3. Внутрішній фінансовий контроль на підприємстві: зміст і значення.

Внутрішній фінансовий контроль є важливою складовою системи фінансового менеджменту. Його зміст полягає у перевірці виконання всіх управлінських рішень у сфері господарської діяльності підприємства з метою забезпечення реалізації фінансової стратегії та попередження кризових явищ на підприємстві.

Останнім часом набула поширення така форма внутрішнього фінансового контролю як фінансовий конролінг. Фінансовий контролінг – це система конкретних заходів, які спрямовані на своєчасне виявлення відхилень фактичних показників від нормативних (планових) їх значень, а також прийняття оперативних управлінських рішень за важливими напрямками господарської діяльності підприємства. Фінансовий контролінг може бути таких різновидів: стратегічний (здійснюється контроль за реалізацією фінансової стратегії підприємства та її цільовими показниками); поточний (здійснюється контроль за поточними фінансовими планами підприємства); оперативний (здійснюється контроль за бюджетами).

Основними функціями фінансового контролінгу є наступні:

• нагляд за виконанням фінансових планів і нормативів;

• виявлення причин погіршення фінансового стану підприємства і зниження темпів його розвитку;

• прийняття оперативних управлінських рішень щодо забезпечення відповідності господарської діяльності підприємства поставленим цілям;

• коригування показників розвитку підприємства та цілей його діяльності через зміну зовнішніх і внутрішніх умов господарської діяльності підприємства.

Через здійснення фінансового контролінгу забезпечується взаємозв’язок між формуванням інформаційної бази, фінансовим аналізом, фінансовим плануванням і внутрішнім фінансовим контролем на підприємстві.

Продовження лекції 4:

3. Етапи управління грошовими потоками на підприємстві.

Управління грошовими потоками на підприємстві здійснюють за такими етапами: 1) аналіз грошових потоків; 2) розрахунок тривалості обороту грошових коштів (фінансового циклу); 3) визначення оптимального обсягу грошових коштів; 4) складання бюджетів грошових коштів; 5) проведення контролю за грошовими потоками; 6) здійснення обліку грошових потоків.

1. Аналіз грошових потоків. Цей етап управління грошовими потоками на підприємстві характеризується наступними позиціями:

• аналіз руху грошових коштів ґрунтується на складанні “Звіту про рух грошових коштів”;

• на основі аналізу грошових потоків роблять висновки про обсяг і джерела надходження грошових коштів, основні напрямки їх використання;

• під час аналізу грошових потоків з’ясовують причини, що призвели до збільшення (зменшення) припливу та відпливу грошових коштів;

• здійснювати аналіз грошових потоків можна за довгостроковий період (декілька років) і за короткостроковий період (рік, квартал);

• аналіз потоків грошових коштів здійснюють на основі як звітних, так і планових показників;

• під час аналізу грошових потоків розраховують такі коефіцієнти: коефіцієнт достатності чистого грошового потоку, коефіцієнт ліквідності грошових потоків, коефіцієнт ефективності грошових потоків;

• результати аналізу враховують при плануванні грошових потоків та їх оптимізації.

2. Розрахунок тривалості обороту грошових коштів (фінансового циклу).

Дефіцит готівки на підприємстві можуть викликати внутрішні та зовнішні фактори. До внутрішніх факторів відносять такі: зменшення обсягу продажу через втрату одного чи кількох великих споживачів або через недоліки в управлінні асортиментом продукції; недоліки в системі управління фінансами підприємства (недосконале фінансове планування, відсутність управлінського обліку, втрата контролю за витратами, низька кваліфікація кадрів тощо). До зовнішніх факторів належать наступні: криза неплатежів; ненадійні форми розрахунків; конкуренція зі сторони інших товаровиробників; висока вартість позичкових коштів; вплив інфляції тощо.

Дефіцит грошових коштів на підприємстві призводить до: затримок у виплаті заробітної плати; зростання кредиторської заборгованості перед постачальниками та бюджетом; зниження ліквідності активів; зростання тривалості виробничого циклу тощо. Тому управління фінансовим циклом підприємства безпосередньо пов’язане з управлінням його грошовими потоками.

