- •Тема 3. Потреби та інтереси — рушійні сили економічного розвитку
- •1. Економічні потреби як матеріальна основа інтересів
- •Закон зростання потреб
- •Формування потреб
- •2. Економічні інтереси: сутність, види, взаємодія суб’єкти економічних відносин, їхні економічні інтереси
- •Види економічних інтересів, взаємодія їх
- •Тема 4. Розвиток загальноцивілізаційного процесу
- •1. Матеріальні основи розвитку сучасної цивілізації
- •2. Формування економічних основ постіндустріальної цивілізації
- •3. Діалектика цивілізаційних і формаційних процесів суспільного розвитку
- •Еволюція капіталізму
- •Тема 5. Економічні системи суспільства
- •1. Зміст економічної системи структурні елементи економічної системи
- •Суспільне виробництво
- •Структура економічних відносин
- •2. Продуктивні сили суспільства дві лінії розвитку продуктивних сил
- •Суспільний поділ праці і спеціалізація виробництва
- •3. Система виробничих відносин Економічний базис
- •Структурні елементи виробничих відносин
- •4. Типи економічних систем Досучасні економічні системи
- •Авторитарно-бюрократична система
- •Змішані (поліформічні) системи
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тема 6 відносини власності
- •1. Основи еволюційного процесу
- •Принципи формоутворення власності
- •Домінуючий об’єкт власності
- •2. Новітні тенденції у розвитку відносин власності
- •Терміни і поняття
- •Тема 7. Форми організації виробництва
- •1. Форми господарювання
- •Товарне виробництво
- •2. Товар і його властивості Поняття товару
- •Властивості товару
- •Двоїстий характер праці, втіленої в товар
- •3. Теорії, що визначають цінність товару
- •Теорія трудової вартості
- •Теорія граничної корисності
- •Теорія попиту і пропозиції
- •4. Закон вартості, функції його Зміст закону вартості
- •Функції закону вартості
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тема 8. Гроші в ринковій економіці
- •1. Становлення і еволюція грошових відносин
- •Коротка історія розвитку грошей
- •2. Функції грошей
- •Функція міри вартості
- •Співвідношення функцій міри вартості та засобу обігу
- •Поєднання функцій нагромадження і засобу платежу
- •3. Функціональні форми грошей
- •Грошовий агрегат м1
- •Грошовий агрегат м2
- •Нові економічні поняття
- •Контрольні запитання і завдання
НАЦ²ОНАЛЬНА АКАДЕМ²Я УПРАВЛ²ННЯ
Конспект книги
Гальчинский А.С. Ещенко П.С. Палкин Ю.И. Основи економічної теорії/ -М.: Высшая школа, 1995. -471c.
виконаний студентом НАУ
Лужиним В.
Київ, 1998
Розділ 1
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
І ФОРМУВАННЯ РИНКУ
Тема 3. Потреби та інтереси — рушійні сили економічного розвитку
1. Економічні потреби як матеріальна основа інтересів
Головна рушійна сила соціально-економічного прогресу — людина — одночасно є суб'єктом виробничих відносин, суперечностей, інтересів. Лише реалізуючи свої інтереси, вона справляє активний вплив на економіку, розвиває науку, техніку, бере участь у всіх сферах життя. Ось чому побудувати ефективну систему господарювання, досягти соціально-економічного прогресу суспільство може тільки орієнтуючись на реалізацію все зростаючих економічних потреб та інтересів людини.
Економічні потреби і їх структура
Економічні потреби відображають відношення соціальних суб'єктів (людина, колектив, суспільство) до можливого споживання вартостей, опосередкованих економічними формами їх реалізації. Вони виявляються як необхідність у життєвих благах, як стимул до споживання.
Характер походження потреб досить складний, але в їх основі лежать дві визначальні причини. Перша має фізіологічний характер, тому що людина, як жива істота, потребує певних умов і засобів існування. Друга є результатом суспільних умов.
Потреби характеризують лише можливість споживання, але щоб ця можливість перетворилася в дійсність, слід виробити життєві засоби. Величезна роль економічних потреб полягає в тому, що вони спонукають людей до дії. Отже, виробництво забезпечує різноманітні блага, які становлять необхідні умови життя і розвитку людського суспільства на будь-якому історичному щаблі його існування. Інакше кажучи, блага, створені в процесі виробництва, утворюють різноманітні потреби, які становлять предмет інтересу.
