Затверджую Декан факультету поз працівник зсу м.Бут
“___” _____________ 2012 р.
Методичні рекомендації
для проведення самостійної роботи студентів
з навчального модуля
"ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ."
Тема 3. Орган13ац1я служби військ.
ЗАНЯТТЯ 3. АНАЛІЗ І ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ СТАНУ
СПРАВ У ПІДРОЗДІЛІ.
НАВЧАЛЬНА МЕТА :
Вивчити порядок роботи командирів підрозділів по контролю за ходом бойової підготовки і служби військ.
Ознайомитися з порядком підведення підсумків стану бойової підготовки і служби військ.
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:
Робота командира по здійсненню контролю, оцінки та аналізу стану справ у підрозділі.
Методика підведення підсумків стану справ у підрозділі.
Час: 2 години ( 90 хв. )
МІСЦЕ: клас.
ВИД ЗАНЯТТЯ: самостійна робота.
НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
підручники, навчально – методичні посібники, плакати, прилади і засоби класної навчальної матеріально – технічної бази, роздатковий матеріал.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України. Розділ 5, ст..ст. 128-134.
2. Наказ МО України № 105 від 18.04.2000 р. “Про затвердження інструкції про організацію вартової служби у Збройних Силах України”.
3. Директива Д-2 від 2.03 98 р. ЗМО – Командувача СВ ЗСУ “Про упорядкування повсякденної діяльності у Сухопутних військ України”.
4. Методичні посібники з організації вартової служби у військах Півд.ОК.
5. Наказ начальника Генерального штабу-головнокомандувача Збройних Сил України від 14.11.05 № 180 “Про затвердження Положення про службу військ у Збройних Силах України”
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ:
1.Напередодні заняття: провести інструктаж з командиром взводу щодо організації та методики проведення заняття, вказати шляхи і способи досягнення мети заняття; надати допомогу студентам у підборі та використанні рекомендованої літератури; поставити завдання командиру взводу щодо контролю за відпрацюванням студентами навчальних питань.
2. При вивченні першого навчального питання:
вивчити та законспектувати задачі і основні цілі контролю за ходом бойової підготовки і служби військ;
ознайомитися з видами контролю за ходом бойової підготовки і служби військ.
3. При розгляданні другого навчального питання:
звернути увагу на вимоги керівних документів по контролю за ходом бойової підготовки і служби військ;
вимоги командира підрозділу по визначенню оцінки військовослужбовцям при підведенні підсумків бойової підготовки служби військ.
НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ:
1.Робота командира по здійсненню контролю,
ОЦІНКИ ТА АНАЛІЗУ СТАНУ СПРАВ У ПІДРОЗДІЛІ.
КОНТРОЛЬ – важливіший напрямок організаторської роботи любого командира і штаба.
КОНТРОЛЮВАТИ – це перед всього забезпечувати виконання вимог статутів Збройних сил України, наказів, директив міністра оборони, інших розпоряджень вищестоящого командування, добиватися повної і чіткої реалізації намічених планів.
ЗДАЧА КОНТРОЛЯ складається з того, щоб вивчити:
стан навчання;
стан виховної роботи;
стан військової дисципліни і служби військ у підрозділах;
планування, облік і результати бойової підготовки;
вскрити недоліки у діяльності підлеглих командирів і їх причини;
намітити конкретні заходи щодо їх усунення.
Практика показує, що керівництво бойовою підготовкою не може бути цілеспрямованим і конкретним, якщо у підрозділах не налагоджені облік, контроль за якістю виконання планів, якщо відсутні дані об’єктивного аналізу стану справ. Своєчасна і правдива інформація про хід бойової підготовки і якості виконання планів необхідна командиру для своєчасного їх коректування, надання допомоги підлеглим в організації обліку, плануванні бойової підготовки і заходів служби військ на наступний місяць.
При організуванні учбового процесу командири повинні постійно ураховувати, що навчання по своїй сутності і спрямованості нерозривно пов’язано з вихованням. Командир у ході заняття з бойової підготовці не тільки вчить, але і виховує підлеглих, так як усі види навчання особового складу мають виховне значення.
Одна з постійних вимог, котрі пред’являють до всіх командирів, є необхідність звіщення контролю і перевірки виконання.
Основна мета контролю за ходом бойової підготовки, служби військ і виховання особового складу дозволяє з однієї сторони виявити недоліки і надати допомогу у їх усуненні, з другої сторони – витягнути позитивний досвід і оперативно прийняти міри до впровадження його у практику.
Головна роль у організації контролю і допомоги належить командиру, який здійснює його особисто і через штаб. При цьому, він організує перевірку не всіх, а лише найбільше важливих питань бойової підготовки від яких у першу чергу залежить стан бойової готовності підрозділів.
Контроль повинен бути плановим, цілеспрямованим і комплексним, захвачуючи усі боки діяльності підрозділу. Такий метод контролю, як показує досвід, не порушує спланованість у роботі командирів підрозділів, що перевіряються.
Контроль і допомога – це два боки одного питання, однієї управлінської функції командирів і штабів. Вміло їх поєднання у практичній роботі є важливим питанням удосконалення стилю роботи по керівництву бойовою підготовкою і службою військ.
Командир і штаб частини здійснює контроль і надає допомогу у відповідності з розробленим планом перевірки стану підрозділів і служб частини.
Контроль проводиться шляхом комплексної роботи офіцерів управління і штаба частини кожний місяць у кожному підрозділі протягом 2-3 днів з обхватом всіх боків життя і діяльності особового складу.
Найбільш важливі питання вартової, внутрішньої служб, виконання розпорядку дня, стану військової дисципліни можуть перевірятися офіцерами щоденно по розробленому графіку з тим, щоб командир і штаб могли своєчасно впливати на їх точне виконання.
