Термінологічний словник

Telnet – віддалений доступ. Дає можливість абоненту працювати на будь-який ЕОМ мережі Internet як на своїй власній. Тобто запускати програми, змінювати режим роботи і т.д.

FTP (File Transfer Protocol) – протокол передачі файлів. Дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі. Встановивши зв'язок з віддаленим комп'ютером, користувач може скопіювати файл із віддаленого комп'ютера на свій чи скопіювати файл зі свого комп'ютера на віддалений.

Шлюзи – дають можливість абоненту відправляти повідомлення в мережі, що не працюють із протоколами TCP\IP (Fido, Goldnet, AT50).

Ethernet – тип локальної мережі. Відрізняється розмаїтістю типів проводів для з'єднань, що забезпечують пропускні здібності від 2 до 10 мільйонів bps (2-10 Mbps). Досить часто комп'ютери, що використовують протоколи TCP/IP, через Ethernet приєднуються до Internet.

FTP (File Transfer Protocol):

- протокол передачі файлів.

- протокол, що визначає правила пересилання файлів з одного комп'ютера на іншій.

- прикладна програма, що забезпечує пересилання файлів відповідно до цього протоколу.

IP (Internet Protocol) – протокол міжмережевої взаємодії, найважливіший із протоколів мережі Internet, забезпечує маршрутизацію пакетів у мережі.

IР-адреса – унікальна 32-бітна адреса кожного комп'ютера в мережі Internet.

POP (Post Office Protocol) – протокол "поштовий офіс". Використовується для обміну поштою між хостом і абонентами. Особливість протоколу - обмін поштовими повідомленнями по запиті від абонента.

PPP (Point to Point Protocol) – протокол канального рівня, що дозволяє використовувати для виходу в Internet звичайні модемні лінії. Відносно новий протокол є аналогом SLIP.

SLIP (Serial Line Internet Protocol) – протокол канального рівня, що дозволяє використовувати для виходу в Internet звичайні модемні лінії.

SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) – простий протокол передачі пошти. Основна особливість протоколу SMTP - обмін поштовими повідомленнями відбувається не по запиту одного з хостів, а через визначений час (кожні 20 - 30 хвилин). Пошта між хостами в Internet передається на основі протоколу SMTP.

TCP (Transmission Control Protocol) – протокол контролю передачі інформації в мережі. TCP - протокол транспортного рівня, один з основних протоколів мережі Internet. Відповідає за встановлення і підтримку віртуального каналу (тобто логічного з'єднання), а також за безпомилкову передачу інформації з каналу.

Драйвер – програма, що завантажується в оперативну пам'ять, що керує обміном даними між прикладними процесами і зовнішніми пристроями.

Маршрутизатор (router) – комп'ютер мережі, що займається маршрутизацією пакетів у мережі, тобто вибором найкоротшого маршруту проходження пакетів по мережі.

Протокол – сукупність правил і угод, що регламентують формат і процедуру між двома чи декількома незалежними пристроями чи процесами. Стандартні протоколи дозволяють зв'язуватися між собою комп'ютерам різних типів, що працюють у різних операційних системах.

Шлюз – станція зв'язку з зовнішньою чи іншою мережею. Може забезпечувати зв'язок несумісних мереж, а також взаємодію несумісних додатків у рамках однієї мережі.

Коефіцієнт повноти пошуку - Recall ratio – відношення числа знайдених релевантних документів до загального числа релевантних документів, що містяться у інформаційному масиві.

Коефіцієнт точності пошуку - Precision ratio – відношення числа знайдених релевантних документів до загального числа виданих документів.

Коефіцієнт шуму - Noise ratio - відношення числа виданих нерелевантних до загального числа виданих документів.

Пертинентність - pertinence– відповідність одержаної інформації інформаційній потребі користувачів.

Пошуковий шум - Noise – сукупність виданих не релевантних документів.

Релевантність - Relevance – міра відповідності результатів пошуку завданню, поставленому у запиті. Розрізняють змістову і формальну релевантність. Релевантний документ - документ, зміст якого відповідає інформаційному запиту.

Ефективність інформаційного пошуку визначається семантичними показниками повноти та точності. Повнота видачі інформації – кількісна характеристика, яка визначається відношенням між числом виданих на запит документів і загальним числом релевантних документів в інформаційному масиві.

В2С (business-to-consumer) — передбачає надання компаніями товарів та послуг кінцевим споживачам, яскравий приклад реалізації цього напряму — електронні магазини в мережі Інтернет;

В2В (business-to-business) — продаж товарів та послуг через Інтернет між компаніями — прикладом є різноманітні товарні біржі, торгові майданчики в Інтернет.

