7.5 Підготовка апаратури до проведення запису гк

При відсутності градуювання апаратури масштаби запису можуть бути лише в одиницях імп/хв. При градуюванні і встановленні масштабів запису виконується передача одиниці фізичної величини (в нашому випадку – А/кг; умовні одиниці) від робочих еталонів, стандартних зразків, імітаторів з даними фізичними властивостями.

Градуювання каналу ГК проводиться способом радієвого еталону (взірцеве джерело радій-226), або в спеціальних свердловинах, або на моделях пластів з використанням взірцевого проеталонованого свердловинного радіометра.

При градуюванні будують графік залежності величини інтенсивності в імп/хв. Від потужності експозиційної дози гамма-випромінювання в А/кг і встановлюють чутливість свердловинного приладу S_γ як відношення зміни інтенсивності в імп/хв до зміни потужності дози в А/кг.

При відомій чутливості свердловинного приладу S_γ масштаб запису n_γ встановлюють за розрахованим відхиленням l бліка гальванометра фотореєстратора від заданої частоти імпульсів калібратора I_к:

Велична відхилення l регулюється зміною границь вимірювання панелі фотореєстратора або вихідного струму панелі ВПРКУ-А (ручкою «Масштаб»).

7.6 Проведення вимірів

1. Під’єднюють свердловинний прилад, наземні панелі до каротажної лабораторії.

2. Встановлюють ручки керування і комутації наземних панелей у вихідне положення.

3. Вмикають живлення блоків лабораторної установки. Встановлюють струм живлення свердловинної апаратури від ЧИП-К 330+17 мА.

4. За допомогою осцилографу контролюють наявність імпульсів каналів ГК і НГК (ГГК). За допомогою потенціометра «Ампл. сигн.» встановлюють амплітуду імпульсів такою, щоб величина виходу імпульсу зворотної полярності була приблизно в 5 разів меншою за величину корисного сигналу.

5. Регулюють рівень дискримінації так, щоб амплітуда вхідного сигналу перевищувала поріг дискримінатора приблизно в 2 рази. Відмітка рівня дискримінації спостерігається на екрані осцилографа у вигляді яскравої точки на фронтах імпульсів. Для цього перемикач «Контроль» панелі ВПРКУ-А переводять в позицію «Рівень дискр.» I і II каналів.

6. Встановлюють масштаб запису у відповідності з вищеприведеною методикою. Записують нуль і стандарт-сигнали від калібратора панелі.

7. Записують покази приладу при різних величинах, сталої інтегруючої комірки.

7.7 Контрольні питання

1. Суть методу ГК.

2. Суть методів ННК-Т і ННК-НГ.

3. Суть методу НГК.

4. Будова і призначення інтегруючої комірки.

5. Функціональна блок-схема двоканального свердловинного радіометра і наземної панелі.

6. Технічні характеристики ДРСТ-3-90.

7. Способи градуювання каналу ГК.

8. Будова і робота сцинтиляційних лічильників.

9. Будова і робота газорозрядних лічильників.

10. Будова і робота напівпровідникових лічильників.

11. Основні параметри лічильників γ-квантів.

12. Підготовка апаратури ДРСТ до запису.

7.8 Література

1. Померанц Л.И., Чукин В.Т. Аппаратура и оборудование для геофизических методов исследования скважин. - М.: Н-мра, 1978.

2. Дьяконов Д.И.. Леонтьев Е.И.. Кузнецов Г.С.. Общий курс геофизических исследованной скважин. - М.-: Недра, 1984.

3. Техническая инструкция по настройке и проведений измерений скважинным радиометром ДРСТ-3-90.

4. Техническая инструкция по работе с наземной панелью радиоактивного каротажа ИПРКУ-А.

Лабораторна робота №8

Вивчення будови і принципу роботи апаратури акустичного каротажу (СПАК)

8.1 Мета роботи

Метою роботи є вивчення будови, принципу роботи апаратури акустичного каротажу типу СПАК-6. Окрім цього навчитись підготовлювати апаратуру акустичного каротажу для роботи в свердловинних умовах, здійснювати запис параметрів акустичного каротажу станцією ЛКЦ-І0 ЦУ.

