- •Предмет, методи і основні функції політології
- •Методи політології
- •2. Місце політології в системі наук про суспільство. Основний зміст і особливості української політології.
- •3. Політика як суспільне явище. Місце і роль політики в системі суспільних відносин.
- •Тема: Основні віхи історії зарубіжної політичної думки
- •1. Політична думка стародавнього Сходу
- •2. Політична думка стародавнього Заходу
- •Політичні ідеї та вчення періоду Раннього Християнства та Середньовіччя
- •2. Політична думка Нового часу
- •3. Структура і зміст
- •Зародження і розвиток політичної думки в Україні. Політичні ідеї мислителів княжої доби (іх-хіv ст.).
- •Політична думка в Україні за литовсько-польської доби (хіv-хvіі ст.) та Нового часу (хvіі-хvііі ст.).
- •Політичні вчення в Україні хіх ст.
- •Політична думка в Україні хх - початку ххі ст.: основні концепції і напрями. Українська політична думка на еміграції.
- •2.Типологія політичних систем.
- •3. Сутність політичного режиму, його основні ознаки, характеристики та компоненти
- •Класифікація політичних режимів
- •Демократичний режим
- •1. Поняття держави, її ознаки та принципи
- •2. Теорії виникнення держави
- •3. Типи, структура та функції держави
- •4. Форми державного правління і національно-територіального устрою
- •Характерні риси республіканської форми державного правління
- •5. Демократична, соціальна та правова держава
- •1. Громадсько-політичні організації та рухи у політичному житті суспільства.
- •2. Поняття, функції та типологія політичних партій. Сутність та типи партійних систем.
- •Сутність, основні принципи та функції виборів.
- •Моделі виборчих систем.
- •1. Предмет, методи і основні функції політології………………………………………………………………….1
Заняття №1
Тема: Політологія як наука і навчальна дисципліна
Предмет, методи і основні функції політології
Як будь-яка наука, політологія має свій об'єкт і предмет дослідження. Під об'єктом науки розуміються сторони об'єктивної реальності, що підлягають розгляду. Не виключено, що один і той самий об'єкт може вивчатися різними науками під особливим кутом зору, з позиції свого предмету та методів. Об'єктом політології є політична сфера суспільства і всі процеси, що в ній відбуваються. Але існує більше десяти гуманітарних та соціальних наук, що розглядають політику: наприклад, філософія, соціологія, теорія держави і права, історія. У зв'язку з цим виникає питання про специфіку предмету політології, тобто того кола проблем, яке підлягає всебічному дослідженню.
У вітчизняній політології склались дві позиції стосовно предмету політології. Згідно з першою, політологія - це цілісна й інтегративна наука про політику, яка включає в себе весь комплекс часткових політичних знань. Сама ж політологія виступає як міждисциплінарне знання, а її предмет складає сукупність закономірностей функціонування і розвитку різних сторін політичної діяльності, які досліджуються окремими субдисциплінами - політичною філософією, політичною соціологією, політичною психологією тощо.
Згідно з другою позицією, політологія - це загальна теорія політики, яка не намагається охопити всю політичну проблематику і має свій специфічний предмет дослідження: закономірності відносин соціальних суб'єктів з приводу влади і впливу, механізм владовідносин та взаємодій між владарюючими і підвладними, керованими і керуючими. При цьому влада розглядається як сутність феномену політики. Не вступаючи в дискусію про політологію, можна висловити думку, що "широке" і "вузьке" розуміння предмету політичної науки не суперечать одне одному, а співвідносяться як два "концентричні кола" накопичення політичного знання.
Призначення політології для суспільства розкривається в її функціях.
Пізнавальна функція полягає у дослідженні багатогранності політичних явищ з метою отримання знання про їхню сутність, зміст і закономірності розвитку.
Аналітична функція - всебічний аналіз політичних процесів, оцінка діяльності інститутів політичної системи.
Прогностична функція - вироблення наукових прогнозів подальших змін у політичній сфері, виявлення тенденції розвитку суспільних процесів.
Інструментально-практична функція - розробка рекомендацій для удосконалення яких-небудь сторін політичної практики.
Політична соціологія - формування громадянської культури.
Політичне знання допомагає зрозуміти людині свою роль у світі політики, озброює її політичним досвідом і усвідомленням своїх прав та можливостей.
Методи політології
Сучасна політологія використовує різнобічні теоретичні, філософські, загальнологічні та емпіричні методи дослідження.
1. Серед методів теоретичного пізнання, тобто прийомів дослідження, способів узагальнення і формування системи знання, як правило, виділяють такі:
інституціональний метод, який передбачає, що в центрі дослідження повинні знаходитися політичні структури, їхні властивості і взаємозв'язки, а також фіксовані норми, на основі яких функціонують ці інститути;
соціологічний метод орієнтований на виявлення соціальної обумовленості політики, вплив на неї економіки, культури, ідеології та соціальної структури;
історичний метод, який розглядає політичні явища в процесі їх становлення в минулому і розвитку в теперішньому;
системний метод, котрий застосовується при дослідженні складних багаторівневих об'єктів (політичні системи, інститути); об'єкт розглядається як цілісність, що формується взаємодією елементів і знаходиться в багатогранних зв'язках із зовнішнім середовищем;
порівняльний метод передбачає співставлення однотипних об'єктів (політичних систем або їх окремих структурних компонентів, моделей політичних режимів у різних країнах) у різних народів з метою виявлення подібностей і відмінностей;
структурно-порівняльний метод, який полягає у розгляді внутрішньої структури системи з позиції функціонального призначення кожного її елементу;
антропологічний метод, котрий пояснює політику, виходячи з природи і універсальності родових якостей людини;
психологічний метод спрямований на вивчення психологічних механізмів політичної поведінки;
біхевіоралістський метод, який розглядає політику як поведінку індивідів і груп, що мають певну мотивацію та установки; як уже зазначалося, цей підхід вимагає емпіричної перевірки всіх висновків;
нормативно-ціннісний метод оцінює політичні процеси з погляду оптимального варіанту, ідеалу.
2. У другу групу входять філософські та загально-логічні методи, які використовуються не тільки в політології, але й в інших науках:
діалектичний метод, який передбачає розгляд політичних явищ з урахуванням їхньої постійної зміни, взаємозв'язку частин, компонентів і внутрішнього протиріччя;
метод сходження від абстрактного до конкретного;
аналіз і синтез;
індукція і дедукція;
узагальнення.
3. Поряд з теоретичними в політології застосовуються численні емпіричні методи збору і аналізу інформації, запозичені з природничих наук, кібернетики і соціології. До них відносять:
опитування - один з найпоширеніших методів збору політичної інформації; воно може проводитися у формі розмов, інтерв'ю, анкетування, що дозволяє виявити стан суспільної думки з того чи іншого питання;
спостереження, яке дозволяє безпосередньо відслідковувати політичні факти; спостереження буває двох типів: невключеним і включеним; у першому випадку події і факти відслідковуються зі сторони, у другому - передбачається безпосередня участь спостерігача в якій-небудь події або діяльності організації;
статистичні методи, за допомогою яких здійснюється накопичення і систематизоване узагальнення різнобічних емпіричних даних, що характеризують різні стани об'єкта;
математичні методи, які відкривають можливість для моделювання політичних процесів;
метод моделювання: модель - це схематичний зразок об'єкта, що вивчається, який відображає його сутнісні якості. Моделювання дозволяє перевірити гіпотези, скласти прогнози, пояснити чи описати які-небудь політичні явища і процеси.