Блок Л/3 НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ (2012)

Третє лекційне заняття

Викладає Шендеровський Костянтин Сергійович

[e-mail]

Тема: Соціальні проблеми сімей та соціально значимі медіа

Лекційний план роботи:

Від Л_2:

• Люди з інвалідністю: історичні етапи вирішення соціальної проблематики.

• Чотири моделі вирішення соціальних проблем інвалідності.

• Рух за незалежне життя. Рух за рівні права. Безбар’єрність.

• Система закладів та організацій соціальної допомоги людям з інвалідністю в Україні (інституційний підхід).

Нове:

1. Сім’я: визначення. Основи державної сімейної політики. Рекомендації парламентських слухань на тему: «Інститут сім’ї в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення», що відбулися 21 вересня 2011 року Дивись додаток в кінці навчального блоку).

2. Основні функції сім’ї. Функціональність сімей.

3. Типологія проблемної сім’ї.

4. Благополуччя сім’ї та криза в сім’ї.

5. Сім’ї у складних життєвих обставинах.

6. Молода сім’я.

7. Насильство в сім’ї.

8. Соціальна освіта в контексті завдань репродуктивного, перинатального здоров’я; планування сім’ї; підготовки молоді до сімейного життя; відповідального батьківства та з безпеки в родині або щасливої сім’ї.

Спільний орієнтир:

Сім’я – великий материк любові, а не два острівця самотності… Любов в сім’ї + баланс інтересів + бачення майбутнього…

Л_3_1. Сім’я. Основні функції сім’ї. «Функціональна – дисфункційна» сім’я

Сім’я як динамічна мала група людей, котрі проживають разом і зв’язані родинними відносинами (шлюб, кровна спорідненість, усиновлення, опіка), спільністю формування і задоволення соціально-економічних та інших потреб, взаємною моральною відповідальністю. Сім’я  як соціально-педагогічний інститут та особлива соціальна система, яка є підсистемою суспільства і включає в себе інші підсистеми (членів сім’ї); це первинний контактний колектив. Сім’я як приклад унікального поєднання різнопланових збалансованих характеристик. Сім’ї відрізняються за параметрами: соціально-культурним; соціально-економічним; техніко-гігієнічним; демографічним. Критерії та показники стану сім’ї: дієздатність; виконання функцій; якість життя; стосунки в сім’ї; робота та творчість; емоційний стан; безпека.

Функції сім’ї як відображення системи взаємодії особи, сім’ї та суспіль­ства і тих сфер, які пов’язані безпосередньо із задоволенням відповідних потреб її членів. Класифікація функцій сім’ї:

• економічна – планування сімейного бюджету, організація споживчої діяльності по веденню домашнього господарства;

• господарська (організація побуту сім’ї, турбота про дім) – підтримка порядку та чистоти, дотримання санітарно-гігієнічних норм;

• репродуктивна – продовження людського роду через народження дітей; планування сім’ї;

• соціалізуюча – передача дорослими членами сім’ї соціального досвіду дітям, цілеспрямований вплив на дітей з метою формування у них ціннісних орієнтацій, життєвих уподобань; організація внутрішньо сімейного спілкування; оволодіння соціальними вміннями і навичками; освіта, професійне самовизначення;

• рекреативна – організація вільного часу та відпочинку, розвиток інтересів і потреб членів сім’ї;

• терапевтична – створення сприятливого сімейного мікроклімату, психологічна підтримка членів сім’ї в різних життєвих ситуаціях, створення доброзичливого емоційного клімату в сім’ї з метою відновлення фізичних і психічних сил членів родини, витрачених у різних стресових ситуаціях.

Ознаки сім’ї, яка виконує функції: згуртованість; відкритість для встановлення нових стосунків; інтимність; оптимізм і турбота; здатність самостійно вирішувати завдання свого розвитку; ідентичність; готовність до зміни ролей; залучення всіх членів про прийняття сімейних рішень тощо.

Благополучна сім’я		Благо дитині		Високий соціальний статус сім’ї (комплексна характеристика)
Сім’я «групи ризику»		Ризики для дитини та соціуму		Соціальний статус визначають труднощі та небезпеки
Асоціальна сім’я		Не має розвитку дитини		Соціальний статус сім’ї абсолютно не характеризується майбутнім
Неблагополучна сім’я (важке неблагополуччя)		Не має блага для дитини		Соціальний статус низький

Л_3_2. Типологія проблемної сім’ї.

Типологія сім’ї (практика допомоги завжди спирається на конкретний тип сім’ї). Визначення (типове) проблеми, напрямків та форм роботи:

1. Сім'ї з алкогольною (наркотичною) залежністю одного з членів родини. Проблема: лікування від алкогольної залежності про­цес тривалий, складний і дорогий, особливо якщо пристрасть до спиртного триває не один рік. Навіть після інтенсивного лікування в медичних наркологічних диспансерах залишається небезпека повернен­ня до колишнього стану, навіть після 10-15 років ремісії.

2. Сім’ї з ВІЛ/СНІД…

3. Сім'ї, члени яких мають інвалідність. Проблеми: необхідність лікування, матеріальні труднощі, труднощі у спілкуванні, проблеми у професійній реалізації дитини (члена родини, що має інвалідність).

4. Сім'ї, в яких наявний внутрісімейний конфлікт. Серед значущих й поширених проблем, є внутрісімейні конфлікти: між по­дружжям, між батьками та дітьми, насильство, як крайня форма вияву конфлікту.

5. Сім'ї, один з членів яких є вихованцем інтернатного закладу. Особливою категорією в цій групі є неповнолітні одинокі матері з числа випускників інтернатів. Складність ситуації, в якій вони опиняються, є безпрецедентною: відсутність освіти, житла, роботи, до­свіду, навичок щодо догляду за дитиною, підтримки з боку родини чи батька дитини, почуття відповідальності за немовля, низький рівень сексуальної культури, що й призводить до ранньої вагітності, високий рівень захворюваності на ХПСШ (хвороби, що передаються статевим шляхом), непідготовленість до відповідального батьківства, взагалі неготовність до самостійного життя.

6. Малодітна сім'я. Проблема: внутрішньо сімейне спілкування, наявність егоцентричних якостей у дитини, проблема авторитету й лідерства членів подруж­жя.

7. Молода сім'я. Проблема - в адаптації подружжя до сімейного життя, виро­блення спільної моделі сімейного життя, відокремлення від батьківських сімей, розподіл соціальних ролей та оволодіння різними функціями сім'ї.

8. Неповна сім'я. Проблема - в адаптації до нового статусу в соціумі, про­блема виховання дітей за відсутності когось із батьків; матеріальні умови життя таких сімей, можливість розвитку в батьків і дітей девіантностей типу: «нерозвине­ність батьківських почуттів», «емоційне відторгнення», комплексу неповноцінності в дітей чи батьків.