8.2 Призначення апаратури акустичного каротажу

Апаратура акустичного каротажу призначена для вимірювання та реєстрації кінематичних і динамічних характеристик пружних хвиль в нафтових та газових свердловинах.

Наземний вимірювальний пульт (АHK-M) призначений для обробки і перетворювання часових та амплітудних параметрів сигналів, які виробляються свердловинним приладом з двох та трьохелементними, зондами.

8.3 Технічна характеристика апаратури акустичного каротажу

Діапазони вимірювання часових параметрів Т1; Т2; Тп відповідно:

від 65 до 750 мкс

від 200 до 1500 мкс

від 400 до 3000 мкс

Діапазон вимірювання інтервального часу ΔТ:

від 25 до І50 мкс/м

від 50 до 300 мкс/м

від 100 до 600 мкс/м

Живлення апаратури СПАК-6 здійснюється змінною напругою 220 V, 50 Hz та 220 V, 400 Hz. Потужність, яку споживає свердловинний прилад не більша за 30 Ват.

8.4 Будова, принцип роботи апаратури СПАК-6

Робота апаратури базується на збудженні пружних ультразвукових коливань, їх прийому після проходження через породу та аналізі з метою оцінки їх кінематичних і динамічних характеристик, і як наслідок визначення акустичних характеристик гірських порід. Збудження коливань здійснюється за допомогою випромінювачів, які розміщені відносно приймача на різних відстанях.

Пружні коливання, які надходять до приймача перетворюються в коливання електричного струму – інформаційні сигнали, підсилюються і по геофізичному кабелю надходять до блоку керування наземної панелі (АНК-М).

Рисунок 8.1 – Функціональна схема свердловинного приладу СПАК-6

Принцип роботи наземної панелі (АНК-М) базується на комбінованому (частотному, часовому та амплітудному) аналізі сигналів, що надходять від свердловинного приладу. Дані сигнали мають складну форму – широкий спектр частот змішаних з шумами і частотними перешкодами самого різного походження. В результаті обробки акустичного інформаційного сигналу видiляютьcя синхроімпульси, які відповідають моментам збудження випромінювачів свердловинного приладу. Фіксуються моменти приходу (першого вступу) повздовжньої ультразвукової хвилі розповсюдженої через навколо-свердловинне середовище, а також формуються імпульси, які відповідають часовим інтервалам, що вимірюються. Вказані імпульси, а також оброблений акустичний сигнал, надходять, на вхід відповідних функціональних перетворювачів часових і амплітудних параметрів, які забезпечують їх перетворення в повільно змінну напругу, після чого реєструється реєстратором станції, як функція глибин.

Обробка сигналів, які надходять, проводиться як в режимі акустичного каротажу (режим АК), так і в режимі каротажу якості цементування (режим АКЦ).

В режимі акустичного каротажу (АК) вимірюється:

1. Час розповсюдження пружних коливань на фіксованій базі між двома випромінювачами – ΔТ.

2. Час розповсюдження пружних коливань між ближнім випромінювачем і приймачем – Т1.

3. Час розповсюдження пружних коливань між віддаленим випромінювачем і приймачем – Т2.

4. Відносна амплітуда сигналу, який виробляється свердловинним приладом, при впливі на приймач-перетворювач повздовжньої хвилі від ближнього випромінювача – А1.

5. Відносна амплітуда сигналу, який виробляється свердловинним приладом при впливі на приймач-перетворювач повздовжньої хвилі від віддаленого випромінювача – А2.

6. Коефіцієнт затухання

.

При роботі в режимі контролю якості цементування (АКЦ) вимірюється:

1. Час розповсюдження повздовжньої акустичної хвилі по породі - Тп.

2. Відносна амплітуда сигналу, який виробляється свердловинним приладом, при впливі на приймач-перетворювач повздовжньої хвилі по породі – Ап.

3. Відносна амплітуда сигналу, який виробляється свердловинним приладом при впливі на приймач-перетворювач повздовжньої хвилі по колоні – Ак.