Здійснюючи контроль за підрозділами (службами) і надаючи їм допомогу, командир повинен добиватися, щоб кожна перевірка давала реальні результати, допомагала командирам підрозділів усунути недоліки, вдосконалювати стиль і методи роботи підлеглих, підвищувати особисту відповідальність кожної посадової особи за точне виконання статутів і наказів, виховувала в них такі якості, як творчий підхід до справи, вміння своєчасно підтримувати все нове, передове, бути непримиримим до різних недоліків.
Для організаторської роботи у підрозділах (службах) командир і штаб частини визначають конкретні її цілі. Ретельно підбирають і готують склад групи. У ході підготовки виконавцям ставляться задачі, доводяться основні вимоги керівних документів, при необхідності для них проводяться методичні заняття, на яких показується зразкове виконання вимог статутів і наказів, а також шляхи і способи досягнення покладених цілей.
На основі роботи офіцерів штабу у підрозділах повинні бути висока принциповість і діловитість, знання справи і конкретність, об’єктивність у оцінці результатів робіт.
Усією своєю діяльністю вони повинні добиватися втілення у життя точного виконання вимог статутів, наказів і настанов, рішуче боротися з косністю і застоєм, самозаспокоєністю і байдужістю, вчити на місці командирів підрозділів.
ІІ. МЕТОДИКА ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ СТАНУ
СПРАВ У ПІДРОЗДІЛІ.
Підведення підсумків бойової підготовки, служби військ та стану військової дисципліни є однією з основних форм навчання і виховання військовослужбовців. Крім того, систематичний аналіз результатів діяльності підлеглих дає можливість командирам своєчасно вживати заходів для удосконалення організації роботи, усунення виявлених недоліків та оперативного розповсюдження передового досвіду кращих спеціалістів та підрозділів. Підведення підсумків згідно наказу МО України 1997 р. №11 проводиться у:
відділеннях і взводах – щоденно ;
ротах (батареях) – щотижнево ;
батальйонах – щотижнево.
У відділенні підведення підсумків проводиться командиром відділення з особовим складом по кожному солдату перед строєм після проведення вечірньої перевірки під контролем старших начальників на протязі 7 – 10 хвилин.
Протягом робочого дня командир відділення накопичує матеріал для підведення підсумків шляхом особистого контролю за підлеглими у питаннях:
несення внутрішньої служби;
стану дорученої техніки та озброєння;
дотримання заходів безпеки;
ставлення солдат до вивчення військової справи;
виконання розпорядку дня та вимог статутів ЗС;
старанності, дисциплінованості;
дотримання правил носіння військової форми одягу та особистої гігієни;
виконання вказівок старших начальників;
взаємин між військовослужбовцям, їх настрою та проблем.
При підготовці до підведення підсумків командир відділення складає план-конспект за довільною формою, у якому коротко розкриває питання підведення підсумків. План-конспекти ведуться в окремому зошиті.
При підведенні підсумків командир відділення повинен:
коротко нагадати завдання, у вирішенні яких брав участь особовий склад упродовж дня;
докладно проаналізувати результати навчання та служби кожного солдата, його дисциплінованість;
проаналізувати виконання розпорядку дня та правил внутрішнього порядку;
зробити загальний висновок про відділення за підсумками дня;
при необхідності заохотити кращих військовослужбовців перед строєм відділення.
Після цього командир відділення визначає задачі на наступний день:
зазначає, що саме і в який строк необхідно зробити для усунення виявлених недоліків, визначає, хто йому повинен надати допомогу;
доводить розклад занять на наступний день і завдання, які стоять перед відділенням.
У взводі підведення підсумків проводиться щоденно командиром взводу із особовим складом взводу і окремо з сержантами, командирами відділень з визначенням місця у рейтингу кожного відділення, наприкінці заходів спортивно – масової чи культурно – виховної роботи з 19.00 до 19.20.
Для підведення підсумків командир взводу використовує доповіді заступника командира взводу, командирів відділень, аналіз вартової та внутрішньої служби, результатів бойової підготовки, особисті спостереження в ході діяльності військовослужбовців, вказівки старших начальників.
При підведенні підсумків із особовим складом:
Командир взводу повинен:
нагадати основні завдання, які вирішувались взводом за день, дати загальну характеристику та оцінити якість виконання цих завдань;
проаналізувати рівень підготовки особового складу перевірених відділень, оцінити якість несення служби у добовому наряді, стан, догляд та збереження озброєння та техніки, стан військової дисципліни та внутрішнього порядку;
визначити кращих солдат, які досягли найбільш високих показників, а також відстаючих і причини відставання; вказати що, кому та в який строк необхідно зробити для якісного виконання завдань, що стоять перед взводом;
визначити місця рейтингу між відділеннями взводу;
поставити завдання на наступний день.
Підведення підсумків із сержантами носить інструктивно-методичний характер.
На ньому командир взводу:
дає оцінку роботи кожного сержанта, відмічає успіхи і недоліки, які мали місце та їх причини;
оцінює методичну підготовленість сержантів;
перевіряє знання сержантами індивідуальних особливостей підлеглих, , їх біографічних даних, уміння проводити індивідуально-виховну роботу з ними;
аналізує участь сержантів у дисциплінарній практиці;
вказує кому і на які питання необхідно звернути увагу, що зробити для підвищення рівня особистої підготовки та поліпшення роботи з підлеглими;
доводить основні завдання взводу на наступний день.
Зав.кафедри ТСП
Кандидат iсторичних наук
Працiвник ЗСУ А.Калашнiков