- •Передмова
- •I. Початкові відомості
- •1. Що таке комп'ютер
- •1.1. Основн³ поняття
- •1.2. Як був винайдений комп’ютер
- •1.3. Принципи фон Неймана
- •1.4. Поняття про пеом
- •1.5. Принципи роботи комп’ютера
- •1.6. Представлення інформації в комп’ютері
- •1.7. Причини успіху персональних комп’ютерів
- •Контрольні питання
- •2. Будова персонального комп'ютера
- •2.1. Основн³ блоки пеом
- •2.2 Додаткові пристрої
- •2.3. Логічні пристрої комп’ютера
- •2.3.3. Оперативна пам'ять
- •2.3.5. Контролери і шина
- •2.3.6. Bios
- •2.5. Дисководи
- •2.6. Пристрої cd-rom
- •2.7. Клав³атура
- •2.7.1. Алфав³тно-цифрова клав³атура
- •2.7.2. Десяткова цифрова клав³атура
- •2.7.3. Функц³ональна клав³атура
- •2.7.4. Додаткова клав³атура
- •2.8. Принтери
- •2.9. Пристрої резервного копіювання
- •2.10. Структура запису ³нформац³¿ на магн³тн³ диски
- •Контрольні питання
- •3. Програмне забезпечення ïåîì
- •3.1. Різновидності програм для комп'ютерів
- •3.2. Системні програми
- •3.2.1. Операційна система
- •3.2.2. Драйвери
- •3.2.3. Допоміжні програми (Утиліти)
- •3.2.4. Тестові програми
- •3.2.5. Програми керування комп’ютерною мережею.
- •3.3. Прикладні програми
- •3.4. Інструментальні системи
- •3.5. Програмне забезпечення як товар
- •3.6. Захист програм в³д коп³ювання
- •3.7. Нумерац³я верс³й програм
- •4.2. Основні складові частини dos
- •5. Файли і каталоги на дисках
- •5.1. Поняття про файл
- •5.2. Використання шаблона
- •5.3. Логічні й електронні диски
- •5.5. Поняття про каталог
- •5.6. Шлях до файла
- •6. Основи роботи з операційною системою dos
- •6.1. Введення команд
- •6.1.1. Запрошення dos
- •6.1.2. Редагування команд
- •6.2. Типи команд dos
- •6.3. Робота з файлами та каталогами в dos
- •6.3.1. Створення текстових файлів
- •1 Fіle(s) copied
- •6.3.2. Знищення файлів
- •6.3.3. Заміна назви файлів
- •6.3.4. Копіювання файлів
- •6.3.5. Пошук файлів на диску
- •6.3.6. Відновлення втрачених файлів
- •6.3.12. Зміна активного дисководу
- •6.3.13. Зміна активного каталога
- •6.3.14. Встановлення та відміна режиму перевірки при записуванні на диски
- •6.3.15. Форматування дискет
- •6.3.16. Перевірка дисків
- •6.3.17. Програми загальносистемного призначення
- •7.2. Можливості Norton Commander
- •7.3. Запуск програми Norton Commander Запуск Norton Commander здійснюється набором у командному рядку команди
- •7.4. Одержання допомоги в програмі Norton Commander
- •7.5. Використання мишки в програмі Norton Commander
- •8. Norton Commander: панелі і функціональні клавіші
- •8.1. Зміст панелей Norton Commander
- •8.2. Керування панелями Norton Commander
- •8.3. Використання функціональних клавіш у програмі Norton Commander
- •8.4. Головне меню програми Norton Commander
- •9. Norton Commander: робота з файлами та каталогами
- •9.1. Вибір групи файлів у програмі Norton Commander
- •9.2. Перегляд файлів у програмі Norton Commander
- •9.3. Редагування файлів у програмі Norton Commander
- •9.4. Обробка помилок на дисках в програмі Norton Commander
- •9.5. Робота з архівними файлами
- •9.6. Меню команд користувача Norton Commander
- •9.7. Створення нового каталогу в програмі Norton Commander Для того, щоб створити новий каталог необхідно:
- •9.8. Копiювання інформації в програмі Norton Commander Для копіювання інформації можна скористатися кількома способами, один з яких ми розглянемо. Для того, щоб скопіювати інформацію, необхідно:
- •9.9. Перенесення інформації в програмі Norton Commander Для перенесення інформації можна скористатися кількома способами, один з яких ми розглянемо. Для того, щоб перенести інформацію, необхідно:
- •9.10. Перейменування інформації в програмі Norton Commander Для того, щоб змінити назву інформації, необхідно:
- •9.11. Знищення інформації в програмі Norton Commander Для того, щоб знищити інформацію, необхідно:
- •Контрольні питання
- •IV. Робота із програмою Windows
- •10. Загальні відомості про Windows
- •10.1. Історія створення Windows
- •10.2. Використання мишки в Windows
- •10.3. Типи вікон в програмі Windows
- •10.4. Елементи в³кна Windows
- •10.4.1. Заголовок в³кна
- •10.4.2. Рядок головного меню в³кна
- •10.4.3. Смуги прокручування
- •10.4.4. Панель ³нструмент³в
- •10.4.5. Рядок стану
- •10.5. Переключення між вікнами в програмі Windows
- •10.6. Робота з вікнами в програмі Windows
- •10.6.1. Плавна зм³на розм³р³в в³кна
- •10.6.2. Технолог³я роботи з д³алоговими в³кнами
- •10.7. Робочий стіл Windows
- •10.8. Панель задач Windows
- •11. Робота з об’єктами у Windows
- •11.1. Перегляд змісту папок
- •Розкривається
- •11.2. Технологія роботи з папками
- •11.3. Створення нових папок
- •11.4. Створення ярлика об’єкту
- •11.5. Виділення об’єктів
- •11.6. Копіювання об'єктів
- •11.7. Перенесення об’єктів.