9. Первинна сім'я. Проблема: вироблення власної моделі родинного вихо­вання, яка відрізняється від батьківської, перерозподіл ролей та обов'язків у сім'ї у зв'язку з появою дитини.

10. Вторинна сім'я. Проблема: згасання подружніх почуттів при накопиченні проблем у сім'ї, у вихованні дітей; збільшення самостійності дитини й унаслідок цього - конфлікт між батьками й дітьми; конфлікти між чоловіком і дружиною з приводу самостійності дітей, їх виховання.

11. Позашлюбна сім'я. Проблема: неоформлені стосунки, що позначаються на обов'язках щодо членів сім'ї, відносинах із мікросередовищем; відсутність чітких уявлень про майбутнє сім'ї, нерозуміння в мікросередовищі, напружене очікування визначеності подружніх стосунків.

12. Вторинно-шлюбна сім'я. Проблеми: ефект «ореолу» (стереотипи переваг попереднього чоловіка чи дружини порівняно з новим партнером), психологічний захист членів сім'ї, адаптація нового члена сім'ї до інших, взаємостосунки колиш­ніх і теперішніх членів подружжя між собою і дітьми, з мікросередовищем; розви­ток особистості дитини й формування в неї моделі сімейного життя.

13. Міжнаціональна сім'я. Проблеми - у взаємовідносинах сім'ї з мікро- та макросередовищем, у виборі дітьми національної приналежності, виборі батьками традицій, освіти, релігії, громадянства дітей; у ставленні членів сім'ї до національних і релігійних цінностей, до спілкування із співвітчизниками.

14. Дистантна сім'я (деякі дорослі члени сім'ї перебувають на відстані від неї з різних причин: заробітки, ув'язнення, лікування, неспроможність утримувати сім'ю, а також тимчасова передача дітей до інтернату). Проблема: епізодичність виховних впливів на дітей, брак сімейних стосунків, що призводить до «емоційного відторгнення» батьків дітьми, протиставлення батьківського ставлення до дітей, непорозуміння дітей з мікросередовищем, неузгодженість поглядів батьків на ви­ховання дітей.

15. Різнорідна сім'я (соціально-гетерогенна сім'я, у якій існує різне освітнє та соціальне становище чоловіка й дружини). Проблема полягає в самореалізації членів сім'ї, неузгодженості поглядів, цінностей, цілей подружжя, у сімейних нега­раздах, що виявляють себе через ревнощі, підозри; наявність у кожного з членів подружжя власних інтересів і власного мікросередовища; лідерство одного з членів сім'ї в поєднанні з авторитарним стилем спілкування викликає негативне ставлення та опір з боку інших членів сім'ї; діти або несамостійні, неініціативні, або відріз­няються певною девіантною поведінкою; стосунки між батьками й дітьми напру­жені й ґрунтується на обов'язку, відповідальності, а не на щирості, довірі, любові, повазі.

16. Опікунська сім'я. Проблеми: соціальний статус опікунів - робітники, службовці, пенсіонери; він є мало оплачуваним і вимагає додаткових пошуків робо­ти; вік - половина опікунів має за плечима більш ніж 50 років, найчастіше, це бабу­сі; відсутність досвіду виховання нерідних дітей і проблеми адаптації цих дітей в опікунській сім'ї та новому мікросередовищі, прискореної підготовки дітей до дорослого життя: у 18 років вони мусять уже самостійно розв'язувати всі життєві проблеми, мати роботу, житло.

17. Сім'ї, де є засуджені батьки, старші брати. Проблема - у незадоволенос­ті дитини відсутністю батька, у відповідному ставленні матері до відсутнього бать­ка, яке вона переносить на дитину, негативне ставлення мікросередовища до такої сім'ї, насильство щодо дітей у сім'ї.

Л_3_3. Складні життєві обставини — обставини, що об’єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв’язку зі станом здоров’я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім’ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, у тому числі уживання психоактивних речовин, у тому числі ін’єкційним шляхом, злочиннiсть, соцiальна девiантнiсть, стихійне лихо, катастрофа тощо). (Закон України «Про соціальні послуги» № 966-IV від 19.06.2003)

Які сім’ї класифікуються як ті, котрі опинилися у склад­них життєвих обставинах? (Відповідно до спільного наказу Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 14.06.2006 р. № 1983/388/452/221/56/596/106 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах»).

– сім’ї з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах і невзмозі подолати їх самостійно, у зв’язку із інвалідністю батьків або дітей, вимушеною міграцією, наркотичною або алкогольною залежністю одного із членів сім’ї, його перебуванням у місцях позбавлення волі, ВІЛ-інфекцією, насильством у сім’ї, безпритульністю, сирітством, зневажливим ставленням і негативними стосунками у сім’ї, безробіттям одного з членів сім’ї, якщо він зареєстрований у державній службі зайнятості, як такий, що потребує працевлаштування;

– сім’ї, у яких існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування;

– неповнолітні одинокі матері (батьки), яким потрібна підтримка;

– сім’ї, члени яких перебували чи перебувають на державному отриманні.

Л_3_4. Соціальна проблема: насильство в сім’ї

Попередження: Навчальні заклади та позашкільні , дошкільні заклади. Церква. Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Медичні заклади. Громадські та благодійні організації «допомоги сім’ям». Заклади культури та дозвілля. Міліція (дільничні). Сусіди. ЗМК.

Звернення (заява): Відділ внутрішніх справ. Служба у справах дітей. Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Управління у справах сім’ї, дітей та молоді (спорту) місцевої державної адміністрації

Допомога: Міліція: обмеження насильника. Служба у справах дітей: тимчасове вилучення дитини з сім’ї (притулок для неповнолітніх або медико-соціальні центри реабілітації для дітей). Центр соціальних служб: соціальний супровід сім’ї або розміщення в центрі соціально-психологічної допомоги. Центр допомоги потерпілим від насильства. Сусіди або церковний приход. Громадської або благодійної організації.

Л_3_5.

