління, передбачає визначення його сутності, специфічних особливостей та ознак. Значну увагу слід приділити порівняльній характеристиці авторитаризму та тоталітаризму. Порівнюючи тоталітарний та авторитарний режими, необхідно наголосити на умови, при яких він набуває поширення, на характер влади, на розвиток політичних інститутів тощо [4, с. 128-129; 6, с. 446-447; 7, с. 93-94; 11, с. 97-98; 12, с. 387-388].

Під час вивчення питання важливо охарактеризувати різновиди авторитаризму (пит. 4.2), до яких належать: абсолютні монархії, військово-бюрократичні диктатури; персональні тиранії; теократичні і неототалітарні режими [4, с. 129; 5,с. 86-90; 6, с. 446-450; 7, с. 94-97; 8, с. 209-211; 10, с. 263-264; 11, с. 98-99; 12, c. 387-388].

Питання і завдання для самоконтролю

  1. Дайте визначення поняття “політичний режим”.

  2. Які існують тлумачення терміну “демократія”?

  3. Порівняйте античне та сучасне розуміння демократії.

  4. Назвіть та охарактеризуйте основні принципи демократії.

  5. Розкрийте суть партисипаторної, елітарної та плюралістичної концепцій демократії.

  6. Охарактеризуйте демократію як політичний режим та назвіть його основні ознаки.

  7. Дайте характеристику різновидів тоталітаризму.

  8. Назвіть ознаки тоталітарного політичного режиму.

  9. Проаналізуйте особливості та ознаки авторитарного політичного режиму. Визначте спільні та відмінні риси у функціонуванні тоталітаризму й авторитаризму.

  10. Охарактеризуйте різновиди авторитарних політичних режимів.

Тести

1. Назвіть ознаки демократичного політичного режиму:

а) командно-адміністративна економіка; б) єдина офіційна ідеологія; в) визнання народу як джерела влади; г) активна несвобода особи; ґ) виборність вищих органів державної влади; д) правова захищеність особи.

2. Яка із концепцій демократії передбачає активну участь широких верств населення у процесі прийняття політичних рішень?

а) ліберальна; б) соціальна; в) плюралістична; г) партисипаторна; ґ) плебісцитарна; д) елітарна.

3. Хто із мислителів є автором теорії поліархії?

а) М. Вебер; б) З. Бжезінський; в) У. Ліппман; г) Д. Істон; ґ) Р. Дал; д) А. Бентлі.

4) Назвіть європейську країну, де вперше в історії було встановлено тоталітарний режим:

а) Франція; б) Німеччина; в) Іспанія; г) Італія; ґ) Португалія.

5. Які із зазначених ознак властиві тоталітаризму?

а) контроль громадянського суспільства за діяльністю органів державної влади; б) активна несвобода особи; в) відсутність офіційної політичної ідеології; г) монополізація влади єдиною партією та зрощення партійного й державного апаратів; ґ) поєднання механізмів командно-адміністративної економіки із ринковою; д) тотальний контроль держави над усіма сферами суспільно-політичного життя.

6. Як називається політичний режим, що характеризується зосередженням необмеженої влади в руках однієї особи або групи осіб і обмеженням політичних прав і свобод громадян?

а) мажоритаризм; б) тоталітаризм; в) поліархія; г) авторитаризм; ґ) анархізм; д) демократизм.

7. Авторитаризм – це:

а) влада натовпу; б) влада однієї особи або групи осіб; в) влада середнього класу; г) влада народу; ґ) влада багатих; д) влада партії.

Список рекомендованої літератури:

  1. Бебик В. М. Політологія: наука і навчальна дисципліна: Підручн. / В. М. Бебик. – К.: Каравела, 2009. – 496 с.

  2. Гелей С. Д. Політологія: Навч посіб. / С. Д. Гелей, С. М. Рутар. – 7-ме вид., переробл. і доп. – К.: Знання, 2008. – 415 с.

  3. Основи демократії: Навч. посібн. [для студентів ВНЗ] / М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук [та ін.].; за заг. ред. А. Колодій. – К.: Ай-Бі, 2002. – 684с.

  4. Піча В. М. Політологія / В. М. Піча, Н. М. Хома – Львів: Новий світ-2000, 2002. – 344 с.

  5. Політичні режими сучасності і перехід до демократії / Давимука С., Колодій А., Кужелюк Ю., Харченко В. – Львів, 1999.—168 с.

  6. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика / А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко.– 2-е вид., перероб. та доп.–К.: Ельга, Ніка–Центр, 2003.– 664 с.

  7. Політологія: лекційний курс і практикум: Навч. посібн. / За ред. докт. філос. наук, доцента Т. В. Гончарук. – Тернопіль: Астон, 2009. – 376 с.

  8. Політологія: Навч. посібн. / О. О. Волинець, М. П. Гетьманчук, В. В. Гулай, С. І. Дорошенко [та ін.]. – Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2005. – 360 с. — (Серія "Дистанційне навчання"). – № 28.

  9. Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник / За ред. проф. Ф. М. Кирилюка – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 704 с.

  10. Політологія: Підручн. [для студентів ВНЗ] / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – К.: Академія, 2001. – 528 с.

  11. Політологія: Підручн. / За ред. М. М. Вегеша. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 384с.

  12. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручн. / П. П. Шляхтун. – К.: Либідь, 2002. – 576 с.

  13. Юрій М. Ф. Основи політології: Навч. посібн. / М. Ф. Юрій – К.: Кондор, 2005.–336 с.