5. Швидкість обороту грошей. Закон кількості грошей.
Швидкість обігу грошей – це показник того, наскільки швидко відбувається перехід грошей від одного суб’єкта грошових відносин до іншого в обслуговуванні економічних операцій за певний період.
Він показує, скільки разів у середньому за рік (за період) певна грошова одиниця витрачається на купівлю товарів і послуг.
Цей показник дозволяє характеризуватити інтенсивність руху грошей, коли вони функціонують як засіб обігу та засб платежу. Показник швидкості обігу грошей виражають числом обертів одноіменної грошової одиниці за певний час та тривалістю одного обороту. Число обертів грошової одиниці визначають по різному. Можна визначити як відношення загального обсягу грошового обороту за даний період до середнього залишку грошей в обігу протягом цього ж періоду.
Виходячи з відомого рівняння обміну І. Фішера, величину швидкості обігу грошей можна визначити за формулою:
,
де V — швидкість обігу грошей;
P — середній рівень цін на товари та послуги;
Q — фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовані в даному періоді;
M — середня маса грошей, що перебуває в обороті за даний період.
Зміна швидкості обігу грошей має істотні економічні наслідки:
- збільшує чи зменшує пропозицію грошей в обігу і цим впливає на платоспроможний попит і на витрати обігу;
- ускладнює чи полегшує регулювання грошового обігу;
- дає узагальнююче відображення зміни інтенсивності економічних процесів, що становлять основу грошового обігу.
Тому спостереження й аналіз її показників є важливими для визначення напрямів і методів регулювання грошового обороту.
Зміна швидкості обігу грошей впливає на платоспроможний попит прямо пропорційно: при її збільшенні за умови сталості товарообороту платоспроможний попит відносно збільшується, і навпаки. Прискорення обігу грошей компенсує їх масу, що може мати позитивне значення в умовах збільшення обсягів товарообороту, коли зростаюча потреба в грошах задовольнятиметься без додаткового їх випуску.
Певний вплив на швидкість грошового обігу справляє розвиток економічної інфраструктури: транспорту, торгівлі (оптової і роздрібної), банківської справи (зокрема автоматизації безготівкових розрахунків), ринку цінних паперів тощо. Поліпшення справ на кожному з цих напрямів сприяє прискоренню доставки товарів від продавця до покупця і передання грошей від платника до їх одержувача.
На швидкість обігу грошей впливають такі фактори :
– обсяг, структура та ефективність суспільного виробництва;
– величина і швидкість товарних потоків на стадії обміну;
– рівень розвитку ринкових зв’язків між суб’єктами процесу відтворення;
– збалансованість попиту і пропозиції на ринку;
– рівень розвитку маркетингу;
– рівень інфляції;
– рівень розвитку економічної інфраструктури: транспорту, торгівлі, банківської справи, ринку цінних паперів тощо.
Зростання швидкості обігу грошей призводить до росту цін. Сукупна швидкість обсягу грошової маси формується під впливом обіговості грошових агрегатів, рівень яких для окремих агрегатів неоднаковий і може бути різний у динаміці. За допомогою індексного методу можна кількісно вимірювати приріст середньої швидкості обігу грошей, зумовлений зміною швидкості окремих агрегатів грошей, структурними зрушеннями в масі грошей та неоднаковими темпами росту параметрів грошової маси
Сутність ЗАКОНУ грошового обігу полягає в тому, що протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна, об’єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів.
Якщо формалізувати суть цього закону, то вона може бути виражена рівнянням:
Мф = Мн,
де Мф — фактична маса грошей в обігу,
Мн — об’єктивно необхідна для обігу їх маса.
Якщо Мф перевищує Мн — значить в обігу з’явилися зайві гроші, і навпаки, якщо Мф менше від Мн — їх нестача.
В умовах золотого стандарту вирівнювання Мф і Мн забезпечувалося автоматично:
1. коли Мф > Мн, золоті монети втрачали свою мінову вартість, тобто дешевіли, за них купувалося менше товарів. Щоб не втрачати прибуток власники золотих монет вилучали зайві суми монет з обігу і формували з них скарб, і так Мф = Мн, або і навіть Мф < Мн.
2. коли Мф < Мн, то в обігу буде нестача золотих монет, їх мінова вартість буде зростати, тому власники золотих монет починають активно викидати монети в обіг для отримання додаткового прибутку.
Після відміни золотого стандарту і в звязку з появою паперових грошей механізм вирівнювання змінився, Мф набуває тенденції випередження, бо випуск паперових грошей приносить державі додаткові доходи (емісійний дохід). Механізм впливу на масу Г залежить від характеру грошових знаків, які випустила держава: паперових знаків (казначейські білети) чи кредитних знаків (банківські білети).
Паперові гроші. Випуск таких грошей зд-ся у звязку з дефіцитом бюджету, так як він є хронічною хворобою держави, тому стає хронічним і співвідношення Мф > Мн.
Кредитні гроші. При використанні банкнот механізм емісії цих грошей містить в собі передумову обовязкового повернення їх з обігу коли для уряду настане строк погашення боргу, але використання кредитних грошей в свою чергу дозволяє збільшити або зменшити Мф.