С2С (consumer-to-consumer) — можливість здійснення угод через Інтернет між фізичними особами — прикладом є електронні аукціони типу www.ebay.com.

С2В (consumer-to-business) — надання послуг фізичними особами бізнесовим структурам.

G2C (government-to-consumer) — надання урядовими установами послуг кінцевим споживачам через Інтернет. Особливістю даного напряму електронної комерції є те, що оплату послуг урядових установ ми здійснюємо наперед (сплачуючи податки). Даний напрям електронної комерції на сьогоднішній день найменш розвинутий, однак має досить високий потенціал, особливо в соціальній та податковій сфері. Серед послуг, що можуть надаватися державою громадянам через Інтернет, можна назвати: заповнення податкових декларацій та збір податків; реєстрація транс­порту; оплата квитанцій за комунальні послуги та штрафів; надання інформації з питань законодавства і права (правові бази даних) та ін.

C2G (consumer-to-government) — напрям, що передбачає надання громадянами послуг державі. Як приклади можна навести: електронні голосування; опитування громадської думки та ін.

G2G (government-to-government) — автоматизація відносин і документообігу між державними відомствами та між відомствами різних держав.

В2G (business-to-government) — надання комерційними компаніями товарів та послуг державним установам. Даний напрямок проявляється останнім часом у використанні урядами розвинутих країн Інтернет для проведення закупівель — від публікації оголошень до опублікування результатів угод. Реалізація даного напряму може здійснюватися за допомогою B2G-торговельних майданчиків, на яких проводяться тендери чи аукціони.

G2В (government-to-business) — цей напрямок передбачає надання послуг державними органами бізнес-організаціям і включає: автоматизацію розрахунків за податками, сертифікацію, надання інформації з питань законодавства і права та ін.

Банк-емітент (банк покупця) — випускає (емітує) картки, відкриває клієнтові рахунок, пов’язаний з карткою, проводить авторизацію платежів картками (підтверджує, що на рахунку є гроші) та здійснює переведення грошей з карткового рахунка клієнта на рахунок банка-екваєра.

Банк-екваєр (банк продавця, розрахунковий банк) — банк, з яким пов’язаний електронний магазин, здійснює розрахунки з магазином по операціях, що проходять з участю кредитних карток. (В ньому може бути відкритий Merchant Account — рахунок продавця — підтвердження згоди банку брати платежі по пластикових картках від цього продавця.) Зазвичай банк-екваєр працює з певним процесинговим центром.

Електронна платіжна система — це автоматизована інфор­маційна система, призначена для проведення розрахунків через електронні канали зв’язку.

Електронні гроші (e-money, e-cash) — це послідовність чисел або файли, які відіграють роль грошей і розміщуються на електронних носіях.

Інтернет-банкінг (Internet-banking) — системи надання банківських послуг через Інтернет. Можуть забезпечувати як інформаційні послуги, так і здійснення платежів та ін.

Інтернет-брокеридж — послуга, що надається інвестиційним посередником (брокером) і дозволяє клієнту здійснювати купівлю-продаж цінних паперів або валюти в реальному часі через мережу Інтернет.

Інтернет-платіжна система — електронна платіжна система, що забезпечує розрахунки між суб’єктами електронної комерції через Інтернет. Зазвичай має авторизаційний сервер (платіжний шлюз), основною функцією якого є авторизація платіж­ного засобу. Працює лише з певним переліком банків (може бути замкнута на один банк).

Інтернет-страхування — це комплекс взаємин страхової компанії і клієнта, що виникають у процесі продажу продукту страхування, його обслуговування і виплати страхового відшкодування, використовуючи технології мережі Інтернет.

Інтернет-трейдинг (E-trading, I-trading) — діяльність з управління інвестиціями через Інтернет.

Процесинговий центр — створюється емітентами пластикових карток (банками) та їх об’єднаннями, дозволяє здійснювати авторизацію платежів по певних типах кредитних карток. Для того щоб продавець міг подати в процесинговий центр запит на авторизацію, він повинен укласти договір на обслуговування або з банком-учасником платіжної системи або з самим процесинговим центром.

Смарт-картка (smart — інтелектуальна, або розумна) — пластикова картка на якій замість магнітної смуги розміщена мікросхема. Може зберігати інформацію та виконувати операції з обробки інформації. Смарт-картка, призначена для електронних розрахунків, зберігає в пам’яті електронні гроші.

