П’єр Пюже. Милон Кротонський. 1682 р. Персей і Андромеда. 1683-1684 рр. Лувр, Париж.

Сюжетом рель­єфу «Олександр Македонський і Ді­оген» (1692 р.) послужила історія короткої зустрічі знаменитого за­войовника і злиденного філософа. У відповідь на великодушну пропозицію Олександра виконати будь-яке побажання Діогена, він прорік: «Відійди, ти закриваєш мені сонце». Цю історію Пюже перетворив на величезне багатофігурне дійство, в якому окрім ефектного діалогу в жестах Олександра і Діогена знай­шлось місце й для натовпу, и для знамен, що розвиваються, і для архітек­турної декорації.

П’єр Пюже. Олександр Македонський і Ді­оген. 1692 р. Лувр, Париж.

Французька скульптура XVII ст., поєднуючи в собі риси класицизму і бароко, виявила глибоку внут­рішню спорідненість цих стилів. На перший погляд вони здаються протилежними один одному, а по суті являють собою різні шляхи до однієї й тієї ж мети.

4. Живопис.

а) Латур.

Живопис Франції ХУІІ ст. відчував вплив різних напрямів і стилів. Тут переплелись і маньєризм, і фламандське та італійське бароко, а також караваджизм, і реалістичне мистецтво Голландії.

Представником “живопису реального світу” часто називають Жоржа де Латура (1593-1652). В своїх перших творах на жанрові теми Латур виступає як художник, близький до Караваждо (“Шулер”, “Ворожка”). Але вже в ранніх творах відчувається одна з найважливіших якостей Латура: невичерпне багатство його фантазії, прекрасний колорит, вміння у жанровому живописі створювати монументально-значимі образи.

Латур Жорж де. Шулер, або Шулер з бубновим тузом.. Лувр, Париж.

30-х-40-х рр. – час творчої зрілості Латура. Він менше звертається в цей період до жанрових сюжетів, пише в основному релігійні картини. Теми Священного писання дають художнику можливість розкрити мовою живопису найзначніші проблеми: життя, народження, смирення, співчуття, смерть. Художня мова Латура – передчуття класицистичного стилю: строгість, конструктивна ясність, чіткість композиції, пластична рівновага узагальнених форм, надзвичайна цільність силуету, статика. Все це надає образам Латура рис вічного, надземного. Прикладом може слугувати один з його творів “Магдалина з світильником”. Вона зовсім не схожа на інших Магдалин, які каються, а їх у мистецтві не один десяток. Передовсім тут ми зовсім не бачимо жодного каяття. На картині у довгій, невідв’язній задумі жінка; очі її звернені до язика полум’я; на столі книги, розп’яття і мотузка для самокатування. Вражає точність побутових деталей, які проте не відволікають від головного, а підсилюють думку художника.

Латур Жорж де. Скорботна св. Магдалина, або Магдалина перед світильником. Лувр, Париж.

Взагалі зміст картин Латура глибоко життєвий, персонажі конкретні за образом і психологією, вони не вигадані, а списані з натури. Мистецтвознавці говорять з приводу деяких сюжетів Латура: його селянки виглядають, як мадонни, а мадонни схожі на селянок.

Латур Жорж де. Поклоніння пастухів. Лувр, Париж.