АКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ
ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ ЯК СУКУПНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЙ
Останнім часом .активно впроваджують різні моделі навчання. Серед них виділяють:
• пасивну;
• активну;
• інтерактивну.
Пасивна модель навчання.
Учень
виступає в ролі «об'єкта» навчання,
повинен засвоїти і відтворити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника — джерелом правильних знань.
До відповідних методів навчання належать ті, за яких
учні лише слухають і дивляться
лекція-монолог,
читання,
пояснення,
демонстрація
відтворюване опитування учнів
Учні, як правило, не спілкуються між собою і не виконуюсь якихось творчих завдань.
Активна модель навчання.
Такий тип навчання передбачає застосування методів, що стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів.
Учень
виступає «суб'єктом» навчання,
виконує творчі завдання,
вступає в діалог з учителем.
Основні методи:
самостійна робота,
проблемні та творчі завдання,
запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення учнів.
ІНТЕРАКТИВНА МОДЕЛЬ НАВЧАННЯ (з англ. inter — взаємний, act — діяти).
Інтерактивний — здатний до взаємодії, діалогу.
Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
На думку О. Пометун і I. Пироженко, суть інтерактивного навчання полягає в тому,
«що навчальний процес відбувається
За умови постійної взаємодії всіх учнів.
Це взаємонавчання
групове,
колективне,
навчання у співпраці,
де вчитель і учні є рівноправними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять на уроці» [77, е. 9].
Організація інтерактивного навчання передбачає
моделювання життєвих ситуацій,
використання рольових ігор,
спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.
Воно ефективно сприяє формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.
Під час такого навчання діти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.
У застосуванні інтерактивного навчання вчителю варто враховувати певні вимоги:
• інтерактивна взаємодія потребує певної зміни життя класу:
починати треба з поступового включення елементів цієї моделі;
учням і вчителю необхідно звикнути до них;
краще старанно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити наспіх підготовлені;
• провести з учнями організаційне заняття, створити разом з ними правила роботи в класі.
Використовуйте спочатку прості інтерактивні технології: робота в парах, малих групах, мозковий штурм тощо;
• інтерактивне навчання — не самоціль, а лише засіб для досягнення в класі атмосфери співробітництва, порозуміння, доброзичливості;
• необхідно обережно підходити до інтерактивного навчання, варто з'ясувати, чи готові учитель й учні до його використання.
Для ефективного застосування інтерактивного навчання, для того, щоб охопити весь необхідний матеріал, глибоко його вивчити, вчитель повинен старанно планувати свою роботу:
• дати завдання учням для попередньої підготовки, продумати самостійні завдання;
• дібрати до уроку такі вправи, які б дали учням «ключ» до засвоєння теми;
• під час виконання вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно;
• на одному занятті можна використати одну (максимум — дві) інтерактивну вправу.
Використання інтерактивного навчання дає можливість для професійного росту вчителя, для навчання разом з учнями.
Інтерактивна технологія навчання — це така організація навчального процесу, який включає чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, та розумові навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.
Оскільки в науковій літературі відсутня класифікація інтерактивних технологій навчання, ми спираємося на умовну робочу класифікацію за формами (моделями) навчання, запропоновану О. Пометун і Л. Пироженко.
Класифікація інтерактивних технологій
Вони розподіляють їх залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів.
Інтерактивні навчальні технології, як зазначають дослідники, не вибирають шляхи для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат.
|
Мета |
|
|
|
|
|
|
|
Форма |
|
|
інтерактивні технології кооперативного навчання;
|
інтерактивні технології колективно-групового навчання;
|
інтерактивні технології ситуативного моделювання;
|
технології опрацювання дискусійних питань
|
Колективна (кооперативна) – малі групи |
Спільна (групова) (фронтальна) робота |
У грі (ігрове моделювання) |
дискусія |
|
|
|
|
|
Структура |
|
|
|
|
|
|
|
Результат |
|
|
Серед різноманітності цих технологій можна виділити:
• групову (парну) форму організації навчання;
• колективну форму навчальної діяльності учнів [77, с. 24].
Групова (фронтальна) форма організації навчальної діяльності учнів передбачає навчання однією людиною (вчителем) групи учнів чи цілого класу.
За такої організації навчальної діяльності кількість слухачів завжди більша, ніж тих, хто говорить.
Усі учні працюють або разом, або індивідуально над одним завданням із наступним контролем результатів.
Колективна (кооперативна) форма навчальної діяльності учнів — це форма організації у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливість співпраці з іншими учнями, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь. Така модель легко поєднується з традиційними формами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.