Смарт-карт-ридер (PC card reader) — пристрій, призначений для зчитування інформації зі смарт-карт, встановлюється на комп’ютері власника, уможливлює використання смарт-картки для Інтернет-платежів.

Банер — графічне зображення (у форматі GIF, JPG, PNG або ін.), розміщується на сторінці Web-видавця і має гіперпосилання на сервер рекламодавця. На сьогодні існує 7 старих стандартних розмірів банерів : 468 x 60 Full Banner, 234 x 60 Half Banner, 120 x 240 Vertical Banner, 120 x 90 Button #1, 120 x 60 Button #2, 125 x 125 Square Button, 88 x 31 Micro Button. А також сім нових стандартів розмірів банерів (120х600, 160х600 пікселів — «хмарочоси», 180х150, 300х250, 336х280, 240х400 пікселів — прямокутники і 250х250 пікселів — вискакуюче вікно pop-up).

Креатив (від англ. creative — творчість) — використання нових, свіжих і неочікуваних творчих рішень маркетологом при розробці реклами, вимірюється ефективністю впливу на користувача.

Медіабаїнг — робота з організаціями-посередниками (реклам­ними агентствами, PR-агентствами, Web-студіями).

Медіапланування — передбачає: оцінку параметрів цільової аудиторії; аналіз і вибір тематичних розділів і майданчиків; визначення способів подачі рекламної інформації; визначення середньої кількості показів реклами одному користувачу.

Паблік рилейшнз (PR) супровід — діяльність зі впливу на громадську думку з метою формування і підтримки позитивного іміджу фірми.

Реклама — комерційна пропаганда споживчих якостей товарів та послуг з метою переконання потенційних покупців їх придбати. Реклама включає в себе будь-яку діяльність, завдяки якій потенційні споживачі можуть ознайомитися з підприємством і його товарами, та яка формує позитивне уявлення про них і допомагає продажу. Розрізняють іміджеву реклама та стимулюючу рекламу конкретних продуктів.

Рекламна кампанія — комплекс рекламних заходів, що об’єднані однією метою та розподілені в часі так, щоб один рекламний захід доповнював інший.

Розсилання — рекламні повідомлення, що розсилаються елект­ронною поштою. Рекламний лист може містити як текстову, так і графічну інформацію.

Спам — масова розсилка поштових повідомлень користувачам, що не висловили бажання одержувати подібну інформацію.

CPM (Cost Per Thousand) — оплата реклами за кількістю показу рекламного повідомлення здійснюється на основі цінової моделі вартість доставки рекламного повідомлення тисячі осіб.

CTR (click/throy ratio) — відгук банера: відношення кількості натискань на банер до кількості його показів. Так, якщо банер був показаний на якій-небудь сторінці 1000 разів, а натиснули на нього 50 відвідувачів, то відгук у цьому випадку дорівнює 5%.

Dot com (Дот ком) — компанія, що спеціалізується на Інтернет-комерції. Утворено від слів dot — крапка, com — комерція.

EDI (Electronic Data Interchange) — електронний обмін даними являє собою обмін бізнес-даними стандартизованого формату між торговими партнерами.

EDIFACT (Electronic Data Interchange For Administration, Commerce and Transport) електронний обмін даними для адмініст­рування, комерції і транспорту. Цей стандарт містить вимоги до даних для здійснення міжнародної торгівлі і визнаний країнами у всьому світі як EDI-стандарт.

E-market maker (Е-маркет-мейкер) — веб-сайти, які зводять разом покупців і продавців певної галузі або сферу бізнесу з метою вилучення з ланцюжка постачання неефективних ланок.

Financial Internet Services — фінансові Інтернет-послуги. Широке поширення в Інтернет отримали послуги: Інтернет-банкінг, Інтернет-трейдинг та Інтернет-страхування.

Logistics — матеріально-технічне постачання. Всі дії, пов’язані з транспортуванням і зберіганням товарів і послуг.

Trading Partner Agreement — угода про торгове партнерство. Документ, який підтверджує досягнення угоди між торговими партнерами по EDI та визначає контрактні питання і протоколи, які регулюють EDI-трансакції.

Бізнес-додаток (Business application) — система на основі комп’ютера, яка обробляє ділову інформацію для підтримки конкретної ділової функції, такої як закупівля, управління бухгалтерським обліком або матеріально-технічним забезпеченням і т. д. Дані бізнес-додатків генеруються такими додатками і передаються в програму-транслятор для перетворення у формат ANSI X12 і навпаки.