Чотири ознаки домашнього насильства

Види домашнього насильства

1. Домашнє насильство завжди буває інтенційним. Тобто, ця дія здійснюється з наміром, для отримання певного ефекту. Наприклад, коли водій випадково заподіє травми пішоходові, то ця дія не є насильством. Але чоловік, що принижує або катує свою дружину, чинить це з наміром. Намагаючись виправдати свої дії, домашні кривдники декларують свої позитивні наміри. Але справжні їхні наміри зовсім інші (незалежно від того, усвідомлюють вони це чи ні). 2. Суть домашнього насильства полягає в порушенні насамперед особистих прав і свобод конкретної людини. Отже, ця дія характеризується порушенням прав і свобод людини. Всі люди вільні і рівні у своїй гідності і правах. Ці права людини – право на безпеку, життя, свободу і т.д., записані в Загальній декларації прав людини. Але, якщо говорити про права не фундаментально, а спуститися нижче, то чи маємо ми право відмовити людині в її/його вимозі? Можемо ми чинити те, що вважаємо за потрібне? Наприклад, приготувати за своїм смаком? Вдягнути ту річ, що ми бажаємо? Піти туди, куди нам хочеться? Купити собі щось на свій розсуд? 3. Насильство є таким порушенням прав і свобод людини, яке унеможливлює її / його самозахист. Тобто для цієї дії характерна асиметрія сил, коли одна сторона має переваги над іншою. 4. Ця дія завдає певної шкоди. Шкода від домашнього насильства буває економічна, фізична та психічна (емоційна). Але якщо фізичні ушкодження помітні, то розгледіти заподіяну психічну шкоду буває складно. Як довести, що дружина має проблеми зі своєю психікою? Що дитина зазнала емоційної травми?

Фізичне насильство: Вбивство, спроба вбивства, побиття, катування, нанесення фізичних пошкоджень, стусани, опіки, шпурляння різними предметами і т.п. Психологічне та емоційне насильство: Позбавлення волі або утримування під наглядом проти волі жінки, постійне стеження, погрози, залякування, шантаж, постійний контроль життя та спілкування з оточуючими, ізоляція, заборона на спілкування(навіть з рідними). Поведінка, яка призводить до емоційного розладу, що включає залякування, погрози чи емоційний шантаж; в т.ч. навіювання відчуття страху за власну безпеку, за здоров'я дітей чи близьких, погрози катування чи зґвалтування, погрози щодо права опікуватись дітьми, а також агресивна поведінка: гра з ножами, пістолетом чи рушницею. Змушування жінки силою або погрозами до поведінки чи дії, від яких жінка має право утриматись; постійна поведінка, метою якої є зганьбити, дискредитувати чи принизити особисту гідність жінки: глумління над розумовими чи фізичними даними, висміювання та словесні образи, приниження жінки в її власних очах або в очах близьких. Безпідставні обмеження можливості розпоряджатися спільним майном, нанесення шкоди домашнім тваринам. Позбавлення можливості відповідно харчуватися і відпочивати. Примусові аборти та примусові вагітності. Сексуальне насильство: Зґвалтування та сексуальні домагання (іноді в присутності дітей, інших людей), сексуальні образи, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Економічне насильство: Фінансовий контроль та фінансові обмеження, заборона працювати на певній роботі, заборона працювати взагалі, заборона вчитись чи підвищувати кваліфікацію. Свідоме руйнування майна, зловмисне пошкодження особистого майна особи, позбавлення можливості користуватись одягом чи майном.Позбавлення їжі, позбавлення медичної допомоги.

Л_3_6. «Айсберг: витоки домашнього насильства»

Видима частина

1. Незгода в сім'ї. Невміння розв’язувати конфлікти мирним шляхом.

Бідність, алкоголь або наркотики

Невидима частина

2. Незгода з тим, що інша людина – інакша

і має право на особисте життя, на помилки.

Звичка використовувати силу для досягнення результату

3. Замовчування проблем сім'ї та домашнього насильства. Тема, закрита для суспільства

4. Соціальна і юридична незахищеність жертв домашнього насильства

5. Стан жертви, низька самооцінка

Прагнення насильника самоутвердитись за рахунок жертви

6. Нерівність статей, також економічна

Головний і вирішальний голос чоловіків у сім'ї

7. Ієрархічна структура стосунків у суспільстві

Л_3_7. Соціальна освіта в контексті завдань репродуктивного, перинатального здоров’я. Важлива роль відводиться запровадженню принципу системності у розв'язанні проблем репродуктивного здоров'я. Соціальна освіта перебуває серед інших заходів реалізації завдань національної програми вирішення проблем репродуктивного здоров’я, а саме:

• розроблення і реалізація заходів, спрямованих на пропаганду здорового способу життя;

• пропагування сімейних цінностей, забезпечення медико-соціальної підтримки молодих сімей, удосконалення системи планування сім'ї;

• широке залучення соціальних комунікацій, громадських організацій до справи інформування та навчання населення стосовно відповідального ставлення до збереження здоров'я;

• проведення освітніх кампаній з питань охорони здоров'я;

• подальший розвиток системи комплексного медико-санітарного обслуговування у сфері репродуктивного здоров'я, забезпечення доступності медичних послуг для підлітків і сільського населення;

• формування механізму забезпечення населення засобами запобігання незапланованій вагітності;

• розроблення стратегії зменшення шкідливого впливу інформаційних технологій на спосіб життя дітей та підлітків.

Сфера застосування соціальної освіти	Напрямки соціальної освіти	Суб’єкти соціального навчання	Базові інституції, які проводять соціальне навчання
Освітні та профілактичні послуги	Утвердження здорового способу життя Запобігання негативним явищам у молодіжному середовищі Виховання репродуктивної (статевої) культури у підлітків та молоді	Підлітки Молодь Батьки підлітків та молоді	Навчальні заклади Підліткові клуби за місцем проживання Дитячі та молодіжні організації Релігійні громади Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Студентські соціальні служби Дружні для молоді клініки
Соціальні та профілактичні послуги	Соціальний супровід неповнолітньої вагітної Соціальна допомога неповнолітнім та одиноким матерям Соціально-психологічна підтримка молодої сім’ї Соціальний супровід молодих батьків, які перебувають у складних життєвих обставинах Соціальні програми підтримки вагітних жінок в контексті проблеми ВІЛ/СНІД	Неповнолітні вагітні (в т.ч. з числа безпритульних та бездомних). Сім’ї з неповнолітніми батьками. Майбутні подружжя. Молоді сім’ї. Молоді батьки, які перебувають у складних життєвих обставинах. Батьки та ВІЛ-позитивні діти	Соціальні центри «Матері та дитини» Центри допомоги неповнолітнім матерям. «Відкрите вікно» в пологовому будинку. Соціальне служіння в жіночій консультації та пологовому будинку. Центри соціального здоров’я молодих сімей. Дружні для молоді клініки.
Медичні та соціально-медичні послуги	Спрямовані на вирішення основних проблем у сфері репродуктивного здоров'я є: материнська та малюкова смертність; високий рівень штучного переривання вагітності; значна кількість ускладнень під час вагітності та пологів; безплідність у чоловіків і жінок; поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом, включаючи ВІЛ/СНІД; онкогінекологічна патологія.		Центри планування сім’ї та репродуктивного здоров’я людини Санаторії для вагітних Центри охорони здоров’я матері і дитини Жіночі консультації Пологові будинки Сімейні лікарі або Педіатричні відділення при лікарнях, поліклініках
Нормативно-правові дії	Оптимальним шляхом розв'язання проблем репродуктивного здоров'я є реалізація Державної цільової програми "Репродуктивне здоров'я нації на 2006-2015 роки", яка підготовлена з урахуванням позитивних зрушень, пов'язаних з реалізацією Національної програми "Репродуктивне здоров'я на 2001-2005 роки". Затвердження та реалізація регіональних програм.

