- •1. Дайте визначення особливої частини кримінального права як частини галузі права, як структурної частини кримінального закону, як навчальної дисципліни, як частини кримінально-правової науки.
- •2. Співвідношення Загальної та Особливої частини кримінального права (вказати чинники, які зумовлюють єдність загальної та особливої частини кримінального права, а які відмінність).
- •3 Дайте визначення терміну "криміналізація".
- •4 Дайте визначення терміну "декриміналізація".
- •6 Назвіть критерії, на основі яких повинна будуватися Особлива частина кримінального закону, вкажіть які з них враховані у побудові Особливої частини кк України.
- •7 Назвіть елементи Особливої частини кк України.
- •8 Види та структура норм Особливої частини кк України.
- •9 Дайте визначення понять та наведіть приклади «основного», «кваліфікованого», «особливо кваліфікованого» та «привілейованого» складів злочинів.
- •10 Дайте визначення понять та наведіть приклади забороняючої, роз'яснюючої (дефінітивної) та заохочувальної норм Особливої частини кк України (навести по 5 прикладів відповідних норм).
- •11 Дайте визначення понять та наведіть приклади називної, описової, відсильної та бланкетної норм Особливої частини кк України.
- •12. Поняття кримінально-правової кваліфікації, її зміст та види
- •14. Підстави кваліфікації злочинів
- •15. Назвати принципи кримінально-правової кваліфікації
- •1)Законність
- •24. Назвати випадки, коли у кримінально-правовій кваліфікації враховується санкція кримінально-правової норми.
- •25 Назвати основний безпосередній об'єкт державної зради.
- •26. Назвати ознаки основних складів злочинів, передбачених ст.Ст. 111, 112, 113,114 кк України.
- •31. Назвіть склади злочинів, у яких життя особи є основним, додатковим або факультативним безпосереднім об'єктом.
- •38. Назвати та розкрити зміст ознак привілейованих складів умисного вбивства (складів умисного вбивства з пом'якшуючими ознаками).
- •39. Назвати та розкрити зміст ознак тілесного ушкодження.
- •40. Назвати та розкрити зміст ознак тяжкого тілесного ушкодження.
- •41. Назвати і розкрити зміст ознак середньої тяжкості тілесного ушкодження.
- •48. Дайте визначення лікарської таємниці як предмета складу злочину незаконне розголошення лікарськоїтаємниці.
- •49. За зараження якими захворюваннями встановлена відповідальність в розділі 2 Особливої частини ккУкраїни.
- •50. Які злочини проти життя і здоров’я особи вчиняються спеціальним суб’єктом – медичним працівником?
- •52. Як розмежувати склади злочинів, передбачені ст.. 135 «Залишення в небезпеці» та ст.. 137 «Неналежневиконання обов’язків щодо охорони життя та здоровя дітей» кк України.
- •53. Як розмежувати склади злочинів незаконне проведення аборту та умисне тяжке тілесне ушкодження увигляді переривання вагітності?
- •54. Як розмежувати склади злочинів порушення порядку трансплантації та умисне тяжке тілесне ушкодження увигляді втрати органу?
- •55. Як розмежувати склади злочинів насильницьке донорство та умисне тяжке тілесне ушкодження?
- •56. Назвіть кваліфікуючі ознаки умисного вбивства, які характеризують: а) об’єкт складу злочину; б)об’єктивнусторону складу злочину; в)суб’єкта складу злочину; г)суб’єктивну сторону кладу злочину.
- •66.Тіл ушк якого ступеня тяжкості визначаються залежно від ступеня втрати працездатності?
- •67. Тіл ушк якого ступеня тяжкості визначаються залежно від тривалості розладу здоровя?
- •69.У яких злочинах здоровя особи може виступати осн. Беспосереднімобєктом?
- •70.Які положення ппвс не відповідають теорії крим права та ку?
1. Дайте визначення особливої частини кримінального права як частини галузі права, як структурної частини кримінального закону, як навчальної дисципліни, як частини кримінально-правової науки.
ОЧ КПУ як частина галузі права – система норм, в яких відображені ознаки певних злочинів, передбачені покарання за їх вчинення, роз"яснено певні кримінально-правові поняття, передбачені підстави звільнення від крим. відповідальності.
