Узагальнюючи економічні показники
Абсолютні величини, їх види та одиниці вимірювання;
Відносні величини, форми їх вираження та види;
Середні величини, способи їх розрахунку.
Абсолютні величини, їх види та одиниці вимірювання
Абсолютні величини – іменовані числа, які характеризують або розмір ознаки, або кількість одиниць сукупності.
Існують два види абсолютних величин:
Індивідуальні – характеризує індивідуальні абсолютні величини отримують безпосередньо в ході статистичного спостереження і вони характеризують розмір ознаки кожної одиниці сукупності. Наприклад заробітна плата кожного працівника, стипендія, вік кожної людини;
Загальні – їх отримують в результаті обробки даних статистичного спостереження, зазвичай шляхом простого сумування. Вони характеризують загальну величину ознаки у всіх одиниць сукупності, чи в окремих її групах. Наприклад: стипендіальний фонд, заробітна плата, загальна кількість прожитою людиною років і т.д.
Абсолютні величини можуть мати наступні одиниці вимірювання:
Натуральні – відображають притаманні показникам чи явищам фізичні властивості і виражаються в одиницях чи мірах довжини, площі ваги або характеризують кількість одиниць – штук чи чоловік і т.д.;
Трудові – використовують для обліку робочого часу – людино-дні, чи людино-години;
Вартісні – є універсальними, оскільки дозволяють здійснювати підсумовування у випадку виробництва чи продажу різних видів продукції. Вони використовуються для одержання загального розміру того чи іншого явища показника.
Для вираження показників у вартісних одиницях а також для аналізу їх динаміки використовують два види цін:
Діючі ціни – це ті, які діють у даний момент часу;
Порівняльні ціни – у якості порівняння зазвичай використовують ціни які діяли у попередньому році.
Приклад:
|
2008 р. |
2009 р. |
Вир-во у діючих цінах |
1 млн. грн |
2 млн. грн |
Вир-во у цінах 2008 р. |
1 млн. грн |
1 млн. грн |
У цінах 2009 р. |
2 млн. грн |
2 млн. грн |
Відносні величини, форми їх вираження та види
Відносна величина – це узагальнюючий показник, який характеризує міру або ступень співвідношення двох порівнюваних величин. Його отримують у результаті кратного порівняння двох величин, причому чисельник називають порівнюваною величиною, а знаменник – базою порівняння.
Залежно від бази порівняння розрізняють наступні форми вираження відносних величин:
Коефіцієнт – отримують, якщо базове порівняння приймають за одиницю. Якщо коефіцієнт менше одиниці, то економічного змісту не має, тобто його не характеризують;
Відсоток – отримують, якщо базу порівняння приймають за 100;
Проміле (‰) – отримують, якщо базу порівняння приймають за 1000;
Продециміле (%00) – отримують, якщо базу порівнянню приймають за 10000.
Види відносних величин:
Відносна величина планового завдання (ВВПЗ)
Yпл. – рівень показника (його значення), запланований на звітний (поточний) період.
Y0 – рівень показника, який фактично сформувався у попередньому періоді прийнятому за базу порівняння.
Відносна величина динаміки (ВВД)
У1 – рівень показника, який фактично сформувався у звітному періоді.
Відносна величина виконання плану (ВВВП)
Між цими трьома видами величин вираженими у формі коефіцієнтів існує наступний взаємозв’язок:
Приклад:
По підприємству є такі дані по виробництву однорідної продукції за два роки:
Рік |
Виробництво продукції, тис. шт. |
2008 (план) |
480 |
2008 (факт) |
508 |
2009 (план) |
590 |
2009 (факт) |
538 |
Визначити відносні величини планового завдання, динаміки і використання плану виробництва продукції на підприємстві за 2009 рік.
Висновок: на 2009 рік порівняно з 2008 роком заплановано збільшити обсяг виробництва продукції в 1,161 раза, або на 16,1%.
Висновок: у 2009 році, порівняно з 2008 роком, обсяг виробництва продукції збільшився в 1,59 раза або на 5,9%.
У 2009 році план випуску продукції на підприємстві був недовиконаний на 8,8%.