- •11.8. Знищення об’єктів.
- •11.9. Перейменування об’єктів
- •11.10. Відміна операцій
- •11.11. Використання правої кнопки мишки
- •12. Робота з меню та налагодження Windows
- •12.1. Системне меню.
- •Різних рівнів
- •12.2. Папка “Мой компьютер”
- •12.3. Налагодження системи
- •Діалогового вікна “Дата/время”
- •12.4. Папка “Корзина”.
- •12.5. Робота з папками та файлами за допомогою провідника
- •12.6. Структура дерева папок на диску
- •12.7. Вимкнення комп’ютера
- •13.2. Переваги Linux перед іншими ос.
- •13.3. Порівняння дистрибутивів Linux
- •14. Структура Linux
- •14.1. Склад ос Linux
- •14.2. Опис структури каталогів
- •14.3. Визначення типів файлів.
- •15. Робота з системою та налагодження Linux
- •15.1. Реєстрація в системі.
- •15.2. Робота з процесами. Що таке процес
- •15.3. Типи процесів.
- •15.4. Під’єднання апаратних засобів
- •15.5. Друк файлів.
- •15.6. Практичні поради
- •Контрольні питання
- •Перелік використаних джерел
1.4. Поняття про пеом
Комп'ютер (електронна обчислювальна машина — ЕОМ) — це апарат з програмним керуванням, призначений для виконання обчислювальних операц³й. ЕОМ можна под³лити на групи за комплексом техн³чних засоб³в (Рис.1.2).
Рис.1.2. Класиф³кац³я ЕОМ за комплексом техн³чних засоб³в
Персональна ЕОМ (ПЕОМ або ПК — персональний комп'ютер) — це м³кропроцесорна система електронно¿ обробки ³нформац³¿ для ³ндив³дуального використання (окремо або у склад³ мереж³), яка забезпечуº обчислювальний процес п³д контролем користувача ³ конструктивно оформлена як наст³льний або переносний прилад. ПЕОМ класиф³кують за призначенням (Рис.1.3.).
Вбудован³ ЕОМ — це, як правило, вбудован³ в якесь обладнання м³кропроцесори, як³ керують його роботою. Наприклад, нав³гац³йна система сучасного автомоб³ля або система вибору оптимального режиму роботи двигуна тощо.
Рис.1.3. Класиф³кац³я ПЕОМ за призначенням
Побутов³ навчальн³ ПЕОМ призначен³, в основному, для управл³ння побутовою техн³кою, навчання, розваг, а також для розв'язання деяких простих задач, д³лових розрахунк³в, обробки тексту тощо. Як правило, в рол³ дисплея використовують побутовий телев³зор.
Профес³йн³ ПЕОМ використовують для орган³зац³¿ автоматизованих робочих м³сць ³ в³др³зняються в³д побутових наявн³стю спец³ального дисплея, накопичувача на гнучких та жорстких магн³тних дисках, можлив³стю п³дключення великого набору додаткових зовн³шн³х пристро¿в (принтер, факс, ман³пулятор "миша", модем тощо), можлив³стю п³дключення до комп'ютерно¿ мереж³.
Спец³ал³зован³ ПЕОМ ор³ºнтован³ на розв'язування складних задач, як³ вимагають покращених значень одного або к³лькох параметр³в.
1.5. Принципи роботи комп’ютера
Спочатку за допомогою будь-якого зовнішнього пристрою в пам’ять комп’ютера вводять програму. Пристрій керування зчитує дані з комірки пам’яті, де знаходиться перша інструкція (команда) програми і організовує її виконання. Як правило, після виконання однієї команди пристрій керування починає виконувати команду із комірки пам’яті. Цей порядок може бути замінений за допомогою команд передачі керування (переходу). Ці команди вказують пристрою керування, що йому слід продовжити виконання програми, починаючи з команди, яка міститься в іншій комірці пам’яті. Таким чином, керуючий пристрій виконує інструкції програми автоматично, без втручання людини.
1.6. Представлення інформації в комп’ютері
Комп’ютер може обробляти тільки інформацію виражену в числовій формі. Інша інформація (наприклад, звуки, зображення, покази приладів і т.п.) для обробки на комп’ютері повинна бути перетворена в числову форму.
Аналогічно можна обробляти і текстову інформацію. При вводі в комп’ютер кожна буква кодується певним числом, а при виведенні на зовнішні пристрої (екран або друк), для сприймання людиною, відповідно до цих чисел будуються зображення букв. Відповідність між набором букв і числами називається кодуванням символів.
Як правило, всі числа в комп’ютері задаються за допомогою нулів і одиниць (а не десяти цифр, як це звично для людей). Іншими словами комп’ютери працюють в двійковій системі числення, так як їх будова при цьому стає значно простішою. Ввід числа в комп’ютер і вивід їх для читання людиною може здійснюватися в звичній десятковій формі – всі необхідні перетворення виконують програми.
Одиницею інформації в комп’ютері є один біт – двійковий розряд, який може приймати значення 0 або 1. Як правило, команди комп’ютерів працюють не з окремими бітами, а з вісьмома бітами одночасно. Вісім послідовних бітів складають 1 байт. В 1 байті можна закодувати значення одного символу із 256-ти можливих (256=28). Більш крупною одиницею інформації є кілобайт (Кбайт), рівний 1024байт (1024=210), мегабайт (Мбайт), 1024Кбайт=1Мбайт, гігабайт (Гбайт), 1024Мбайт=1Гбайт і терабайт (Тбайт), 1024Гбайт=1Тбайт.