ОЧ КПУ як структурна частина кримінального закону – це частина КК, яка включає кримінально правові норми, що конкретно визначають, які суспільно-небезпечні діяння(дії або бездіяльн.) вважаються злочинами, визначають склади злочинів, а також види і розміри покарань за їх вчинення.
ОЧ КПУ як навчальна дисципліна – це сукупність розташованого відповідно до структури ОЧ навчального матеріалу, в якому розглядаються теоретичні положення щодо системи злочинів, історії, зарубіжного досвіду, практики застосування норм, розмежування злочинів між собою, відмеж. від інших правопорушень.
ОЧ КПУ як частина кримінально-правової науки – це певна система поглядів, ідей, концепцій і теорій, щодо особливої частини крим. закону, практики її застосування та перспективи розвитку.
2. Співвідношення Загальної та Особливої частини кримінального права (вказати чинники, які зумовлюють єдність загальної та особливої частини кримінального права, а які відмінність).
Загальна частина кримінального права без Особливої частини це система хоч і важливих, але невитребуваних у зв'язку з неможливістю самостійного застосування положень, а Особлива частина без Загальної - набір потенційно ефективних юридичних інструментів, до якого не додано інструкцію щодо їх застосування, і внаслідок цього невідомо, яким чином ці інструменти можуть бути як належить використані.
Єдність Загальної та Особливої частин як певних підсистем КК України виявляється перш за все в тому, що норми Особливої частини ґрунтуються на нормах Загальної частини. Тому неможливо зрозуміти зміст норм Особливої частини, якщо цей аналіз не буде базуватися на аналізі норм Загальної частини, оскільки в них узагальнюються ознаки, властиві всім злочинам, за які встановлюється відповідальність у КК. Неможливо також призначити кримінальне покарання за окремі злочини, якщо не враховувати положень Загальної частини щодо мети, видів та порядку призначення відповідних покарань. У той же час сама система покарань, яка закріплена в Загальній частині, може бути реалізована тільки шляхом призначення конкретних покарань за окремі злочини, що передбачені Особливою частиною КК.Органічний зв'язок Загальної та Особливої частин КК виявляється у тому, що при вирішенні питань кваліфікації злочинів чи звільненні особи від кримінальної відповідальності та покарання застосовуються одночасно норми обох частин КК. Наприклад, замах на крадіжку майна кваліфікується одночасно за ч. 1 ст. 15 та за відповідною частиною ст. 185 ККУ.
Справа в тому, що норми Особливої частини кримінального права можуть бути застосовані тільки на підставі і з урахуванням положень Загальної частини. З іншого боку - кримінально-правові норми Загальної частини кримінального права можуть бути реалізовані (знайти життя) тільки за допомогою нормативних приписів Особливої частини. Про органічний зв'язок норм Загальної та Особливої частин кримінального права свідчить і те, що на практиці неможливо самостійно застосувати ту чи іншу норму Загальної частини (без одночасного застосування відповідної норми Особливої частини). Наприклад, застосування ст. 14 про готування до злочину або ст. 15 про замах на злочин неможливе без вказівки на статтю Особливої частини, що передбачає відповідальність за конкретний злочин, до якого готувався злочинець чи вчинив замах на нього. Виключається притягнення до кримінальної відповідальності за підбурювання до злочину взагалі, а не до конкретного злочину (за підбурювання до вбивства, підбурювання до вчинення крадіжки тощо). Тому ст. 27 може застосовуватися лише разом з відповідною статтею Особливої частини. Крім того, неможливо звільнити особу від кримінальної відповідальності за підставами, вказаними у статтях 44-49, якщо не буде доказана її вина у вчиненні конкретного злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК.
Єдність норм Загальної і Особливої частин кримінального права проявляється і в спільності їх основних завдань.
Єдність: - містяться в єдиному КК; - відображають політику держави; - однакові завдання; - однакові принципи побудови.
Різниця: - у змісті норм; - в структурі норм.
Взаємодія: - якщо є суперечність, перевага надається ЗЧ; - всі зміни ЗЧ відображаються на ОЧ.