- •Тема 32. Мистецтво Західної Європи кінця хvііі – поч. Хіх ст.
- •Французьке мистецтво останньої чверті хvііі – і третини хіх ст.
- •П.Віньйон. Церква Мадлен.
- •Інтер'єр церкви Мадлен.
- •Вівтар церкви Мадлен.
- •А.Канова. Тесей і Мінотавр. 1781-1783. Музей Вікторії й Альберта, Лондон.
- •А.Канова. Монумент папі Клименту 14.
- •Ясон, 1803-1803 год. Музей Торвальдсена, Копенгаген
- •Ганимед, кормящий орла Зевса, 1817 год. Музей Торвальдсена
- •Б.Торвальбсен. Геба. 1806. Б.Торвальдсен. Венера с яблоком Музей Торвальдсена, Копенгаген
- •Три грації .1817. Три грації. 1821. Три грації. 1842.
- •Ампір й академізм в живописі.
- •Жак Луї Давид. Автопортрет 1791. Галерея Уфіцци, Флоренція, Італія
- •Клятва Горациев. 1784. Лувр, Париж.
- •Смерть Марата. 1793.
- •Сабінянки, що зупиняють битву між римлянами і сабінянами. 1799.
- •Енгр. Портрет Луї Франсуа Бертена Старшого. 1832. Лувр, Париж.
- •Романтизм 20-30-х років.
- •Жеріко. Офіцер кінних єгерів імператорської гвардії, що йде в атаку. 1812. Лувр, Париж.
- •Жеріко. Поранений кірасир, що покидає поле бою. 1814. Лувр, Париж.
- •Жеріко. Біг вільних коней у Римі . 1817. Лувр, Париж.
- •Жеріко. Плот «Медузи». 1816. Лувр, Париж
- •Жеріко. Портрет двадцятилітнього Делакруа . Б. 1819. Музей витончених мистецтв і кераміки, Руан.
- •Жеріко. Дербі (Перегони) в Епсомі . 1821. Лувр, Париж
- •Жеріко. Піч для випалення вапна. 1822.
- •Жеріко. Портрет божевільного. Гентський музей витончених мистецтв, Бельгія.
- •Жеріко. Портрети божевільних.
- •Відступ з Росії. Б.. 1818.
- •Делакруа. Автопортрет. 1842.
- •Делакруа. Човен Данте. 1822, Лувр, Париж.
- •Делакруа. Різанина на Хіосі. 1823–1824. Лувр, Париж.
- •Делакруа. Греція на руїнах Міссолунги. 1826.
- •Делакруа. Смерть Сарданапала. 1827. Лувр, Париж.
- •Делакруа. Човен Дон Жуана. 1840. Лувр, Париж.
- •Делакруа. Свобода, що веде народ. 1830. Лувр, Париж.
- •Делакруа. Полювання на левів в Марокко. 1854. Ермітаж, Санкт-Петербург.
- •Делакруа. Гра тигреня з тигрицею. 1830.
- •Делакруа. Алжирські жінки. 1833–1834. Лувр, Париж.
- •Делакруа. Фрески на західній стіні Бурбонського палацу. 1833-1847.
- •Делакруа. Розпис плафону Бурбонського палацу. 1833-1847.
- •Делакруа. Фредерік Шопен. Делакруа. Жорж Санд, 1838
А.Канова. Тесей і Мінотавр. 1781-1783. Музей Вікторії й Альберта, Лондон.
За цим твором був надгробок папи Климента XIV, котрий приніс автору відомість і сприяв утвердженню стилю класицизму в скульптурі.
А.Канова. Монумент папі Клименту 14.
В зрілих роботах майстра, до числа яких відноситься композиція "Венера і Марс", орієнтація на античність поєднувалась із замилуванням красою природи та ідеальних форм, що акцентувалось дещо холоднуватим трактуванням і ретельною обробкою (поліруванням) мармуру. ЦК відчуття відокремленості присутнє навіть в найбільш чуттєвих за своїм сю жом творах скульптора, таких, як «Амур і Психея» (1783–1793). Канова створював композиції на міфологічні сюжети, портрети і надгробки. Серед його творів: статуя «Персей з головою Медузи-горгони» (1801), декілька портретів Наполеона, портрет Джорджа Вашингтона в римських обладунках, Паоліна Боргезе в образі Венери (1805–1807), надгробки пап Климента XIII (1783–1792, Рим, собор св. Петра) і Климента XIV (1783–1787, Рим, церква Санти Апостоли). Замовниками Канови були папи, королі й багаті колекціонери. З 1810 він займав пост директора Академії св. Луки в Римі. В останні роки життя майстер збудував власний музей в Поссаньйо. Помер Канова у Венеції 13 жовтня 1822 року.
А.Канова. Венера і Марс. 1820.
А.Канова. Амур і Психея.
1796. Ермітаж, Санкт-Петербург. 1786-93. Лувр, Париж.
А.Канова. Персей з головою Медузи-горгони. 1801. Ватикан.
А.Канова. Наполеон, зображений в образі Марса-Миротворця. 1803-06. Зібрання Веллінгтона, Лондон.
А.Канова. Паоліна Боргезе, зображена в образі Венери. 1804-08. Галерея Боргезе, Рим.
Сафо Парис.
Єлена Прекрасна.
Бертель Торвальдсен
(1770 - 1844) - один з найбільш талановитих представників пізнього західноєвропейського класицизму в скульптурі. У 1781-1793 він навчався в Академії мистецтв у Копенгагені. Пізніше Торвальдсен був обраний її президентом. У 1797-1838 скульптор жив і працював у Неаполі, а потім в Римі, і головні його твори створені у римський період. Основну увагу він приділяв вивченню античної скульптури і творів Рафаеля. На думку майстра, античність була тим еталоном, до якого мало прагнути сучасне Торвальдсену мистецтво. Образи величних героїв древності надихали скульптора протягом усього його творчого шляху. Подібно майстрам античності Торвальдсен працював переважно у мармурі. Так створена й одна з найбільш знаменитих його статуй - статуя античного героя Ясона.
Ясон, 1803-1803 год. Музей Торвальдсена, Копенгаген
Майстер представив Ясона в легкому русі, він неначе спрямований назустріч подвигам і славі. Його фігура виконана за античними канонами краси. Скульптор ставив за мету втілити в цьому образі ідеал людини і громадянина своєї епохи. Всі твори майстра відрізняються строгою гармонійною композицією, віртуозною обробкою мармуру, пластичною завершеністю. Інші відомі твори Бертеля Торвальдсена: «Ганимед, що годує орла Зевса», «Венера з яблуком», «Геба», «Три грації» (3 варіанти). Всі вони переважно зберігаються в Копенгагені в музеї Торвальдсена.