Бізнес-процес — це сукупність однієї або більшої кількості пов’язаних між собою процедур чи операцій (функцій), які спільно дозволяють реалізувати певну бізнес-завдання або політичну мету підприємства, як правило, в межах його організаційної структури, що описує функціональні ролі і відносини.

Бізнес-функції (Business function) — цілі бізнес-процесу. Наприклад, якщо бізнес-функція — управління фінансами, то ведення рахунків дебіторів — бізнес-процес у межах цієї функції.

Брандмауер (Firewall) — сукупність програмних і апаратних способів захисту мережі від атак ззовні. Брандмауер блокує пряму взаємодію комп’ютерів корпоративної мережі з комп’ютерами зовнішньої мережі і навпаки. Замість цього здійснюється маршрутизація всіх вхідних і вихідних потоків через проксі-сервер, що знаходиться поза мережею організації. Брандмауер також здійснює аудит мережевої активності, фіксуючи об’єм трафіка і відомості про спроби несанкціонованого доступу.

Віртуальне підприємство (ВП) — це співтовариство територіально роз’єднаних фірм чи співробітників, що обмінюються продуктами своєї праці і спілкуються винятково електронними способами при мінімальному або цілком відсутньому особистому контакті.

Допоміжні бізнес-процеси — це ті процеси, які формують інфраструктуру організації (фінанси, інформатизація, управління персоналом).

Життєвий цикл віртуальних підприємств (ЖЦ ВП) — проміжок часу від момента створення до припинення діяльності ВП (ЖЦ включає такі етапи: створення, співпраця, модифікація та припинення діяльності).

Криптографія (Cryptography) — наука про захист даних і повідомлень. Криптографічні методи застосовуються для забезпечення конфіденційності, цілісності даних, аутентифікації (сутностей і даних) та для запобігання неавторизованої модифікації інформації, яка передається.

Технології управління знаннями (KM — knowledge mana­gement) — являють собою сукупність інструментальних засобів, призначених для зберігання і добування знань.

Система управління workflow — це система, яка описує, створює й управляє потоком робіт (по суті, бізнес-процесом) за допомогою програмного забезпечення, що працює на одній або кількох машинах-workflow, які можуть інтерпретувати опис процесу, взаємодіяти з учасниками потоку робіт і за необхідністю викликати відповідні програмні додатки та інструментальні засоби.

Цифровий підпис (Digital signature) — спосіб підтвердження авторства зашифрованого повідомлення, файла або будь-якої іншої зашифрованої цифрової інформації. Скріплення цифровим підписом має на увазі перетворення інформації і деяких конфіденційних відомостей, якими володіє відправник, у мітку, що називають підписом. Цифрові підписи застосовуються в середовищах з відкритими ключами і надають функції забезпечення цілісності та запобігання неавторизованій зміні інформації, яка передається.

Цифровий сертифікат (Digital certificate) — документ, підписаний за допомогою цифрової сигнатури, який встановлює, що заданий відкритий ключ відповідає об’єкту, що має певне ім’я. У межах OBI сертифікати підписуються або виходять від довіреної третьої сторони (Certificate Authority) до покупців, серверів і авторизованих сторін, що підписали документи замовлення.

NIIIP (Національні індустріальні протоколи інформаційної інфраструктури) — національний стандарт США щодо створення віртуальних підприємств (ВП).

Workflow — автоматизація (повна або часткова) бізнес-процесу, за якої документи, інформація або завдання передаються для виконання необхідних дій від одного учасника до іншого відповідно до набору процедурних правил.

X-CITTIC (Система планування й управління для віртуальних підприємств з виробництва напівпровідників) — ESPRIT-проект, який фокусується на віртуальних підприємствах для сектору мікроелектроніки.

Відкрита купівля в Інтернет (Open Buying on the Internet [OBI]) — стандарт для безпечної, сумісної торгівлі в мережі Інтернет за моделлю «бізнес—бізнес», розроблений Круглим столом по купівлях в Інтернет і підтримуваний Консорціу- мом OBI.

Дані OBI (OBI data) — поле даних усередині об’єкта OBI, який в OBI версії 1,0 містить замовлення або запит на замовлення у форматі, заснованому на угоді OBI EDI.

Електронний обмін даними (Electronic Data Interchange) — електронний обмін даними (EDI), найважливіша частина електронної комерції (EC), являє собою обмін бізнес-даними стандартизованого формату за принципом «комп’ютер—комп’ютер» між торговими партнерами.

Електронний обмін даними для адміністрування, комерції і транспорту (EDIFACT [Electronic Data Interchange For Administration, Commerce and Transport]) — стандарт, який містить вимоги до даних для здійснення міжнародної торгівлі і визнаний країнами в усьому світі як їх EDI-стандарт.

