5. Уніфікація колізійних норм.
Уніфікація (unie facere - робити єдиним) МПрП права - це процес створення та прийняття однакових, тобто уніфікованих норм у державах з відмінними правопорядками.
На першому етапі досягається угода між державами з приводу однакового регулювання визначених відносин, оформлюваних міжнародним договором, у якому містяться правові норми, призначені для регулювання цих відносин. На першій стадії створюється комплекс відповідних правових норм у формі міжнародного договору і держави беруть на себе міжнародно-правові зобов’язання забезпечити їхнє застосування.
Друга стадія зв’язана зі сприйняттям міжнародно-правових норм національним правом. У результаті в національному праві різних держав з’являються уніфіковані норми, тобто однакові, що цілком збігаються по змісту. Ці норми мають силу національного права, що включає і відповідають національно-правовій системі, а також їхнього примусового виконання. Сприйняття міжнародно-правових норм національним правом називається або трансформацією або національною імплементацією. Обидві стадії передбачаються тими правовими формами, що притаманна двом правовим системам: по-перше, міжнародно-правовим договором, по-друге, національно-правовими актами (законами і підзаконними актами).
Уніфіковані норми можна поділити за такими критеріями:
* За предметом правового регулювання:
уніфіковані матеріальні норми, зміст цієї уніфікації полягає в тому, що правовідносини регулюються безпосередньо юридичними нормами тобто нема потреби у відсиланні до права іноземної держави,
уніфіковані процесуальні норми,
уніфіковані колізійні норми,
змішана уніфікація;
* За характером дії поділяють:
імперативні;
диспозитивні.
Уніфікації бувають:
Універсальні, багатосторонні - (Наприклад, Варшавська конвенція про перевезення);
Регіональні, локальні – (Наприклад, Мінська конвенція про правову допомогу у цивільних, кримінальних і сімейних правовідносинах, 1993 року);
Двосторонні – угоди, які укладаються між двома державами з питань урегулювання правовідносин з спірних питань.