Змістовий модуль 2 література класицизму

 

Основні аспекти теми

·        Передумови формування класицизму.

Формування сильних монархічних держав. «Плеяда» як передвісник зародження класицистичних традицій у французькій літературі. Матеріалізм і раціоналізм Рене Декарта (1596-1650). Сенсуалізм П’єра Гассенді (1559-1655),

·        Етапи розвитку класицизму.

1 етаппов’язаний з розквітом монархічних держав. Головним завданням класицистів було прославлення монархії, утвердження національної єдності. Франсуа Марлеб, П’єр Корнель.

2 етап пов’язаний не тільки з прославлянням, а й з критикою соціальних пороків, людських вад, хоча й не заперечується абсолютизм взагалі. /Расін у трагедії «Британік» (1669): засуджується жорстокість імператора Нерона, в образі якого письменник втілює попередження наступним поколінням. Показові в цьому плані також п’єси Мольєра («Міщанин-шляхтич», «Тартюф», «Скупий» та ін./

·        Основні естетичні принципи класицизму.

-         Краса є об’єктивною якістю, притаманною реальним предметам, а не їх переживанню людиною.

-         Краса полягає в порядку, правильному розміщенні частин і встановленні пропорцій, у збереженні міри й гармонії.

-         Краса сприймається зором, але оцінюється розумом, саме розум є мірилом прекрасного, творить прекрасне, скеровуючи уяву.

-         Краса є законом у природі, і метою в мистецтві (вчення про виховну роль мистецтва).

-         Порядок у мистецтві досягається за рахунок того, що воно ґрунтується на принципах і дотримується загальних правил (правило трьох єдностей /місця, часу, дії/, поняття про універсальні типи людських характерів (Теофаст, учень Арістотеля) /класичний образ: позитивний або негативний, схематичний, універсальний, раціональний/).

-         Мистецтво звертається до важливих тем і пристосовує свої форми до відповідного змісту  (суворо регламентована ієрархія жанрів/ високі: ода, трагедія, епопея, героїчна поема; середні: наукові твори, елегії, сатири; низькі: комедія, пісня, листи в прозі, епіграми/).

-         Необхідність копіювання кращих зразків античності зумовлена виваженістю, раціональністю, почуттям міри.

 

·             Теоретичний трактат Н.Буало «Поетичне мистецтво» (1674р.) - послідовний і ґрунтовний виклад принципів класицизму.

·             Життя і творчість П’єра Корнеля. «Сід» - трагедія, що стала національною гордістю французів.

·             Драматургічні принципи Корнеля:

-         Максимальна достовірність зображуваного (трагедії будувались на основі історичних фактів, матеріал для творчості - римська політична історія, рідше – міфологія).

-         Розглядав долі людей на тлі катастроф та суспільних зламів.

-         Будував трагедії в стилі політичних диспутів.

-         Основний конфлікт – конфлікт розуму й почуттів.

-         Невідповідність класицистичному канону.

 

·        Драматургія Расіна.

Новаторство у галузі форми класицистичної трагедії. Багатство людських пристрастей, драми, що відбуваються в глибинах особистості як предмет зображення у п’єсах митця. Трансформація конфлікту. Психологічні колізії у трагедії «Андромаха». Етична й політична проблеми твору. Де ідеалізація монархії в трагедії «Британік». Переосмислення античного сюжету в трагедії «Федра». Майстерність драматурга в зображенні людських пристрастей. Трагічні протиріччя в образі Федри.      

·        Мольєр - творець французької сатиричної комедії.

Виховна й розважальна мета театру. Створення правдивого, реалістичного, максимально природного образу. Мольєр як автор комедії характерів. Комедія «Тартюф» - сатира на феодально-католицьку реакцію. Неоднозначність образу «Дона Жуана». Утвердження багатогранності людської натури. «Мізантроп» - зразок високої класицистичної комедії. Філософський комізм. Традиції і новаторство у творчості Мольєра.