Тривалість фінансового циклу підприємства розраховують за формулою:

ФЦ = ЧОЗЗ + ЧОД – ЧОК, де

ФЦ	–	тривалість фінансового циклу підприємства;
ЧОЗЗ	–	тривалість обороту запасів і затрат (розраховується як відношення середніх матеріальних оборотних активів до собівартості продукції, яка реалізується, що множиться на 360 днів);
ЧОД	–	тривалість обороту дебіторської заборгованості (розраховується як відношення середньої дебіторської заборгованості до виручки від реалізації продукції, що множиться на 360 днів);
ЧОК	–	тривалість обороту кредиторської заборгованості (розраховується як відношення середньої кредиторської заборгованості до собівартості продукції, яка реалізується, що множиться на 360 днів).

Тривалість фінансового циклу підприємства можна скоротити такими шляхами: 1) зменшити тривалість виробничого циклу (надходження сировини та матеріалів; здійснення розрахунків за сировину та матеріали; відвантаження готової продукції); 2) зменшити тривалість обороту дебіторської заборгованості (здійснення оплати готової продукції); 3) збільшити тривалість обороту кредиторської заборгованості.

3. Визначення оптимального обсягу грошових коштів. Відповідно до зарубіжної практики для визначення оптимального обсягу грошових коштів на рахунку (в касі) підприємства використовують такі моделі:

• Модель Баумоля. Вважається, що підприємство розпочинає діяльність, маючи максимально необхідний обсяг грошових коштів, які постійно витрачає протягом певного періоду часу. Кошти, які надходять від реалізації продукції, підприємство вкладає в короткострокові цінні папери. Якщо запас грошових коштів дорівнює нулю, то підприємство продає частину цінних паперів і поповнює запас грошових коштів до первісної величини.

• Модель Міллера-Орра. Залишок грошових коштів хаотично змінюється доти, поки не досягне верхньої межі. В останній ситуації підприємство купує цінні папери з метою повернути запас грошових коштів до нормального рівня. Якщо запас грошових коштів досягає нижньої межі, то підприємство продає цінні папери та поповнює запас грошових коштів до нормального рівня.

4. Складання бюджетів грошових коштів.

Планування грошових потоків – це процес визначення їх обсягу за видами діяльності, часовими інтервалами і напрямками використання. Мета планування грошових потоків полягає у забезпеченні синхронізації грошових надходжень і витрат, а також платоспроможності підприємства.

Плановими фінансовими документами надходження та витрачання грошових коштів на підприємстві є касовий бюджет і платіжний календар. Касовий бюджет – це план надходження і витрачання грошових коштів, що розробляється на фінансовий рік з помісячною сегментацією.

Платіжний календар – це форма поточного фінансового плану управління грошовими потоками, що відображає очікувані грошові доходи та витрати із залишком (сальдо) на поточному рахунку підприємства та розробляється на короткостроковий період з щоденною сегментацією. Інформаційною базою для складання платіжного календаря є різноманітні плани та баланси підприємства (план реалізації продукції, кошторис витрат на виробництво, кошторис використання фонду оплати праці, кошторис витрат на технічне переозброєння і реконструкцію тощо).

5. Проведення контролю за грошовими потоками. Контроль за грошовими потоками – це система спостереження та перевірки процесу надходження і використання грошових коштів з метою встановлення відхилень від заданих параметрів. Значення контролю за грошовими потоками полягає у наступному: а) здійснення перевірки виконання запланованих показників з формування і використання грошових коштів; б) здійснення перевірки дотримання синхронності надходження і витрачання грошових коштів у визначені періоди часу; в) уникнення відхилень від заданих параметрів, а в разі виявлення порушень – здійснення відповідних заходів.

6. Здійснення обліку грошових потоків. Цей етап управління грошовими потоками на підприємстві характеризується наступними позиціями:

• облік грошових потоків є кінцевою стадією процесу управління ними;

• облік грошових потоків передбачає відбір, реєстрацію на різних носіях, групування інформації про грошові надходження і витрати;

• результати обліку відображаються у звітності;

• облік грошових потоків є одночасно початковою стадією у наступному циклі управління ними, оскільки облік і звітність – інформаційна база для аналізу грошових потоків за звітний період.