Ф.П. Толстой. Народне ополчення. 1816. Гіпс. 20х20 см. Третьяковська галерея, Москва.

Символічна сцена на медалі не досить складна, але має деякі особливості. На передньому плані зображено жінку, що уособлює Росію. На ній традиційний національний костюм. Вона сидить на троні, встановленому на постаменті, лівою рукою спираючись на слов’янський овальний щит. В протягнутій правій руці вона тримає мечі, вручаючи їх ополченцям, що стоять перед нею, і які втілюють ідею єдності різних станів Росії перед лицем грізної небезпеки.

Ф. П. Толстой. Битва Бородинська. 1817. Гіпс. 20х20. Третьяковська галерея, Москва

Воїн в слов’янських обладунках, на щиті котрого зображений державний російський герб, відбиває напад двох супротивників; на щиті одного з них видно герб французької імперії. Біля ніг російського воїна повержений ним третій неприятель. Група з трьох фігур дуже компактна, що підсилює експресію тих, хто б’ється.

Ф.П. Толстой. Бій при Арсиз-сюр-Об. 1829.

Один з кращих медальйонів останньої групи — «Бій при Арсиз-сюр-Об". Група з трьох воїнів, зображених в пилу битви, передана в ньому з надзвичайною силою й експресією. Звертає на себе увагу сміливий ракурс, в якому представлено тіло поверженого ворога, а також майстерне композиційне об’єднання групи, де кожна з фігур подана в складному просторовому положенні і абсолютно своєрідна.

Толстой Ф.П. Автопортрет з сім’єю. 1812. Горельєф. Віск на грифельній дошці.

Цікавий восковий барельєф 1811 року — автопортрет скульптора з дружиною и маленькою донькою (Третьяковська галерея). Реалістичність в передачі портретних образів і введення жанрових деталей (старе дерево, подорожник біля лавки, пудель біля ніг хазяїна) своєрідно поєднуються тут з елементами ідеалізації, зі спробою надати сучасним художнику одежам вигляду традиційних античних шат.

Ф.П. Толстой. Портрет графа А.И. Остермана-Толстого. 1805 – 1810. Барельєф, віск на зачорненому склі. 10,0х10,0. ДРМ.

Інші твори Ф.П.Толстого

Античний взірець, класичну форму Толстой ніби пропускав крізь нове, романтизоване уявлення. Він насолоджувався античністю, і це вносило нове ставлення до класичних зразків. Цей новий підхід можна знайти в медалях, рельєфах, і в графічних творах художника. Певний час Ф.П. Толстой був директором Петербурзької академії мистецтв. До речі, це і йому завдячував Т.Г.Шевченко за своє звільнення з солдатчини.

Ф.П.Толстой. Душенька в саду. Іл. До поеми і. Ф. Богдановича «Душенька». 1820-33, Третьяковська галерея

Ф.П.Толстой. Букет квітів, метелик і пташка. Акварель. 1820. Третьяковська галерея. .

Ф.П. Толстой. Гілка малини, метелик і мурашка. Акварель.

Ф.П.Толстой. Сімейний портрет. 1830.

В скульптурі 30-50-х рр. почали виснажуватись можливості класицизму. Різні скульптори по-різному намагались використовувати нові можливості, нові творчі концепції.

Складний шлях творчого розвитку пройшов Петро Карлович Клодт (1805-1867).

Т.Г.Шевченко. Портрет п.К.Клодта. Офорт. 1861.

В його творах відчувається послідовна втрата монументальності, притаманної класицизму. Найбільш відомі його скульптурні кінні групи на Аничковому мості в Петербурзі. Тут досить вдало поєднані класицистичні і реалістичні риси. Юнаки, що приборкують коней, подібні до сільських російських хлопців; коні нагадують породистих кавалерійських коней. Скульптурні тіла сповнені життя й сили.

Перша композиція. Друга композиція.

Третя композиція. Четверта композиція.