- •Розширений конспект лекцій з курсу «Аудит»
- •Тема 1. Аудит у системі економічного контролю та його суть
- •1.1. Місце аудиту в системі економічного контролю
- •1.2. Суть аудиту, його мета і завдання
- •1.3. Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього
- •1.4. Становлення і розвиток аудиту в Україні
- •5. Місце аудиту в системі економічного контролю.
- •Завдання аудиту
- •Тема 2. Види аудиту та його відмінність від інших форм контролю
- •Класифікація аудиту
- •2.2. Відмінності аудиту від інших форм контролю
- •Відмінні риси аудиту, ревізії фінансово-господарської діяльності і судово-бухгалтерської експертизи
- •2.3. Види аудиторських послуг
- •Основні відмінності аудиту від інших форм контролю
- •Тема 3. Концепції, постулати та стандарти аудиту
- •3.2. Кодекс етики професійних бухгалтерів
- •3.3. Міжнародні стандарти аудиту та їх характеристика
- •Кодифікація і мета міжнародних стандартів аудиту та положень з міжнародної практики аудиту
- •Тема 4. Предмет і метод аудиту
- •Класифікація об'єктів аудиту
- •4.2. Метод аудиту
- •За стадіями процесу аудиту
- •4.3. Вибіркові прийоми аудиту
- •Класифікація видів аудиторської вибірки
- •Класифікація прийомів аудиторського вибіркового контролю
- •Перелік об'єктів аудиту
- •Методи контролю об'єктів аудиторської перевірки фінансової звітності
- •Тема 5. Організація аудиту та його процесу
- •5.2. Організація функціонування аудиторських служб
- •5.3. Зміст аудиторського процесу, його стадії та етапи
- •5.4. Інформаційне забезпечення процесу аудиту
- •Класифікація інформації, що використовується в аудиті
- •Тема 6. Внутрішній контроль
- •6.1. Суть внутрішнього контролю, його мета та завдання
- •6.2. Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю
- •6.1. Суть внутрішнього контролю, його мета та завдання
- •Характеристики системи внутрішнього контролю підприємства
- •6.2. Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю
- •Тема 7. Аудиторський ризик та методи його оцінки. Аудиторські докази
- •Порівняння термінології, що визначає елементи аудиторського ризику, в різних наукових джерелах
- •7.2. Поняття аудиторських доказів та їх види
- •7.3. Джерела і процедури отримання аудиторських доказів та вимоги, що до них висуваються
- •Тема 8. Планування аудиту та аудиторські процедури
- •8.1. Планування аудиту
- •8.2. Аудиторські процедури та їх класифікація
- •8.1. Планування аудиту
- •8.2. Аудиторські процедури та їх класифікація
- •Тема 13. Аудиторські висновки та звіти
- •13.1. Аудиторські звіти та їх склад
- •13.2. Види аудиторських висновків та їх характеристика
- •13.3. Зміст і структура аудиторського висновку
- •13.4. Аудиторські висновки спеціального призначення
- •13.5. Звіт аудитора перед замовником
- •9.1. Поняття та класифікація робочої документації
- •9.2. Зміст і форма робочих документів
- •9.1. Поняття та класифікація робочої документації
- •9.2. Зміст і форма робочих документів
- •9.3. Конфіденційність та володіння робочими документами, порядок їх зберігання
- •9.4. Додаткова підсумкова документація
- •Варіанти складання аудиторського висновку
- •Аудиту активів і пасивів підприємства
- •Перелік питань для складання заліку з курсу „Аудит”
Класифікація аудиту
№ за / п |
Ознака класифікації |
Види аудиту |
||
1 |
2 |
3 |
||
1. |
Суб'єкт аудиту |
1.1. Зовнішній |
||
1.2. Внутрішній |
||||
2 |
Напрями аудиту |
2.1. Фінансової звітності |
||
2.2. На відповідність |
||||
2.3. Управлінський |
||||
2.4. Екологічний |
||||
3. |
Обов'язковість (регламентація) |
3.1. Обов'язковий |
||
3.2. Необов'язковий |
||||
4. |
Охоплення об'єктів контролю |
4.1. Однопредметний |
||
4.2. Багатопредметний |
||||
5. |
Обов'язковість укладання договору на аудит |
5.1. Договірний |
||
5.2. Недоговірний |
||||
6. |
Форма власності аудиторського органу |
6.1. Державний |
||
6.2. Колективний |
||||
6.3. Приватний |
||||
7. |
Періодичність здійснення |
7.1. Періодичний |
||
7.2. Одноразовий |
||||
8. |
Обсяг роботи |
8.1. Загальний |
||
8.2. Локальний |
||||
9. |
Час проведення |
9.1. Попередній |
||
9.2. Оперативний |
||||
9.3. Ретроспективний |
||||
9.4. Стратегічний |
||||
10. |
Стадії розвитку аудиту |
10.1. Підтверджувальний |
||
10.2. Системно-орієнтований |
||||
10.3. Ризико-орієнтований |
||||
11. |
Галузь діяльності суб'єкта перевірки |
11.1. Загальний |
||
11.2. Банківський |
||||
1 1.3. Страховий |
||||
1 1.4. Біржовий та ін. |
||||
12. |
Характер аудиторських послуг |
12.1 Підтвердження звітності |
||
12.2. Аналіз фінансового стану |
||||
12.3. Консультації |
||||
12.4. Складання бізнес-плану та ін. |
Запропонована в таблиці 2.1 класифікація аудиту має не тільки теоретичне, а й практичне значення. По-перше, вона дає змогу краще зрозуміти суть окремих видів аудиту та їх використання на практиці. По-друге, допомагає чіткіше визначити об'єкти аудиту. По-третє, науково обґрунтована класифікація має практичне значення для організації аудиту, зокрема для планування аудиту, вибору методики аудиторського контролю та форми і змісту аудиторського висновку.