Цікаві джерела інформації: регіональні Центри здоров’я, Дружні для молоді клініки, Центри охорони здоров’я матері і дитини (система медичних закладів в Україні).

Подорож до народження [сайт] / Режим доступу: http://www.perinatal.org.ua/ (18.03.2011). - Назва з екрана.

Шлях до відтворення нації // Ваше здоров’я. Медична газета України [сайт] / Режим доступу: http://www.vz.kiev.ua/med/34-05/6.shtml (01.03.2011). - Назва з екрана.

КОНЦЕПЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ "РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ'Я НАЦІЇ НА 2006-2015 РОКИ" / Нормативні документи // Медична кадрова служба [сайт] / Режим доступу: http://www.med-job.com.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Здоров’я України. Медична газета [сайт] / Режим доступу: http://health-ua.com/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Репродуктивне відділення // Український науково-практичний медичний центр акушерства, гінекології та репродуктології [сайт] / Режим доступу: http://center-agr.com.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Навчальні проекти // Інститут родини та подружнього життя Українського Католицького університету [сайт] / Режим доступу: http://www.family-institute.org.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Українська Мережа Репродуктивного Здоров’я [сайт] / Режим доступу: http://rh.org.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

МАМА + / Портал для всей семьи / Режим доступу: http://www.mama.kz/page.php (18.03.2011). - Назва з екрана.

Світ МАМ / Перша українська соціальна мережа для тих, хто планує сім’ю [сайт] / Режим доступу: http://svitmam.ua/ (18.03.2011). - Назва з екрана.

Л_3_8. Соціальна освіта планування сім’ї - надійний спосіб збереження та покращення здоров’я жінок та дітей. Відповідальність за планування сім’ї лягає на обох майбутніх батьків, передбачає оволодіння знаннями про те, з якого віку можна народжувати дітей, скільки мати дітей, яких інтервалів дотримуватись між пологами, а головне - практикувати здорову стосовно себе та майбутнього покоління поведінку. Дуже важливо знати методи запобігання небажаної вагітності. Це допоможе уникнути аборту - шкідливої та небезпечної для здоров’я жінки операції. Всесвітня організація охорони здоров’я, формуючи для країн-учасниць задачі на 21 сторіччя, приділила особливу увагу підтримці здоров’я молоді, найкращій її підготовці до виконання своїх обов’язків. Типові теми соціальної освіти в контексті планування сім’ї: Сімейні звичаї та обряди. Подружнє взаєморозуміння. Етика сімейних відносин. Чому необхідно уникати абортів? Профілактика незапланованої вагітності. Методи сучасної контрацепції. Підготовка до подружнього життя – важливий напрям гендерної соціалізації.

Цікаві джерела інформації: регіональні Дружні для молоді клініки, Центри планування сім’ї та репродуктивного здоров’я (система медичних закладів в Україні).

Планування сім’ї / Репродуктивне здоров’я та планування сім’ї / Статті // Малеча [сайт] / Режим доступу: http://www.malecha.org.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Асоціація сімейних лікарів [сайт] / Режим доступу: http://simmed.com.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Міський центр планування сім'ї та репродуктивного здоров'я людини // Комунальна 3-я міська лікарня м. Львова [сайт] / Режим доступу: http://3mkl.lviv.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Усе про вагітність і материнство [сайт] / Режим доступу: http://motorlady.kiev.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Рух «За життя» [сайт] / Режим доступу: http://ruh-za-zhyttia.org.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Світ МАМ / Перша українська соціальна мережа для тих, хто планує сім’ю [сайт] / Режим доступу: http://svitmam.ua/ (18.03.2011). - Назва з екрана.

МАМА-ПАПА. Все для будущих молодых родителей [сайт] / Режим доступу: http://www.mama-papa.com.ua/ (18.03.2011). - Назва з екрана.

МАМОТАТО [сайт] / Режим доступу: http://www.mama-tato.com.ua/ (18.03.2011). - Назва з екрана.

Страничка православной матери [сайт] / Режим доступу: http://www.orthomama.ru/ (18.03.2011). - Назва з екрана.

Портал київських мам [сайт] / Режим доступу: http://kiev-mama.com.ua/ (18.03.2011). - Назва з екрана.

Подорож до народження [сайт] / Режим доступу: http://www.perinatal.org.ua/ (18.03.2011). - Назва з екрана.

Молочные реки. Группа поддержки молочного вскармливания [сайт] / Режим доступу: http://breastfeeding.org.ua/ (18.03.2011). - Назва з екрана.

Л_3_9. Соціальна освіта та підготовка молоді до сімейного життя. До об’єктивних факторів актуалізації соціальних аспектів проблем формування відповідального ставлення до сімейного життя у молоді вважаємо необхідним зарахувати видозміну сучасної сім’ї і ускладнення стосунків у ній: зміна ролей членів сім’ї; зменшення віку вступу в шлюб; необізнаність в особливостях сімейного життя; вагітність до шлюбу; соціально-економічна незахищеність молодих сімей; зростання впливу ЗМІ, кіно, телебачення; збільшення кількості людей не орієнтованих на шлюб; зміна мотивації створення сім’ї; фемінізація чоловіків та маскулінізація жінок; ранній початок статевого життя тощо.

Молодь, яка навчається або працює	Молодь з числа дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування			Молодь, яка приймає або прийняла рішення щодо утворення сім’ї
Групова робота фізичний, психологічний та духовний аспекти статевих відносин; вміння правильних взаємовідносин між статями; повагу до себе, до інших, чоловіча та жіноча гідності, попередження прояву сексизму та інших фобій; місце та роль шлюбу, ролі матері і батька, дружини і чоловіка; відчуття відповідальності за свої дії, ціннісні орієнтири щодо глибоких почуттів між закоханими, чоловіком і дружиною, батьком – матір’ю – дитиною; розуміння основних функцій сім’ї; різниця між функціональною та благополучною, неблагополучною сім’єю та сім’ями проблемними або такими, які перебувають у важких життєвих обставинах; норми та механізми регулювання сімейних відносин, спільної сімейної діяльності; народження дитини, взаємна підтримка при вагітності та очікуванні народження дитини; вирішення питань у перинатальний період; культура усвідомленого батьківства.			Індивідуально-групові консультації: планування сім’ї; психологія та психогігієна шлюбно-сімейних відносин; інтимне щастя; економіка сім’ї та організація побуту; правові норми шлюбно-сімейних відносин, шлюб та контракт; медико-соціальні проблеми як перепони сімейному щастю та добробуту; здорова дитина.
Цикли занять з виїздом консультанта – тренера на місце навчання молоді. Вечірні курсові програми. Школи соціальної адаптації для вихованців шкіл-інтернатів. Жіночі гімназії. Молодіжні клуби. Служби знайомств. Школи молодят. Літні табори для молодят. Центр адаптації молодої сім’ї.		Особливості навчання: Для жертв насилля та торгівлі людьми. Для осіб з функціональними обмеженнями. Для людей, які перебувають у стресовій ситуації. Для молоді, яка намагається вдосконалити відношення з батьками. Для молоді з ознаками схильності до суїцидальної поведінки. Для молоді з сексуальною дисгармонією. Для молоді з числа національних меншин. Для молоді з числа сексуальних меншин.

