86. Предмет договору міжнародного фінансового лізингу.

Предмет договору міжнародного фінансового лізингу - це будь-яке майно, призначене для використання його орендарем у його комерційних цілях. В принципі, предметом договору міжнародного лізингу може бути не тільки рухоме і нерухоме майно. Деякі закордонні законодавства допускають таку можливість. Наприклад, закон Франції про кредит-оренду допускає здачу в кредит-оренду нерухомого майна, але тільки для професійного використання.

Відповідно до п. 4. ст. 1 Оттавської конвенції предметом міжнародного фінансового лізингу виступає будь-яке обладнання, за винятком обладнання, що використовується переважно для особистого, домашнього, сімейного користування.

Конвенція виключила зі сфери свого застосування нерухоме майно, оскільки таке майно є нетиповим для подібного роду угод для міжнародного обороту. Разом з тим конвенція буде застосовуватися в тому випадку, якщо обладнання стає приналежністю, складовою частиною нерухомості (ст. 4).

Ініціатива щодо вибору предмета міжнародного лізингу - обладнання - виходить від орендаря. Саме він визначає устаткування і вибирає постачальника, не покладаючись в першу чергу на досвід і судження орендодавця.

Устаткування передається орендареві не орендодавцем, а постачальником. Тому орендодавець, купуючи обладнання для орендаря, повинен повідомити постачальника про те, що обладнання призначено для передачі його в міжнародний фінансовий лізинг певній особі.

У зв'язку з цим орендодавець звільняється від відповідальності за шкоду, заподіяну цим обладнанням орендарю або третім особам. Оскільки орендар абсолютно самостійний у своєму виборі, всю відповідальність він бере на себе. Винятком є випадок, коли орендарю заподіяні збитки внаслідок того, що він покладався на досвід і судження орендодавця, і мало місце втручання останнього в вибір постачальника або специфікацій обладнання.

При цьому орендодавець не несе відповідальності перед третіми особами в разі заподіяння обладнанням шкоди їх життю, здоров'ю або майну (ст. 8).

Орендар приймає на себе всі ризики, пов'язані з предметом договору міжнародного фінансового лізингу, тому загибель, пошкодження предмета лізингу не звільняє його від сплати лізингових платежів.

Згідно з Законом України «Про фінансовий лізинг» предметом фінансового лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому цим Законом.

87. Лізингові платежі.

Лізингові платежі являють собою виплати лізингодавцю, що проводяться лізингоотримувачем за надане йому право користування майном.

До складу лізингових входять такі платежі: ті, що повертають повну (чи близьку до неї) вартість майна; виплачувані лізингодавцю для погашення проценту за кредит для придбання майна; комісійна винагорода лізингодавцю; страхові платежі відповідно договору страхування майна, якщо воно застраховане лізингодавцем; за додаткові послуги лізингодавця; податки на власників транспортних засобів і т.д.

За формою лізингові платежі можуть бути грошовими, компенсаційними (продукцією або послугами), змішані.

Грошові платежі — всі платежі здійснюються в грошовому виразі.

Натуральні, або компенсаційні, платежі — розрахунки здійснюються товарами, що виробляються з використанням об’єкта лізингу або шляхом надання лізингодавцю зустрічних послуг.

Змішані платежі — поєднання грошових і компенсаційних виплат.

За методом нарахування:

Фіксовані ставки — встановлюються в грошовій, натуральній або змішаній формі в абсолютній сумі.

Пайові платежі — розраховуються як частка від обсягу реалізованої продукції, виробленої на орендованому обладнанні, шляхом участі у прибутках або валовому доході лізингоодержувача та ін.

Сукупні платежі — сума всіх лізингових платежів за весь період лізингу плюс плата за викуп орендованого майна у власність після закінчення строку угоди.

За способом сплати:

Лінійні платежі — сплачуються пропорційно рівними частками.

Прогресивні платежі — незначні внески, які встановлюються в початковий період контракту і поступово збільшуються в міру освоєння устаткування і розширення обсягу виробництва продукції.

Дегресивні платежі — виплати, що, поступово знижуючись, більшою мірою застосовуються при прискорених платежах на початковому етапі лізингу.

Сезонні платежі — застосовуються в сільському господарстві і переробних галузях з сезонним характером процесу виробництва, де можливості оплати значно поліпшуються після збору врожаю.

За періодичністю виплат - щорічними, піврічними, квартальними, щомісячними.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону про фінансовий лізинг, лізингові платежі можуть складатися з:

а) суми, яка відшкодовує частину вартості предмета фінансового лізингу;

б) платежу як винагороди лізингодавцю за отримане у фінансовий лізинг майно;

в) компенсації відсотків за кредитом;

г) інших витрат лізингодавця, безпосередньо пов'язаних з виконанням договору фінансового лізингу.

Загальна сума лізингових платежів складається з кількості платежів, кожен із яких враховує виплату вартості майна (амортизаційні відрахування) і відсотків з невиплаченої вартості лізингового майна.

Лізингові платежі не являються постійною величиною. Чим швидше буде погашатися сума лізингового майна (шляхом авансу), тим менше будуть нараховуватися відсотки на вартість, що залишилася.

Розрахунок лізингових платежів дає можливість оцінити доцільність лізингового проекту.

При зовнішньому лізингу у розмір лізингових платежів має також включатися вартість митних платежів. Однак, наприклад, при розгляді операції з лізингу обладнання для виробництва згущеного молока мито не включатиметься у лізинговий платіж, оскільки вартість устаткування вже включає мито: поставка здійснена ДДР, Інкотермс-1990.