2.2. Відмінності аудиту від інших форм контролю
Аудит як форма економічного контролю має багато спільного з іншими його формами - ревізією фінансово-господарської діяльності, судово-бухгалтерською експертизою, слідством, службовим розслідуванням, тематичною перевіркою.
Ці форми контролю часто досліджують один предмет — фінансово-господарську діяльність підприємств — і застосовують спільні методичні прийоми та процедури контролю, використовують однакові джерела інформації (законодавчі акти і нормативні документи, організаційно-розпорядну документацію, первинні облікові документи, дані реєстрів бухгалтерського обліку і звітності), обґрунтовують свої висновки на документально достовірних доказах.
Водночас між аудитом, ревізією фінансово-господарської діяльності та судово-бухгалтерською експертизою існують суттєві відмінності, зумовлені їх юридичною природою, цілями і завданнями, які вони розв'язують, тощо (табл. 2.2).
Аудит як незалежна форма фінансово-господарського контролю здійснюється з метою виконання замовлення у повній відповідності до договору замовника й аудиторської фірми. Завдання аудиту формуються відповідно до поставленої мети і визначаються системою нормативно-правового регулювання аудиторської діяльності, договірними зобов'язаннями аудитора. Залежно від виду аудиту перевірка може здійснюватися як до початку, так і після виконання господарських операцій, а також у процесі фінансово-господарської діяльності.
Ревізія ґрунтується на застосуванні спеціальних прийомів для виявлення негативних і узагальнення позитивних аспектів діяльності підприємства, вивчення, накопичення і фіксації господарських недоліків для визначення ефективності і законності господарювання. Ревізія відрізняється від інших форм контролю тим, що вивчає тільки минулі господарські операції на основі фіксованої інформації. Вона комплексно досліджує фінансово-господарську діяльність підприємства. Розбіжності між методикою аудиторської перевірки та ревізії полягають у тому, що основною метою ревізії є пошук та фіксація зловживань з обов'язковим повідомленням вищестоящої організації і правоохоронних органів. У практиці аудиту поведінка аудитора у випадку виявлення зловживань належить до сфери професійної етики. Аудитор як незалежний працівник не зобов'язаний повідомляти правоохоронні органи про факти виявлених зловживань і шахрайства.
Ревізори здійснюють перевірки лише з позицій дотримання законності господарських операцій, не визначаючи перспектив діяльності підприємства. На відміну від ревізії прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства — одне з основних завдань аудиту.
У проведенні аудиту зацікавлені власники та керівництво підприємства, які є замовниками. Ревізію фінансово-господарської діяльності призначає наказом керівник підприємства. Судово-бухгалтерську експертизу призначає слідчий або суд (арбітраж) зазвичай після проведення ревізії, що виявила конфліктні ситуації, які стали предметом судового розгляду. Тому судово-бухгалтерська експертиза має багато спільного з ревізією фінансово-господарської діяльності. Ревізія може проводитися за рішенням правоохоронних органів у момент судово-бухгалтерської експертизи, якщо зібрано недостатньо доказів про підтвердження суми збитків, нестач у матеріально відповідальних осіб. Законодавчими актами аналогічна функція аудиту не передбачена.
Таблиця 2.2