Цікаві джерела інформації: регіональні Дружні для молоді клініки (система медичних закладів в Україні), Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (система місцевих та регіональних органів влади), Навчальні заклади (система офіційної освіти)

Справи сімейні [сайт] / Режим доступу: http://familytimes.com.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Інформаційна магістраль – здоров'ю жінок [сайт] / Режим доступу: http://www.womenhealth.dsmu.edu.ua (01.03.2011). - Назва з екрана.

Соціальні проекти // РИБКА. Християнська молодіжна газета[сайт] / Режим доступу: http://www.rubka.org.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Здоров’я та розвиток дитини / Програми // ЮНІСЕФ [сайт] / Режим доступу: http://www.unicef.org/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Образовательный видеоролик о ЛГБТ-родителях и детях в однополых семьях / Гей интересности // GayPages.info [сайт] / Режим доступу: http://www.gaypages.info/ http://www.unicef.org/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Л_3_10. Соціальна освіта відповідального батьківства. Причиною популяризації ідеї відповідального батьківства є можливості справедливого балансу та розподілу сімейного, професійного залучення дружини і чоловіка в інтересах дітей та виконання сімейних функцій.

Предмет соціальної освіти відповідального батьківства окреслений головними принципами міжнародних та українських норм. Конвенція ООН про права дитини, ратифікована Верховною Радою України у 1991 році, відкривається з визнання того факту, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Стаття 18.1. Конвенції ООН про права дитини говорить «Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної й однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування». «Сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей», – зазначено у Статті 11 Закону України «Про охорону дитинства».

Головні ціннісні орієнтири соціальної освіти відповідального батьківства: розуміння між батьками, підтримка, самореалізація, баланс сімейного та особистого, змістовне дозвілля, спільна участь у вихованні дітей, рівний розподіл домашньої роботи, як компоненти ідеї гендерної рівності, створюють сімейне середовище, сприятливе для розвитку дитини, дотримання її прав, формування гармонійної особистості, запобігають насильству і брутальному поводженню з дітьми.

У взаємодії з іншими соціальними процесами	За суб’єктами передачі соціальних знань, формування соціальних вмінь	За формами соціального навчання
А) Соціальна освіта як складова соціальної реабілітації	З сімейними парами, членами сімей з дисгармонічними сімейними відношеннями. З членами дисфункційних сімей. З сімейними парами, де діти з функціональними обмеженнями. З членами сімей, які перебувають у складних сімейних обставинах. З жінками та чоловіками, які самостійно виховують дітей після смерті одного із батьків, або після розлучення. З жінками та чоловіками, які перебувають у місцях позбавлення волі та готуються до повернення в сімейне оточення.	Групи самодопомоги. Заняття в реабілітаційних та кризових центрах. Індивідуальні та групові заняття на вимогу батьків. Групові заняття в місцях позбавлення волі.
Б) Соціальна освіта як складова соціальної роботи (підтримка в громаді або спільноті)	Народження дитини. Робота подружжя в запобіганні типовим помилкам сімейного виховання. Профілактика стресів та конфліктів в сім’ї. Побут та сімейний бюджет. Розподіл обов’язків у родині. Сімейні правила та традиції. Контроль та коригування сімейних рішень. Спільне дозвілля. Формування у дітей інтересів та реалізація інтересів батьків. Здоровий спосіб життя батьків – здоровий спосіб життя дітей.	Клуб «Молодої сім’ї» Школа майбутніх матерів та батьків. Школа молодих батьків (батьків новонародженої дитини) Консультаційні центри для молодого подружжя.

Типова програма соціальної освіти відповідального батьківства:

І блок «Підготовка до зачаття дитини». Мета: підготувати батьків до зачаття бажаних та здорових дітей.

ІІ блок «Підготовка до народження дитини». Мета: соціально-психологічна готовність до народження дитини.

ІІІ блок «Підготовка до виховання дитини».

1. Освітня підпрограма «Дорога в життя». Мета: соціально-психологічна та рольова готовність до виховання дитини в повній, неповній сім’ї.

2. Освітня підпрограма «Дім без самотності». Мета: соціально-психологічна готовність до прийняття та виховання усиновлених, прийомних дітей.

3. Освітня підпрограма «Подолання». Мета: соціально-психологічна та медична готовність до виховання дітей з обмеженими можливостями.

4. Освітня підпрограма «Руки допомоги». Мета: соціально-психологічна та медична готовність до виховання дітей з ВІЛ/СНІД.

5. Освітня підпрограма «В пошуках втраченого», Мета: соціально-психологічна готовність до виховання дітей з особливостями в поведінці.

6. Освітня підпрограма «Наші вихователі». Мета: соціально-педагогічна готовність до взаємодії із вихователями ясел, садочків щодо виявлення різних відхилень у дітей та їх профілактики, виявлення та розвиток інтересів дітей.

7. Освітня підпрограма «Друзі». Мета: соціально-психологічна готовність до виховання дітей в умовах поваги до себе, до інших, до природи.

8. Освітня підпрограма «На порозі школи». Мета: соціально-психологічна готовність до навчання дітей в школі.

IV блок «Освітня програма «Небезпечний світ» (або «Місто привітне для сімей»). Мета: соціально-психологічна готовність до виховання у дітей самостійності та небезпечної поведінки дома, на вулиці, в школі тощо.

V блок «Школа – дім» (за участю соціальних педагогів та соціальних працівників як посередників). Мета: соціально-психологічна готовність до виховання дітей, коригування сімейних правил та функцій під час шкільного навчання, позашкільного розвитку та дозвілля, в колі знайомих та незнайомих ровесників, за прямою участю в сімейних питаннях спеціалістів соціальної роботи або територіальних центрів допомоги сім’ї.

VI блок «Вчи свою дитину». Мета: соціально-психологічна та педагогічна готовність здійснення безбар’єрного діалогу з дітьми – підлітками.

VII блок «Сімейне майбутнє». Мета: соціально-психологічна та педагогічна готовність до сприйняття підліткової, молодіжної субкультури, здійснення допрофесійної орієнтації молоді, підготовки молоді до свідомого батьківства.

