Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1 модуль КПУ ІІІ курс.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
19.11.2019
Размер:
311.3 Кб
Скачать
  1. Дайте визначення особливої частини кримінального права як частини галузі права, як структурної частини кримінального закону, як навчальної дисципліни, як частини кримінально-правової науки.

Оч кпу як частина галузі права –

це сукупність виданих ВРУ і розташованих у суворій послідовності норм, які визначають види злочинів та покарання, що застосовуються судом до осіб, винних у їх скоєнні.

це сукупність кримінально-правових норм, що визначають коло і ознаки суспільно небезпечних діянь (дії або бездіяльності), що є злочинами, а також конкретні покарання за їх вчинення.

це частина галузі кримінального права безпосереднє призначення якої є чітко визначати коло суспільно небезпечних діянь (дії або бездіяльності), що завдають істотної шкоди об’єктам кримінально-правової охорони як злочинів і встановлювати за їх вчинення конкретні види і розміри покарання.

ОЧ КПУ як структурна частина кримінального закону –

це частина КК України, яка включає кримінально-правові норми, що конкретно визначають, які суспільно небезпечні діяння (дії або бездіяльності) вважаються злочинними, визначають склади злочинів, а також вид і розмір покарання за їх вчинення.

ОЧ КПУ як навчальна дисципліна –

це сукупність розташованого відповідно до структури ОЧ КК України навчального матеріалу, в якому розглядаються теоретичні положення, що розкривають зміст кримінально-правових норм і дозволяють студентам засвоїти суму знань, необхідних для обґрунтованої кримінально-правової оцінки вчиненого діяння.

ОЧ КПУ як частина кримінально-правової науки

це певна система поглядів, ідей, концепцій і теорій щодо особливої частини кримінального закону, практики її застосування та перспектив розвитку.

Значення ОЧ КПУ:

  1. вичерпна сукупність складів злочинів і покарання за їх вчинення

  2. вивчає підстави кримінальної відповідальності (КВ)

  3. оцінка кримінально караного діяння законодавцем

  4. простеження різниці між злочинними і незлочинними діяннями

  5. проведено диференціацію відповідальності

*В Особливій частині КК наводиться вичерпний перелік злочинів, які заборонені кримінальним законом під загрозою покарання. Іншими словами, тільки діяння, передбачене відповідною статтею Особливої частини КК, може вважатися злочином. Найважливіший принцип будь-якого цивілізованого права, зокрема кримінального права України: немає злочину без вказівки щодо цього в законі (nullum crimen sine lege) — повністю втілюється в Особливій частині КК. Діяння, прямо в ній не передбачене, ні за яких умов не може тягти за собою покарання. Застосування кримінального закону за аналогією тут цілком виключається. Тому суд, розглядаючи справу, має точно керуватися приписами кримінального закону, що підлягають застосуванню в цьому конкретному випадку, і не може поширювати їх на діяння, що не охоплюється диспозицією відповідної статті Особливої частини КК. Суд зобов'язаний керуватися тільки прямими вказівками того закону, який передбачає відповідальність за цей злочин. Він не має права заповнювати, на свій розсуд, дійсно існуючі чи такі, що здаються існуючими, прогалини. Заповнення таких прогалин, тобто криміналізація діяння (віднесення його до кола злочинів), — виключна прерогатива законодавця. У частині 4 ст. З зазначено, що застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено. Значення Особливої частини полягає насамперед в тому, що вона встановлює законодавчі межі криміналізації суспільне небезпечних діянь, забезпечуючи тим самим реальні підстави додержання законності та прав людини. Крім того, в Особливій частині законодавець диференціює кримінальну відповідальність за конкретні злочини з урахуванням їх тяжкості, тобто характеру і ступеня суспільної небезпеки. Це створює ефективні можливості для здійснення цілеспрямованої кримінальної політики і проведення її в суворих рамках закону. Оголошуючи відповідні діяння злочинними і караними, законодавець тим самим має на меті сформувати у людей непримиренне ставлення до злочинних проявів, усвідомлення необхідності боротьби з такого роду вчинками. Загально превентивна функція норм Особливої частини полягає також у тому, щоб під загрозою покарання примусити нестійких членів суспільства утриматися від вчинення злочинів і, тим самим, сприяти їх попередженню.