Підсумкова тека:

 1. Соціологія як наука. Об’єкт і предмет соціології.

 2. Соціологічні закони і категорії.

 3. Структура соціології.

 4. Функції соціології.

 5. Місце соціології в структурі сучасних знань.

 6. Позитивістська доктрина О.Конта.

 7. “Органічна школа” в соціології Г.Спенсера.

 8. “Соціологізм” Е.Дюркгейма.

 9. “Розуміюча соціологія” М.Вебера.

 10. Соціологічний детермінізм К.Маркса.

 11. Соціологічний психологізм та його напрямки.

 12. Соціологічне вчення Г.Зіммеля.

 13. Соціологія Ф.Тьонніса та його вчення про спільноти і спілки.

 14. Поняття парадигми. Класифікація парадигми.

 15. Теорія функціоналізму: виникнення, розвиток, основні теоретичні положення.

 16. Теорія конфлікту. Погляди Р.Дарендорфа.

 17. Символічний інтеракціонізм.

 18. Феноменологічна соціологія.

 19. Інтегральна соціологія П.Сорокіна.

 20. Емпірична соціологія та її основні школи.

 21. Соціалогічна думка України кінця XVI – поч. XVII ст.

 22. Політична соціологія М.Драгоманова.

 23. Генетична соціологія М.Грушевського.

 24. Стан та розвиток соціології в сучасній Україні.

 25. Суспільство і природа.

 26. Системний підхід до суспільства в соціології.

 27. Суспільство в марксистській соціології.

 28. Соціальна структура суспільства та її основні елементи.

 29. Соціально-класова структура суспільства.

 30. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність.

 31. Основні проблеми соціології особистості.

 32. Характерні риси особистості та її внутрішня духовна структура.

 33. Соціологія молоді як спеціальна соціологічна теорія.

 34. Соціальні характеристики молоді, її особливості та специфічні риси.

 35. Сім’я як складний соціальний феномен.

 36. Структура і функції сім’ї.

 37. Тенденції розвитку сімейних відносин в Україні.

 38. Етносоціологія та предмет її дослідження.

 39. Етнонаціональний розвиток сучасної України: стан, проблеми, перспективи.

 40. Поняття культури та її визначення.

 41. Основні сфери прояву людської культури та рівні її соціологічного дослідження.

 42. Соціальні функції культури.

 43. Поняття і категорії соціології політики.

 44. Предмет і об’єкт соціології.

 45. Взаємозв’язок політики з культурою і економікою.

 46. Основні складові соціології політики.

 47. Політична географія сучасної України.

 48. Економічна сфера та її структура.

 49. Функції економіки як соціального інституту.

 50. Економічні процеси в Україні та їх відображення у масовій свідомості.

 51. Соціологічні дослідження: основний зміст та категорії.

 52. Класифікація соціологічних досліджень в залежності від їх мети.

 53. Класифікація соціологічних досліджень за множиною охоплення об’єктів дослідження.

 54. Класифікація соціологічних досліджень в залежності від статистики або динаміки соціального явища, що вивчається.

 55. Загальна характеристика програми соціологічного дослідження.

 56. Методологічна частина програми соціологічного дослідження: зміст та характеристика основних категорій.

 57. Методична частина програми соціологічного дослідження: зміст та характеристика основних категорій.

 58. Етапи проведення соціологічного дослідження.

 59. Поняття вибіркової та генеральної сукупності. Репрезентативність дослідження.

 60. Методи збирання первинної соціологічної інформації: види та загальна характеристика.

Перелік літератури:

 1. Амелин В.Н. Социология политики. – М., 1992.

 2. Баньковская С.П. Инвайронментальная социология. – Рига, 1991.

 3. Бебик В.Н., Головатий М.Ф., Рехкало В.А. Політична культура сучасної молоді. – К., 1996.

 4. Захарченко М.В., Погорілого О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.). – К., 1993.

 5. Етнонаціональний ровиток України: терміни, визначення, персоналії. – К., 1993.

 6. Культура сучасної молоді. – К., 1996.

 7. Как провести социологическое исследование. – М., 1994.

 8. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Львів, 1994.

 9. Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання. – К., 2000.

 10. Овчаренко В.И., Грицанов А.А. Социологический психологизм. – Минск, 1996.