Цікаві електронні ресурси:

Український Фонд «Благополуччя дітям» [сайт] / Режим доступу: http://www.ccf.org.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Курс з перинатальної психології: для психологів, соціальних працівників та медичних сестер [сайт] / Режим доступу: http://www.papamama.lviv.ua/fopsuh.html (01.03.2011). - Назва з екрана.

Школа для вагітних [Християнський сайт] / Режим доступу: http://pregnant.com.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Позитивне батьківство. Фотоконкурс "Світ дитячої мрії" [сайт] / Режим доступу: http://www.family-album.com.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Всеукраїнська мережа організацій з відповідального батьківства [сайт] / Режим доступу: http://www.batkivstvo.org.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Батькам треба знати // Права дітей [сайт] / Режим доступу: http://www.kidrights.ks.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Л_3_11. Соціальна освіта з безпеки в родині або щасливої сім’ї. Спрямована на протидію насильству в родинах. Активно використовується як метод роботи в коаліціях протидії домашньому насильству (насильству в сім’ях). Головне завдання соціальної освіти визначено в межах розвитку механізму взаємодії різних інституцій будь-яких форм власності щодо запобігання, виявлення насильства та допомоги постраждалим в територіальних громадах або в регіонах. Тому проекти соціальної освіти з безпеки в родині можна структурувати за таким переліком:

• навчання взаємодії при насильстві в родинах: за участю правоохоронців, соціальних працівників, педагогів, суддів, медичних працівників;

• навчання для створення консультативних пунктів з протидії насильству;

• навчання (за участю представників місцевої влади) щодо розробки комплексних програм протидії насильству або впровадження механізмів виявлення фактів насильства, застосування запобіжних заходів, інформування населення;

• навчання спеціалістів та волонтерів кризових центрів допомоги жертвам та постраждалим від насильства;

• навчання з проведення інформаційно-освітніх кампаній в соціумі щодо запобігання насильству та допомоги при насильстві;

• навчання з складання та розповсюдження інформаційно-рекламних матеріалів щодо запобігання насильству та діях при насильстві серед широкої аудиторії дітей – дорослих в громаді;

• навчання з формування програм ресоціалізації осіб, яких покарано (позбавлені волі або засуджені з відстрочкою вироку) як винуватців насильства в родинах.

Цікаві електронні ресурси:

Жіночий консорціум України [сайт] / Режим доступу: http://wcu-network.org.ua/ (01.03.2011). - Назва з екрана.

Волонтерський проект стосовно насильства над дітьми у сім’ях «Щастя в домі» / Проекти // Служіння миру, Всеукраїнська молодіжна громадська організація [сайт] / Режим доступу: http://sfp.org.ua/ (16.03.2011). - Назва з екрана.

ПРООН в Україні / Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні [сайт] / Режим доступу: http://gender.undp.org.ua/index.php?lang=ua (16.03.2011). - Назва з екрана.

Права жінок та дітей в Україні [сайт] / Режим доступу: http://www.vsirivni.com.ua/ (16.03.2011). - Назва з екрана.

Київський міський центр по роботі з жінками [сайт] / Режим доступу http://women-center.at.ua/ (16.03.2011). - Назва з екрана.

Про насильство в побуті / Кампанії // Офіс Ради Європи в Україні [сайт] / Режим доступу: http://www.coe.kiev.ua/ (16.03.2011). - Назва з екрана.

Інші комунікаційні засоби

Посилання на сайт: Державний інститут розвитку сім’ї та молоді http://www.dipsm.org.ua/. Аналіз матеріалу: «Права чоловіків: у Німеччині батьків дискримінують. А в Україні?». Аналіз сайту Ресурсного центру інституту «Молодь за здоров’я» http://www.mzz.com.ua/. Сторінка «Видання».

Посилання на сайт: Київський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді http://www.ssm.kiev.ua/. Попередження насильства в сім’ї. Школи для батьків.

Посилання на сайт Центру у справах сім'ї та жінок Деснянського району м. Києва http://fam-center.at.ua/. Притулок для жінок, потерпілих від домашнього насильства. Він створений на підставі Положення про Притулок для тимчасового перебування жінок, що зазнали насильства в сім'ї.

Посилання на сайт: Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні: http://wcu-network.org.ua/ . Розгляд Гендерної мапи: http://gendermap.org.ua/.

Додатково, бо цікаво: Представительство ООН в Украине провело конкурс «Цели развития тысячелетия: Наши вызовы. Наша ответственность!» Выиграл его автор этого клипа Константин Капитоненко. Переглянути відеоролик «Беременная» http://www.segodnya.ua/video/14171822.html

Л_3_12. Домашнее насилие: что скрыто от глаз?

Яна Ярошук, газета "Городской курьер" (2009, Луганская область)

Когда я готовила этот материал, то столкнулась с большой проблемой. Вернее, не с проблемой, а с целым пластом. В нашей стране нет насилия. Точно также, как в СССР не было секса.

На всю Луганщину – один кризисный центр

Если выражаться точнее, то насилие (равно как и секс) в нашем обществе присутствует. Причем, в изрядном количестве. Стоит посмотреть годовые отчеты участковых: так, в 2007 году только на Луганщине было зафиксировано 2966 случаев домашнего насилия в семье. В масштабах всей Украины эта цифра значительно выше.

Но организаций, которые занимаются исследованием этого вопроса и оказанием реальной помощи пострадавшим (милиция не в счет) у нас нет.

Как вам, к примеру, такая ситуация, что на всю Луганскую область есть только один (!) кризисный центр, преимущественно для пострадавших от насилия женщин (а ведь есть мужчины-жертвы, их-то куда девать). Находится он в Славяносербске, и готов принять максимум 16 человек. Это именно тот центр, где женщина может скрыться от насильника, пройти курс социальной адаптации и научиться жить заново.

На данный момент в области нет полноценной «горячей линии», куда можно было бы обратиться жертве домашнего насилия (есть только «детская» линия). Не говоря уже о психологах и психотерапевтах, социальных работниках и юрисконсультантах, у которых была бы практика оказания действенной помощи жертвам домашнего насилия…

А тем временем луганский правоохранитель, пожелавший остаться неизвестным, поведал нам такую информацию, что чаще всего жертвами в Луганске становятся не жены агрессивных мужчин, как мы привыкли думать, а… родители. Взрослые дети бросаются на тех, кто их выкормил-вырастил, с ножами или иными предметами, а порой вооруженные одними кулаками. Исходы бывают разные – от ссадин и синяков, до летальных. Как эта проблема решается? Пусть простят меня государственные деятели, но, по-моему, никак. Даже более того – она замалчивается.

А жертва кто? Попробуем проанализировать, кто чаще всего оказывается в пекле домашнего насилия. По словам луганских правоохранителей, процентов 80 пострадавших – это женщины. Как правило, это матери домашних тиранов, или их жены (с которыми, чаще всего, они находятся в бракоразводных процессах). Так, в 2006 году в Луганской области было выдано 6059 предостережений домашним насильникам-мужчинам, и всего 354 – женщинам.

