Лекція 3

Теоретичні основи фінансів підприємств.

1. Сутність та функції фінансів підприємств.

2. Організаційно-правова характеристика суб’єктів підприємницької діяльності

3. Фінансові ресурси підприємства: джерела формування та напрями використання.

4. Необоротні активи та їх економічна характеристика.

5. Амортизація основних засобів та методи її нарахування.

6. Оборотні активи підприємства.

7. Формування фінансових результатів підприємства.

1.Сутність та функції фінансів підприємств

Фінанси підприємств є складовою частиною фінансової системи і займають визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід. Задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни залежить від стану фінансів підприємств.

Фінанси підприємств призначені для забезпечення їх виробничої діяльності. Основою фінансів підприємств є формування фінансових ресурсів, отримання і розподіл доходів з метою забезпечення відтворення виробництва. Вони виконують роль сполучної ланки між окремими циклами відтворювального процесу. Брак ресурсів веде до падіння виробництва, а їх відсутність — до його припинення. Наявність достатніх доходів створює передумови для нормального перебігу відтворювального процесу, але ще не гарантує його, оскільки все залежить від їх раціонального розподілу й ефективного використання. Саме це і є основним завданням фінансів підприємств.

Фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з рухом грошових коштів.

У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна категорія проявляються та виражають свою суть через такі функції:

• формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;

• розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими підприємствами;

• контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.

2. Організаційно-правова характеристика суб’єктів підприємницької діяльності

Кожне підприємство, яке бере участь в господарському обороті створюється в певній організаційно-правовій формі. Вона визначає відповідальність та повноваження засновників підприємства, загальну структуру управління підприємством, зокрема, структуру та характер управління фінансами, порядок формування капіталу та розподілу доходів (прибутків).

Найпростішою формою організації бізнесу є одноосібне володіння. Власником є одна особа, яка особисто керує усією діяльністю і контролює її. Перевагами цієї організаційно-правової форми є простота та дешевизна створення й управління. Недоліками — обмеженість фінансового потенціалу, повна та необмежена майнова відповідальність, прибуток розглядається як особистий дохід.

Подібною організаційно-правовою формою є партнерство. Партнерством є добровільне комерційне об'єднання двох і більше осіб (але до 50), де володіння та розподіл прибутків (збитків) регулюється укладеною між партнерами угодою.

Важливою формою організації бізнесу с створення малих та мікропідприємств. Малим підприємством визнається юридична особа з чисельністю працюючих не більше як 50 осіб та з оборотом від реалізації не більше як 1 млн.грн. на рік (без ПДВ). Мікропідприємством визнається юридична особа з чисельністю зайнятих до 10 осіб та оборотом з реалізації до 250 тис.грн. на рік (без ПДВ). Перевагами цієї організаційно-правової форми є можливість швидко реагувати на нові зрушення на ринках, простота управління, спрощена реєстрація та бухгалтерія, пільгове оподаткування, однак недоліком є неможливість залучення значних фінансових ресурсів та істотне розширення бізнесу, що пов'язано з встановленими межами на річні обсяги реалізації.

Найпоширенішою формою організації бізнесу є господарське товариство. Ним визнається підприємство, установа, організація, що створені на засадах угоди і шляхом об'єднання майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Господарське товариство діє на підставі установчих та статутних документів.

До господарських товариств належать:

Акціонерне товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості та несе відповідальність по зобов’язаннях товариства виключно своїм власним майном. Загальна вартість випущених акцій становить початковий статутний капітал, зміна якого можлива лише шляхом випуску нових та вилучення старих акцій та подальшої перереєстрації. Акціонерні товариства поділяються на закриті (коли акції не можуть вільно обертатись на вторинному ринку та змінювати власника) та відкриті (коли коло власників акцій суворо не обумовлюється).

Товариство з обмеженою відповілальністю є товариством, що має статутний капітал, розподілений на частини, визначені у статутних документах. Учасники несуть відповідальність виключно в межах своїх внесків і їм забороняється здійснювати відкриту підписку на акції (інакше це би нагадувало акціонерне товариство).

Товариство з додатковою відповідальністю, яке нагадує попередній випадок, однак учасники за борги товариства відповідають своїми внесками, а при їх недостатності додатково належним їм майном у кратному розмірі до внесків кожного з учасників, при чому коефіцієнт кратності обумовлюється у статутних документах.

Повне товариство, в якому учасники несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім належним їм майном.

Командитне товариство. Командитним товариством є товариство, в якому поряд з одним або більшістю учасників, які несуть відповідальність усім майном, є один або декілька учасників, відповідальність яких обмежується їхнім внеском (що не перевищує 50% майна такого товариства).