- •Міністерсво освіти і науки україни
- •Конспект лекцій
- •Білки та амінокислоти Загальна характеристика білків.
- •Амінокислоти.
- •Нуклеїнові кислоти
- •Властивості і будова днк
- •Структури днк.
- •Будова і функції рнк
- •Структура рнк.
- •Типи рнк.
- •Нуклеозиди і нуклеотиди
- •Назви нуклеозидів та нуклеотидів
- •Вуглеводи
- •Біологічна роль вуглеводів:
- •Моносахариди.
- •Метилглікозид
- •Окремі представники моносахаридів:
- •Олігосахариди
- •Полісахариди.
- •Амілоза
- •Амілопектин
- •Вторинні речовини рослинного походження
- •Органічні кислоти
- •Дубильні речовини
- •Ефірні масла та смоли.
- •Терпени.
- •Циклічні ефірні масла.
- •Каучук і гумма – політерпени.
- •Ростові речовини та антибіотики.
- •Нейтральні жири
- •Стериди
- •Фосфоліпіди
- •Запитання і вправи для самоконтролю:
- •Класифікація і номенклатура вітамінів
- •Жиророзчинні вітаміни
- •Водорозчинні вітаміни
- •Ферменти
- •Прості ферменти
- •Складні ферменти
- •Активний центр ферментів
- •Механізм дії ферментів
- •Властивості ферментів
- •Кінетика ферментативних реакцій
- •Номенклатура і класифікація ферментів
- •Характеристика окремих класів ферментів
- •1. Окисдоредуктази
- •2. Трансферази
- •3. Гідролази
- •Піровиноградна кислота Оцтовий альдегід
- •Аспарагінова кислота Фумарова кислота
- •5. Ізомерази
- •6. Лігази (синтетази)
- •Локалізація ферментів у клітині
- •Використання ферментів
- •Запитання і вправи для самоконтролю:
- •Обмін речовин Анаеробний розклад вуглеводів.
- •Г o ch2oh oh oh ho oh o ho oh глюкоза глюкозо-6-фосфат адф I II ліколіз
- •Бродіння
- •Спиртове бродіння
- •Аеробне окислення вуглеводів.
- •Ацетил - КоА
- •Щавелево-оцтова кислота
- •Теорія біологічного окислювання
- •Розпад ліпідів
- •Окиснення гліцерину
- •Окиснення насичених жирних кислот
- •Енергетика -окиснення жирних кислот
- •Біосинтез ліпідів Біосинтез гліцерину
- •Біосинтез жирних кислот
- •Біосинтез тригліцеридів
- •Основні перетворення ліпідів у харчовій промисловості
- •Запитання і вправи для самоконтролю:
- •Катаболізм амінокислот.
- •Орнітиновий цикл синтезу сечовини:
- •Біосинтез білку.
Розпад ліпідів
Ферментативний розпад тригліцеридів відбувається за участю ферментів ліпаз ступінчато:
СН2–
О – С– R1
О
СН–
О – С – R2
СН2–
О – С – R3
+
Н2О
СН2–
О – С - R1
О
СН–
О – С – R2
СН2ОН
+
R3
– СООН
дигліцерид
О
О
О
СН2–
О – С - R1
О
СН–
О – С – R2
СН2ОН
+
Н2О
СН2ОН
СН
– О– С – R2
СН2ОН
моногліцерид
+
R1
– СООН
О
О
СН2ОН
СН–
О –С – R2
СН2ОН
+
Н2О
СН2ОН
СНОН
+
R1
– СООН
О
СН2ОН
Розпад фосфоліпідів відбувається за участю фосфоліпаз. Кінцевими продуктами розщеплення, наприклад, лецитину є гліцерин, жирні кислоти, холін та фосфорна кислота.
Розпад холестеридів відбувається під впливом холестеринестерази, при цьому утворюються холестерин та вищі жирні кислоти.
П одальше перетворення гліцерину та жирних кислот протікає різними шляхами:
Окиснення гліцерину
Гліцерин насамперед піддається реакції фосфорилювання за участю АТФ під впливом гліцераткінази:
СН2ОН
СНОН
СН2ОН
+
АТФ
СН2ОН
СНОН
СН2О
– Р
+
АДФ
3-фосфогліцерин
Д
СН2ОН
СНОН
СН2О
– Р
+
НАД
СН2ОН
С
= О
СН2О
– Р
+
НАД
. Н2
3-фосфодіоксіацетон
3-фосфодіоксіацетон ізомеризується в 3-фосфогліцериновий альдегід, який далі вступає у процеси перетворення, властиві для вуглеводів.
Окиснення насичених жирних кислот
Вперше припущення щодо механізму окиснення жирних кислот висловив німецький дослідник Кнооп у 1904 р.
Оскільки процес окиснення розпочинається від вуглецевого атома, який знаходиться в -положенні й окиснюється в найбільшій мірі, він дістав назву -окиснення.
-окиснення жирних кислот – найбільш розповсюджений шлях їх розкладу. Він включає наступні стадії:
1
КоА-SН
+
R
– СН2–
СН2–
СН2 –
СО ~ S
– КоА + АМФ
R
– СН2–
СН2–
СН2 –
С = О + АТФ
ОН
R
– СН2–
СН2–
СН2 –
С = О
О
~ АМФ
+
РР
R
– СН2–
СН2–
СН2 –
С = О
О
~ АМФ
2. -окиснення ацил-КоА, яке відбувається шляхом послідовного відщеплення атомів водню та відсікання двовуглецевих фрагментів у вигляді ацетил-КоА.
Розпочинається з дегідрування ацил-КоА за участю ФАД-залежного ферменту ацил-КоА-дегідрогенази:
Д алі відбувається гідратація при дії еноїл-КоА-гідратази:
Далі відбувається окиснення за участю -гідроксіацил-КоА-дегідрогенази, коферментом якої є НАД:
Потім відбувається розщеплення -кетоацил-КоА за участю вільного КоА – SН на молекули ацетил-КоА та ацил-КоА, який має на два атоми вуглецю менше, ніж жирна кислота, що зазнала окиснення. Реакцію каталізує -кетоацил-КоА-тіолаза:
3. Ацил-КоА знову вступає в цикл -окислення, доки вся жирна кислота на розщепиться на молекули ацетил-КоА.
Окиснення молекул ацетил-КоА у циклі Кребса до СО2 та Н2О.