Узагальнюючи економічні показники

1. Абсолютні величини, їх види та одиниці вимірювання;

2. Відносні величини, форми їх вираження та види;

3. Середні величини, способи їх розрахунку.

Абсолютні величини, їх види та одиниці вимірювання

Абсолютні величини – іменовані числа, які характеризують або розмір ознаки, або кількість одиниць сукупності.

Існують два види абсолютних величин:

1. Індивідуальні – характеризує індивідуальні абсолютні величини отримують безпосередньо в ході статистичного спостереження і вони характеризують розмір ознаки кожної одиниці сукупності. Наприклад заробітна плата кожного працівника, стипендія, вік кожної людини;

2. Загальні – їх отримують в результаті обробки даних статистичного спостереження, зазвичай шляхом простого сумування. Вони характеризують загальну величину ознаки у всіх одиниць сукупності, чи в окремих її групах. Наприклад: стипендіальний фонд, заробітна плата, загальна кількість прожитою людиною років і т.д.

Абсолютні величини можуть мати наступні одиниці вимірювання:

1. Натуральні – відображають притаманні показникам чи явищам фізичні властивості і виражаються в одиницях чи мірах довжини, площі ваги або характеризують кількість одиниць – штук чи чоловік і т.д.;

2. Трудові – використовують для обліку робочого часу – людино-дні, чи людино-години;

3. Вартісні – є універсальними, оскільки дозволяють здійснювати підсумовування у випадку виробництва чи продажу різних видів продукції. Вони використовуються для одержання загального розміру того чи іншого явища показника.

Для вираження показників у вартісних одиницях а також для аналізу їх динаміки використовують два види цін:

1. Діючі ціни – це ті, які діють у даний момент часу;

2. Порівняльні ціни – у якості порівняння зазвичай використовують ціни які діяли у попередньому році.

Приклад:

	2008 р.	2009 р.
Вир-во у діючих цінах	1 млн. грн	2 млн. грн
Вир-во у цінах 2008 р.	1 млн. грн	1 млн. грн
У цінах 2009 р.	2 млн. грн	2 млн. грн

Відносні величини, форми їх вираження та види

Відносна величина – це узагальнюючий показник, який характеризує міру або ступень співвідношення двох порівнюваних величин. Його отримують у результаті кратного порівняння двох величин, причому чисельник називають порівнюваною величиною, а знаменник – базою порівняння.

Залежно від бази порівняння розрізняють наступні форми вираження відносних величин:

1. Коефіцієнт – отримують, якщо базове порівняння приймають за одиницю. Якщо коефіцієнт менше одиниці, то економічного змісту не має, тобто його не характеризують;

2. Відсоток – отримують, якщо базу порівняння приймають за 100;

3. Проміле (‰) – отримують, якщо базу порівняння приймають за 1000;

4. Продециміле (%₀₀) – отримують, якщо базу порівнянню приймають за 10000.

Види відносних величин:

1. Відносна величина планового завдання (ВВПЗ)

Y_пл. – рівень показника (його значення), запланований на звітний (поточний) період.

Y₀ – рівень показника, який фактично сформувався у попередньому періоді прийнятому за базу порівняння.

2. Відносна величина динаміки (ВВД)

У₁ – рівень показника, який фактично сформувався у звітному періоді.

3. Відносна величина виконання плану (ВВВП)

Між цими трьома видами величин вираженими у формі коефіцієнтів існує наступний взаємозв’язок:

Приклад:

По підприємству є такі дані по виробництву однорідної продукції за два роки:

Рік	Виробництво продукції, тис. шт.
2008 (план)	480
2008 (факт)	508
2009 (план)	590
2009 (факт)	538

Визначити відносні величини планового завдання, динаміки і використання плану виробництва продукції на підприємстві за 2009 рік.

Висновок: на 2009 рік порівняно з 2008 роком заплановано збільшити обсяг виробництва продукції в 1,161 раза, або на 16,1%.

Висновок: у 2009 році, порівняно з 2008 роком, обсяг виробництва продукції збільшився в 1,59 раза або на 5,9%.

У 2009 році план випуску продукції на підприємстві був недовиконаний на 8,8%.