 11. Піча В.М., Черниш Н.И., Кондратик Л.Й. З історії української соціологічної думки. – Львів., 1996.

 12. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология: курс лекций. – М., 2003.

 13. Современная западная социология. Словарь. – М., 2000.

 14. Социология в схемах. – М., 2000.

 15. Учебный социологический словарь. – М., 2001.

 16. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – К., 2003. - № 2.

 17. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – К., 2004. - № 3.

 18. СОЦИС – 2002, № 1,4.

 19. Соціологія: Терміни, поняття, персоналії. Навч. словник-довідник /За ред. В.М.Пічі. – Львів, 2002.

 20. Соціологія. Загальний курс. – К., 2000.

 21. Соціологія: Пос. для студ. вузів (За ред. В.Городаненка). – К., 2003.

 22. Політика і час. – К., 2004. - № 11.

 23. Феномен человека: антология. – М., 1996.

 24. Фромм Э. Душа человека. – М., 1992.

 25. Черниш Н.Й. Соціологія молоді: конспект лекції. – К., 2000.

Вступ

Контроль засвоєння навчального матеріалу з соціології проводиться двічі на семестр. Структурно ці два перевірочних модулі розташовані: перший після викладу 4 тем розділу “Теорія, методологія та історія соціології”, другий – після викладу тем розділів “Спеціальні і галузеві соціологічні теорії”. “Організація і проведення конкретно-соціолоічних досліджень”. Змістовно перевірочні модулі поділяються на питання різних груп складності. До перевірочних завдань першої групи складності належать достатньо прості запитання, які не потребують широкого викладу і полягають у виборі правильних лаконічних відповідно щодо визначень, термінів, дат, авторів певних соціологічних праць або концепцій. Друга – середня група складності – вимагає формулювання певних визначень, суті різних підходів до суспільних явищ і процесів, вміння подати коротку характеристику тої чи іншої соціологічної концепції або окремого положення. Третя – група найвищої складності – містить у собі проблемні завдання, відповіді на які повинні з’ясувати здатність до поглибленого аналізу засвоєного навчального матеріалу, порівняння різних соціологічних концепцій та теорій, положень і принципів. Організаційно здійснення перевірки знань студентів полягає у формуванні викладачем картки персонального завдання для кожного студента, яка складається з трьох питань різних ступенів складності. На перевірочних заняттях кожний студент групи отримує свою картку і готує відповіді протягом 1 години заняття.

Проміжний контроль засвоєння навчального матеріалу. Тести і вправи

Завдання першої групи складності

До теми “Соціологія як наука”:

 1. Коли виникає соціологія як самостійна наука?

 2. Хто вважається засновником соціології як самостійної науки?

 3. Що означає термін “соціологія”?

 4. Наведіть приклади соціальних спільнот.

 5. Назвіть основні функції соціології.

До теми “Історичні етапи розвитку соціології”:

 1. Які науки і в якому порядку входять до класифікації О.Конта?

 2. Хто першим вводить в науковий обіг термін “соціологія”?

 3. Назвіть три основні складові суспільства згідно з О.Контом.

 4. Назвіть три стадії розвитку інтелекту (за О.Контом).

 5. Перелічіть основні методи соціології, які охарактеризував О.Конт.

 6. Яка основна ідея соціологічного вчення Г.Спенсера?

 7. Хто першим вводить у науковий обіг в соціології термін “соціальний інститут”?

 8. Хто вважається засновником соціального дарвінізму?

 9. Хто першим вводить в науковий обіг в соціології поняття соціального конфлікту?

 10. До якого напрямку в соціології належить французький соціолог Ж.Аде Гобіно?

 11. Хто започатковує географічний напрям в соціології?

 12. Кому з соціологів належить вислів “суспільно-економічна формація”?

 13. Які течії входять до соціологічного психологізму?

 14. Хто з соціологів аналізує натовп?

 15. Хто вводить у науковий обіг в соціології термін “соціальний факт”?

 16. Хто з представників класичної соціології досліджує патологічні стани суспільства?

 17. Як називається основна праця німецького соціолога М.Вебера?

 18. Що таке “соціальна дія” у характеристиці М.Вебера?

 19. Хто, на Вашу думку, є засновником “розуміючої”, гуманістичної соціології?

 20. Назвіть основних представників німецької формальної соціології.

 21. Кому належать терміни “гемайншафт” і “гезельшафт”?