Однако мировая статистика говорит, что мужчины также часто подвергаются избиениям (и не только сковородкой, как гласят народные анекдоты), преследованиям, угрозам и т.д. Думается, что на Луганщине подобные случаи также бывают. Просто мужчины в силу разных причин (стыд, нежелание выносить ссор из избы) реже набирают телефон«02».

Что касается детей, то ими занимается служба по делам несовершеннолетних. Софья Зосименко, оперуполномоченный группы криминальной милиции по делам несовершеннолетних ЛГУ УМВД Украины, рассказала нам, что дети чаще всего подвергаются физическому насилию со стороны взрослых. В основном это происходит в неблагополучных семьях. В милицию в этом случае обращаются… соседи, которым банально мешают жить крики за стенкой. В частном секторе, где кричи-не кричи, никто не услышит, ситуация намного хуже.

И все-таки, Софья Зосименко отмечает, что за последние годы граждане стали более сознательными. Так, если в 2006 году было выявлено 6 случаев домашнего насилия по отношению к детям (на территории Луганска), то в 2007 году – 23.

Есть и условная «статистика» происшествий. Луганские участковые отмечают, что в праздничные и выходные дни они выезжают крайне редко на семейные «разборки». Пик обращений приходится на будни, причем, на первую половину недели (понедельник- среда). А вот время дня или ночи может быть абсолютно разное.

Замкнутый круг. Что же происходит дальше с жертвой и с домашним насильником, если, к примеру, был вызов милиции? Как правило, в первый раз участковые выносят официальное предупреждение, согласно которому насильник считается «официально предупрежденным»: в следующий раз, если он применит силу, неважно какого свойства, будет применен Административный кодекс, с. 173-2.

Домашнего террориста ставят на учет. И дальше, как правило, все остается на своих местах – через какое-то время насильник опять начинает проявлять агрессию, жертва снова вызывает милицию, и так до бесконечности.

Вы спросите – почему жертва не бросает причину своих бед, не уходит от насильника? На это я отвечу: жертве просто некуда идти, особенно, если она – без работы. Кризисный центр, повторюсь, всего один в области, и то он рассчитан на определенную категорию людей. Специалистов, которые бы оказали разнообразную помощь жертве, у нас попросту нет. Управление по делам семьи и молодежи может помочь лишь теоретически, потому что на практическую помощь не хватает финансовой поддержки.

Вот и получается, что у нас домашнее насилие процветает тихо и незаметно

Точка зрения

Агрессия против родителей – признак шизофрении

К проблеме насилия в семье можно подходить с нескольких сторон: с правовой, социальной, медицинской и т.д. Мы попытались выяснить медико-психиатрический аспект этого вопроса. Все точки над «і» расставил Александр Анатольевич Зеленько, президент Восточноукраинской Ассоциации психоанализа, ректор Открытого Университета Зигмунда Фрейда, кандидат медицинских наук.

- Александр Анатольевич, что же такое насилие?

- Насилие - это механизм взаимоотношений. Как и в каждом взаимоотношении, здесь есть два участника. Если взаимоотношение произошло, значит, участие принимали одновременно двое и ответственность несут также двое.

Говорить о том, что есть «мужики-мерзавцы», которые бьют своих несчастных жен – это неправильно. Жена принимает активное участие в избиении. Вопрос стоит только в том, сознательное это или бессознательное участие.

- Почему в семьях процветает насилие?

- Есть такая аксиома в психологии: то, как относились к ребенку на протяжении первого года жизни, и станет для него самой настоящей, правильной и искренней любовью на всю оставшуюся жизнь. Если мама, пеленая ребенка, приговаривает, что он испортил ей жизнь, то он будет стараться вызывать такие же ощущения во взрослой жизни.

Это называется «феномен Золушки»: жена (чаще всего подобное происходит с женщинами) вынуждает мужа поступать с ней так, как поступала ее мама. Здесь полностью оправдывается схема «Бьет – значит любит». Такое насилие процветает в высоко-интеллигентных и элитных семьях.

Изменить в этой ситуации нельзя ничего. Максимум, что мы можем - изобрести такие формы насилия над женщиной, которые не противоречат мужским представлениям, иными словами, перевести мордобой в семье в психологическое насилие (унижение, грубость и т.д.).

Это первый момент, элитное насилие.

Второй – это насилие в среднем классе. Здесь самой большой проблемой является отказ от удовольствия. Все эмоции подавляются, а потом вспыхивают в виде агрессии по отношению к членам семьи. В этом случае мы учим «насильника» элементарному тайм-менджементу. Умение распределять время и обязанности спасает от насилия в семье.

- Как можно объяснить распространенные случаи насилия со стороны детей, по отношению к родителям?

- - В 100 процентах случаев здесь психоз. В психоанализе есть незыблемая формула, выведеная еще со времен Фрейда: «Шизофреник – это человек, который стремится убить свою мать, и таким образом, освободиться от самого страшного в своей жизни». Поэтому, прямая агрессия против родителей является стопроцентным признаком шизофрении.

- Откуда берется шизофрения?- Мать виновата на 100 процентов в этом состоянии. Все тяжелые психозы, которые заканчиваются убийством родителей, формируются в первые 6 месяцев жизни. Есть такое понятие – анаклитическая депрессия. Это состояние формируется в первые 6 месяцев, и характеризуется тем, что ребенок уже не зовет маму. Для него мир становится чем-то серым, блеклым, пугающим.

- Можно ли от этого лечиться?- Если проблема возникла еще до того, как человек начал говорить (до года-двух), то это невозможно. Вся психотерапия построена на лечении словами. Если проблема довербальна, дословесна, то сделать ничего нельзя.

- Нередки случаи, когда родители избивают своих чад.- В этом случае родители бьют кого-то другого. Никогда насилие в отношении детей не имеет причиной самого ребенка. Причиной является или ненавидимый всеми фибрами души муж, или надоевшая жена. В частном случае – это избиение в ребенке самого себя.

Ребенок – это козел отпущения. Диапазон причин, которые вызывают насилие по отношению к детям, велик: от сексуальной неудовлетворенности до банального социального непризнания. Но ребенка никогда не будут бить за то, что он не выучил уроки.

Компетентно 

Если бы соблюдался закон!

Валерий Иванович Архипов, кандидат политических наук, преподаватель кафедры «Криминологии и социологии» ЛГУВД, руководитель центра ««Чоловіки проти насилля», полковник милиции:

- Я убежден, что если существующий закон (Закон про попередження насильства в сім»ї» - прим. ред.) выполнять на 100 %, то домашнее насилие будет устранено. В законе предусмотрены все процедуры, с помощью которых можно добиться прекращения насилия, и восстановления справедливости.