Електронний обмін грошовими коштами (Electronic Funds Transfer, EFT) — являє собою технологію (одну з технологій елект­ронної комерції), яка дозволяє переводити грошові кошти з банківського рахунка однієї особи або організації на банківський рахунок іншої особи або організації. Термін EFT також використовується для позначення акта використання даної технології. Ця технологія є важливим доповненням в організаціях, що впроваджують у себе EDI.

Електронна пошта (е-mail — Electronic Mail) — спосіб пересилки приватних повідомлень іншим абонентам мережі. Кожний абонент електронної пошти має свою особисту поштову адресу, що складається з розділених знаком @ імені користувача в системі і назви комп’ютера, на якій працює поштовий сервер. З точки зору користувача, електронна пошта являє собою програму, що дозволяє відправ­ляти повідомлення, прямо набираючи їх на комп’ютері, і отримувати листи, відправлені іншими. Електронна пошта також може автоматично доставлятися великій кількості адрес (через список розсилки — Mailing List).

Елемент даних (Data element) — найдрібніша змістовна одиниця інформації в бізнес-трансакції. Елемент даних може стиснути об’ємну описову інформацію в короткий код. Подібно до «поля» в паперовому документі або базі даних серія елементів даних використовується для побудови сегмента даних. Словник елемента даних, який визначає елемент даних і коди даних, є частиною стандартів ANSI X12.

Замовлення OBI (OBI order) — заснована на EDI структура даних, яка відображає офіційний, повноважний запит на товари або послуги на основі заздалегідь установлених цін, термінів і умов. Відправляється (в межах об’єкта OBI) із закупівельної організації торговому партнеру і, як правило, пов’язана з відповідним запитом на замовлення. Формат замовлення визначається угодою про формат замовлення OBI, заснований на стандарті EDI ASC X.12 850.

Запит на замовлення OBI (OBI order request) — заснована на EDI структура даних, яка відображає «купівельний візок» реквізиціонера. Відправляється (в межах об’єкта OBI) із закупівельної організації в організацію реквізиціонера для оформлення і затвердження замовлення. Формат запиту на стандарті EDI ASC X.12 850.

Міжнародний стандарт для EDI (UN/EDIFACT — Міжнародний стандарт для EDI (EDI для адміністрування, комерції і торгівлі), особливо широко застосовується в Західній Європі.

Об’єкт OBI (OBI object) — інкапсульована версія даних OBI, яка може включати в себе цифровий підпис або дані OBI.

Обмін фінансовими електронними даними (Financial Electro­nic Data Interchange) — являє собою передачу типу «комп’ю­тер—в—комп’ютер» як платіжних інструкцій, так і подробиць про грошові перекази з використанням міжнародних стандартів повідомлень. Прикладом є торгові платежі: роздрібний торгівець посилає платіж постачальнику як оплату кількох рахунків-фактур.

Патентовані стандарти EDI (Proprietary EDI Standards) — несумісні з ASC X12 стандарти, що застосовуються лише в конкретній галузі EDI, розроблені групою компаній в одній галузі. Як правило, користувачі патентованих стандартів згодом переходять на стандарти ANSI ASC X12 або EDIFACT.

Програмний агент (Software agent) — автономний програмний модуль, який взаємодіє з собі подібними та з середовищем від імені і на користь конкретного користувача.

Система електронного обміну даними (Electronic Data Interchange) — OBI встановлює стандарт на основі EDI для форматування електронних замовлень без використання інших аспектів EDI, що стосуються передачі інформації. Через EDI-системи здійснювалася взаємодія між відділами збуту і постачання великих корпорацій.

Словник елементів даних (Data Element Dictionary) — публікація, в якій перераховуються всі елементи даних, використані в стандартах EDI.

Стандарт повідомлень (Message standard) — правила, за якими бізнес-дані, що традиційно знаходяться в паперових документах, переводяться в комп’ютерний формат для передачі електронним способом у комп’ютер торгового партнера для обробки (див. Стандарт ANSI X12 і UN/EDIFACT).

Стандарти EDI (EDI Standards) — правила, за якими бізнес-дані транслюються у формат для передачі в комп’ютер торгового партнера для обробки. У США також відомі як стандарти ANSI ASC X12.

Угода OBI EDI (OBI EDI convention) — заснована на EDI специфікація формату запиту на замовлення OBI або замовлення, засноване на стандарті EDI ASC X.12 850 для електронних замовлень на купівлю.