- •Тема 1. Предмет, об’єкт і завдання економічного аналізу
- •Основними завданнями аналізу господарської діяльності є:
- •Тема 2. Методика економічного аналізу та інформаційне забезпечення і організація аналітичної роботи
- •Метод аналізу має певні специфічні особливості. До них належать:
- •Підготовчий етап:
- •Завершальний етап:
- •Тема 3. Маркетинговий аналіз діяльності підприємства
- •Основними завданнями маркетингового аналізу є:
- •Завданням аналізу конкурентоспроможності продукції є:
Основними завданнями маркетингового аналізу є:
- вивчення платоспроможного попиту на продукцію, ринків її збуту, обґрунтування плану виробництва і реалізації продукції відповідного обсягу і асортименту;
- аналіз факторів, що формують еластичність попиту на продукцію й оцінювання ступеня ризику незатребуваної продукції;
- оцінювання конкурентоспроможності продукції і знаходження резервів для підвищення її рівня;
- розробка стратегії, тактики, методів та засобів формування попиту і стимулювання збуту продукції;
- оцінювання стабільності та ефективності виробництва і збуту продукції.
2.
Кон’юнктура ринку – це економічна ситуація на ринку, яку характеризують співвідношення між попитом і пропозицією, рівень і динаміка цін, товарні запаси тощо.
Аналіз вивчення кон’юнктури ринку та підготовки її прогнозу включає:
аналіз стану економіки в цілому, її комплексна характеристика за попередній період;
аналіз виробництва аналізованої продукції;
визначення величини попиту і пропозиції;
вивчення товару та його збуту;
вивчення ринку і динаміки цін, цінової політики, конкурентів і держави;
кон’юнктурний прогноз.
Основна мета маркетингового аналізу – вивчення попиту на продукцію і формування портфеля замовлень.
Портфель замовлень – це сукупність замовлень, якими розпоряджається фірма в певний час або в певний відрізок часу. Від портфеля замовлень залежать виробничі потужності підприємства і ступінь використання їх у процесі подальшої діяльності.
Попит як економічна категорія – характеризує обсяг товарів, які споживач хоче і в змозі придбати за певною ціною протягом певного періоду на певному ринку.
В першу чергу необхідно проаналізувати попит на профільну продукцію підприємства, адже якщо попит на неї з якихось причин падає, то відповідно зменшується портфель замовлень, відбувається спад виробництва, зростає собівартість продукції, збільшуються збитки.
На рівень попиту впливає багато факторів – ціни на пропонований товар, його якість, доходи споживачів, споживчі переваги, наявність товарів замінників, насиченість ринку тощо.
Ступінь чутливості попиту від зміни ціни вимірюють за допомогою коефіцієнта цінової еластичності:
Коефіцієнт еластичності попиту за доходом характеризує ступінь чутливості попиту на товар при зміні доходу споживачів:
Попит еластичний, якщо величина цих коефіцієнтів більша від одиниці і нееластичний, якщо їх величина менша від одиниці. Якщо значення дорівнює нулю – попит абсолютно нееластичний, а якщо одиниці – це означає, що темпи зростання попиту дорівнюють темпам зниження ціни. Попит буває також абсолютно еластичним, коли при незмінній ціні, або її зростанні попит на продукції збільшується до межі можливостей покупця (це буває в умовах інфляції).
Вивчення попиту тісно пов’язане з оцінюванням ризику незатребуваності продукції, який виникає внаслідок відмови споживачів купувати її. Він визначається величиною можливих матеріальних і моральних втрат підприємства. Щоб оцінити ризик незатребуваності продукції, необхідно проаналізувати забезпеченість виробництва продукції контрактами або заявками на поставку, динаміку залишків готової продукції і швидкість її реалізації.
3.
Від ринків збуту залежать обсяг продажу, середній рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума отриманого прибутку та ін.
Основні завдання аналізу:
оцінка місткості ринку та/ або окремих його сегментів;
визначення факторів, що впливають на зміну ринків збуту;
вивчення показників збуту різних категорій виробів;
розроблення пропозицій щодо формування ринків збуту.
Зміст дослідження:
оцінка структури ринків збуту;
оцінка місткості ринку;
оцінка частки ринку;
аналіз динаміки продажу щодо підприємств-споживачів.
На першому етапі аналізуємо структуру ринків збуту.
На другому етапі необхідно вивчити місткість ринку та показники частки ринку.
Місткість товарного ринку є одним з основних об’єктів дослідження, оскільки цей показник відображає принципово можливий обсяг збуту товару фірми. Місткість ринку визначається обсягом (у фізичних одиницях або вартісному вираженні) товарів, які на ньому реалізуються протягом року. Місткість ринку можна визначити за такою формулою:
,
де V — місткість ринку;
В — виробництво товарів;
Z — залишки товарних запасів;
I — імпорт товарів;
E — експорт товарів.
Іншим важливим показником, величину котрого необхідно якнайретельніше визначати та прогнозувати, є показник ринкової частки. Ринкова частка — це відношення обсягу продажу певного товару даної організації до сумарного обсягу продажу цього товару всіма організаціями, що діють на даному ринку. Цей показник є ключовим для оцінки конкурентної позиції організації.
Наступний етап — вивчення динаміки зміни становища кожного виду виробів на ринках збуту за останні кілька років. Найбільше практичне значення має аналіз за підприємствами-споживачами.
Результати аналізу повинні сприяти у розробці асортименту товарів відповідно до його стратегії і вимог ринкової кон’юнктури.
У процесі аналізу необхідно також виявити реальних і потенційних конкурентів, провести аналіз показників їхньої діяльності, визначити слабкі сторони, фінансові можливості, технології виробництва якість продукції і цінової політики.
Одним з найсуттєвіших напрямків аналізу є цінова політика підприємства на товарних ринках. Ціни забезпечують підприємству запланований прибуток, конкурентоспроможність продукції, попит на неї. Через ціни реалізуються кінцеві комерційні цілі, визначається ефективність діяльності всіх ланок виробничо-збутової структури підприємства.
Цінова політика полягає в тому, що підприємство встановлює ціни на такому рівні та змінює їх (залежно від ситуації на ринку) так, щоб забезпечити досягнення короткострокових і довгострокових цілей.
У вивченні цінової політики й аналізі обґрунтованості цін на продукцію підприємства важливими питаннями є такі:
- визначення, наскільки ціни відображають рівень витрат;
- яка вірогідна реакція покупців на зміни цін (еластичність попиту);
- чи застосовується політика стимуляційних цін;
- чи привабливі ціни підприємства порівняно з цінами фірм-конкурентів;
- чим відрізняється політика ціноутворення на цьому підприємстві від цінової політики конкурентів;
- яка державна політика в галузі ціноутворення на аналогічні товари.
4.
Під конкурентоспроможністю розуміють характеристику продукції, що показує її відмінність від товару конкурента як за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі, так і за витратами на її задоволення. Іншими словами, конкурентоспроможність продукції – це ступінь її відповідності на певний момент вимогам цільових груп споживачів або обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними, економічними, екологічними тощо.