Пока же люди боятся обращаться в специальные структуры, ибо они недостаточно информированы о своих правах. На самом деле, это большая общественная проблема, подлинные масштабы которой невозможно представить из-за латентности (скрытости) преступлений.

Бывали случаи, когда за помощью обращались пострадавшие жены правоохранителей, но позже они, как и большинство жертв насилия в семье, шли на попятную. 

Был случай.

Недавно Луганск потрясла история, случившаяся с малюткой-девочкой, которая стала сексуальной заложницей своего отчима.

"Падчерица ходила в синяках, потому что …падала»

Мы приводим эту историю полностью, чтобы вы, уважаемые читатели, подошли к своим детям, сказали, как вы их любите, как благодарны судьбе за то, что они у вас есть. И чтобы никогда тень насилия не затмила ваше семейное счастье.

На походку пятилетней Алены обратили внимание медики в приюте. Малышка как-то непонятно ходила, да и выглядела очень напуганной. В ходе обследования выяснилось, что девочка стала жертвой насильника.

В приют Алена попала благодаря соседям – они позвонили в милицию и сообщили, что в соседнем доме раздаются отчаянные детские крики. По их словам, эти крики были не похожи на крики упавшего или капризничающего ребенка. Так мог кричать только тот ребенок, над которым долго и жестоко издеваются.

Приехавшие сотрудники милиции увидели запуганного, грязного ребенка. Тело Алены было покрыто язвами, ссадинами и следами от ожогов. Девочку определили в приют, как говорится, до выяснения обстоятельств. И вот они выяснились – кто-то не только избивал и мучил ребенка, но и насиловал.

Подозрение сразу пало на ее 37-летнего отчима, Степана. Причастность к изнасилованию отчим категорически отрицал. По словам Степана, девочка была вся в синяках, потому что постоянно… падала. Да и вообще, она была «очень непослушной», «закатывала истерики», и показывала всем свои половые органы.

Мать Алены, Евгения, всю сознательную жизнь (сейчас ей 32) занималась проституцией. Когда об этом узнал ее первый муж, он подал на развод, и забрал с собой их общую дочь.  Алену, над которой так жестоко поиздевался сожитель, женщина родила неизвестно от кого. На момент, когда велось следствие, Евгения уже носила под сердцем третьего ребенка. Отцом ребенка является Степан. Возможно, поэтому, а может быть, из каких-то иных убеждений, Евгения защищала сожителя изо всех сил. Факт изнасилования дочки она восприняла как нечто обыденное.

Ни правоохранители, ни медики еще не видели такой вопиющей жестокости и бессердечности. Однако справедливость все же восторжествовала в этой дикой истории. Насильника ожидает наказания согласно уголовного кодекса Украины. Мать девочки лишили родительских прав.

Что касается Алены, то можно сказать, что девочке улыбнулось счастье. После стольких терзаний и мытарств, ее усыновила вполне благополучная семья. Новые родители уже свозили Алену на Средиземное море, на оздоровление. Хотя, как сложится дальше судьба ребенка, который перенес такую серьезную травму, не скажет никто.

Будь в курсе!

Украинским законодательством определены 4 вида домашнего насилия: физическое; психологическое; экономическое; сексуальное.

Физическое насилие в семье – это умышленное нанесение побоев, телесных повреждений со стороны одного члена семьи другому. Физическое насилие может привести к нарушению физического и психического состояния, в крайних случаях – даже к смерти.

Сексуальное насилие в семье – принуждение к нежелательным половым контактам в семье, а также сексуальные действия в адрес несовершеннолетних.

Психологическое насилие связано с давлением одного члена семьи на психику второго, посредством оскорблений, угроз, преследования, запугивания и т.д.

Экономическое насилие в семье – умышленные действия, направленные на то, чтобы лишить пострадавшего жилья, еды, одежды, денег и т.д.

Завдання самостійної роботи до Л_4.

1. В робочому зошиті: приклади позитивного вирішення соціальних проблем сімей в діяльності державної, громадської, благодійної…або міжнародної в Україні …організації. Акцент: яка діяльність «є» і «чому» позитивна!

2. Прочитати «Домашнее насилие: что скрыто от глаз?» (Яна Ярошук, газета "Городской курьер" (2009, Луганская область). В робочому зошити зазначити «сильні» та «слабкі» сторони статті; що принципово ви зробили б краще (і чому)?

РЕКОМЕНДАЦІЇ

парламентських слухань на тему

"Інститут сім’ї в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення" http://static.rada.gov.ua/zakon/new/par_sl/sl2109111.htm

Учасники парламентських слухань на тему: “Інститут сім’ї в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення”, що відбулися 21 вересня 2011 року, відзначають, що незважаючи на суттєві соціально-економічні, культурні та політичні трансформації в Україні зберігаються традиції сімейного способу життя населення.

Водночас, заходи, що здійснюються державними органами влади, зокрема, щодо стимулювання народжуваності в Україні, не забезпечують рівень відтворення населення, незважаючи на певне збільшення рівня народжуваності. Найпоширенішим типом сім‘ї є однодітна. При цьому кількість сімей, які обмежуються народженням і вихованням лише однієї дитини, з року в рік збільшується, а кількість сімей з трьома і більше дітьми зменшується. Основою причиною такої ситуації є недостатність матеріального забезпечення, відсутність належних житлових та інших необхідних умов для забезпечення майбутнього дітей, належної пропаганди сімейних цінностей.

Ці проблеми породжують напруженість у сімейних стосунках, і, насамперед, пов’язані з обмеженими можливостями щодо здійснення витрат на виховання і навчання дітей, що змушує батьків до пошуку додаткового заробітку, а це, в свою чергу, призводить до фізичного і, головне - психологічного їх перевантаження, що не дає змоги забезпечувати повноцінний процес виховання дітей. Наслідком цього є соціальне сирітство, дитяча бездоглядність та безпритульність, інвалідність, підліткова злочинність тощо.

Учасники слухань мають всі підстави констатувати, що за останні 10 років соціально-економічне, моральне становище сім’ї в Україні значно погіршилося. Це призвело до посилення цілої низки негативних явищ: низької народжуваності, збільшення випадків насильства у сім’ї, недостатнього рівня виконання батьківських обов’язків, що, відповідно, приводить до високого рівня розлучень, збільшення кількості неповних сімей, позашлюбної народжуваності, масового поширення соціального сирітства. В рази зросла кількість одиноких матерів.

Ситуація, що склалася в державі на даний час, потребує пошуку шляхів створення цілісної, комплексної системи державної сімейної політики. Пріоритетом діяльності всіх гілок влади, органів місцевого самоврядування повинна стати українська родина.

Враховуючи вищезазначене, учасники парламентських слухань на тему «Інститут сім’ї в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення», рекомендують :