Зміст потреб у кожній країні залежить від сукупності суспільних умов розвитку цього конкретно історичного суспільства: рівня розвитку продуктивних сил, пануючих відносин власності, національних, історичних особливостей розвитку виробництва, взаємозв'язків з іншими країнами тощо.
Сукупність суспільних потреб можна розглядати під різним кутом зору. Наприклад, суспільні потреби поділяються на економічні
30
Рис. 2. Структура особистих економічних потреб
та неекономічні, виробничі та невиробничі, їх можна розподілити з урахуванням суб'єкта споживання окремої людини, сім'ї, колективу підприємства, працівників певної галузі виробництва, жителів певних населених пунктів, суспільства в цілому або окремого класу.
Економічні потреби (рис. 2) — це лише певна частина потреб, якій належить провідна роль.
Закон зростання потреб
Продуктивні сили, безперервно розвиваючись, не лише створюють умови для задоволення потреб, які склалися, а й стають грунтом для виникнення нових потреб. Зростання маси і різноманітності споживних, вартостей у результаті зростання продуктивних сил призводить до зміни структури виробництва і витіснення старих потреб новими. Цей процес, як і сам процес суспільного виробництва, відбувається безперервно. Розвиток продуктивних сил, міжнародний поділ праці, спеціалізація сприяють економічному зближенню народів різних країн, що зумовлює розширення складу продуктів праці, а отже, до появи нових потреб. Це свідчить, що в суспільстві діє об'єктивний закон зростання потреб. Поява нових споживних вартостей спочатку має обмежений ха-
31
рактер і повністю задовольнити попит на них неможливо. Не зважаючи на обмеженість, нові споживні вартості стають суспільною потребою. Оскільки відразу всіх членів суспільства забезпечити новоствореними споживними вартостями неможливо, то між попитом на них і пропозицією виникає суперечність. Вона може бути використана для розвитку виробництва через економічне стимулювання, тому що потреби не лише є результатом виробництва, а й впливають на нього. Виробництво завжди в кінцевому підсумку пов'язано з потребами, що склалися. Поза потребами неможливе і саме виробництво. Особливо динамічно зростають потреби, змінюється їхня структура в умовах науково-технічного прогресу. Під її впливом економіка набула такого розвитку, що може задовольняти не тільки такі важливі життєві потреби, за які боролося людство багато століть—їжа, одяг, житло, охорона здоров'я (первинні потреби), а й потреби, які дістали назву другої групи, породженої розвитком особистості, й у буденному житті виступають як “потреби вільного часу”.
Як породження науково-технічного прогресу, “потреби вільного часу” стають революціонізуючим фактором розвитку людини і виробництва. Розвиваючи людину, вони удосконалюють її як інтелектуальну силу, перетворюють виробництво, змінюють його структуру так, щоб випускати все нові й нові види продукції, послуг, які б задовольняли Їх виробників. У цьому полягає особливість вияву закону зростання потреб в умовах розвитку економіки, що грунтується на досягненнях науково-технічного прогресу. Сучасне суспільство має .забезпечити умови для безперервного розвитку потреб. У цьому рушійні-сили його розвитку.
На жаль, ситуація, що склалася в нашій країні, свідчить про суперечності між потребами населення, які сформувалися з урахуванням таких високорозвинених напрямів, як обчислювальна та лазерна техніка, сучасні засоби зв'язку, передові досягнення світового виробництва, науково-технічного прогресу та можливостями їх задоволення, обмеженими як загальним рівнем розвитку економіки, так і структурою її, орієнтованою в основному на задоволення виробничих потреб. Розв'язати цю суперечність можна завдяки піднесенню економіки на якісно новий рівень, зміні її структури з метою формування потреб, спрямованих на розвиток людини.
Особливостями вияву закону зростання потреб в економіці розвинених країн в нинішніх умовах є те, що, з одного боку, відбувається перехід від масового виробництва і споживання до індивідуалізованого виробництва та споживання. Наприклад, люди хочуть різноманітніше одягатись, враховуючи особливості своєї зовнішності, віку, професії тощо. А з іншого боку, індивідуальні потреби, які динамічно розвиваються (творчі види праці, фізична культура і спорт, забезпечення чистоти навколишнього середовища, збере-
32
ження миру), можуть бути реалізовані лише на колективній основі, спільною діяльністю колективів, людей певного регіону, всієї планети. Отже, відбувається одночасний процес індивідуалізації та колективізації потреб.