6. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців.

За світової війни відбулося згуртування політичних центрів південнослов’янських народів. Ініціативу в створенні єдиної південнослов’янської держави намагалася взяти на себе Сербія.

Центри об’єднавчого процесу Югославії:

1. Південнослов’янський національний комітет (слов’янські народи, що входили до Австро-Угорщини).

2. Південнослов’янський об’єднавчий комітет (на чолі з А. Трумбичем, діяв у Лондоні).

3. Емігрантський сербський уряд (на чолі з Пашичем).

4. Чорногорський комітет національного об’єднання.

20 Червня 1917 р. – Корфська декларація:

• об’єднання після Першої світової війни Сербії і південнослов’янських земель Австро-Угорщини в незалежну державу під егідою династії Карагеоргієвичів.

• До складу держави повинні були ввійти Чорногорія, Хорватія, Словенія, Боснія, Герцеговина.

• Главою держави передбачалося обрати представника сербської династії Карагеоргієвичів, а саму державу назвати Королівством сербів, хорватів і словенців.

1 грудня 1918 р. – утворення Королівства сербів, хорватів і словенців на чолі з Олександром Карагеоргієвичем. Нова держава проголошувалася парламентською монархією.

У політичному житті країни відразу ж виникли серйозні проблеми, пов’язані з прагненням сербської влади встановити гегемонію в Королівстві.

Території, які увійшли до складу ксхс:

• Сербія;

• Словенія;

• Хорватія;

• Боснія і Герцеговина;

• Частина Македонії;

• Чорногорія;

• Далмація;

• Воєводина

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть причини революцій 1918 – 1919 рр. в країнах Східної та Центральної Європи.

2. Які політичні сили боролись за владу у Польщі?

3. Яка частина Чехословаччини була економічно розвинутою?

4. Хто став першим президентом незалежної Чехословаччини?

5. На боці якого блоку брала участь у Першій світовій війні Румунія?

6. Як розвивалась економіка Румунії у 20-х рр.?