- •Державне право зарубіжних
- •Передмова
- •Модуль і
- •Тема 1. Державне право як галузь права, наука та навчальна дисципліна
- •§1. Державне право як галузь права
- •1.1. Історичні засади конституційного права зарубіжних країн та основні етапи його розвитку
- •Загальні;
- •§2.Державне (конституційне) право зарубіжних країн як наука
- •§3. Державне (конституційне) право зарубіжних країн як навчальна дисципліна
- •3.1. Предмет державного права зарубіжних країн
- •3.2. Система навчальної дисципліни
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2. Джерела державного (конституційного) права зарубіжних країн
- •§1. Загальна характеристика джерел державного права зарубіжних країн
- •§2. Конституції- головні джерела державного права зарубіжних країн
- •2.1. Смислове значення терміну "конституція"
- •2.2. Історичні засади сучасних конституцій
- •2.3. Класифікація конституцій
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •§1. Поняття суспільного ладу
- •§2. Конституційна регламентація економічної організації суспільного життя
- •§3. Конституційна регламентація соціальних і духовно-культурних засад суспільного життя
- •III. Додаткова література:
- •IV. Модульний контроль
- •? Контрольні питання ?
- •Модуль II.
- •Тема 4.1. Держава як конституційно-правовий інститут
- •§ 1. Конституційні характеристики держави
- •§2. Конституційно-правовий статус державних
- •Тема 4.2. Форми державного правління в зарубіжних країнах
- •§ 1. Поняття "форма державного правління"
- •§2. Типологія форм державного правління
- •§3. Монархія в зарубіжних країнах
- •3.2. Абсолютна монархія
- •3.3. Дуалістична монархія
- •§4. Поліархія в зарубіжних країнах
- •4.2. Парламентарна поліархія в зарубіжних
- •4.3. Президентська поліархія в зарубіжних країнах 4.3.1. Поняття президентської поліархії
- •4.33. Президентські поліархії з елементами "посиленого парламентаризму"
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •Й ні. Семінарське заняття
- •IV. Додаткова література:
- •Тема 4.3. Форми політико-територіального устрою в зарубіжних країнах і. Тези лекций
- •§1. Поняття політико-територіального устрою держави і класифікація його форм
- •§2. Унітарна форма політико-територіального устрою
- •§3.Федеративна форма політико-теріторіального устрою
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •Тема 4.4. Політичні та державні режими в зарубіжних країнах
- •§ 1. Політичні режими
- •§2. Особливості сучасної демократії
- •§3. Державний режим
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •IV. Модульний контроль №2
- •? Контрольні питання ?
- •1. Визначте:
- •Тема 5.1. Вибори як засіб формування органів державної влади
- •§ 1 .Конституційні принципи виборчого права
- •§2. Загальна характеристика виборів у зарубіжних країнах
- •§3. Загальна характеристика виборчих систем
- •Тема 5.2. Органи законодавчої влади в зарубіжних країнах
- •§ 1. Поняття парламенту та парламентаризму
- •§2. Внутрішня структура парламентів
- •2.1. Парламентські фракції
- •2.2. Керівні органи парламентів (палат)
- •2.3. Парламентські комісії (комітети)
- •§3. Повноваження парламентів 3.1.Законодавчі повноваження парламентів
- •IV. Розгляд законопроектів у комісіях або комітетах
- •3.2. Контрольні та інші повноваження парламентів
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •Заняття
- •IV. Додаткова література:
- •Тема 5.3. Органи виконавчої влади в зарубіжних країнах
- •§1. Конституційно-правовий статус глави-держави і порядок заміщення ним посади
- •§2. Місце уряду в системі влади зарубіжних
- •Заняття
- •Тема 5.4. Судові та правоохоронні органи в зарубіжних країнах
- •§1. Загальна характеристика судової влади, її" структура
- •§2. Статус суддів, прокурорів, слідчих
- •§3. Система судів загальної юрисдикції
- •§4. Конституційно-правові принципи організації і діяльності судових систем
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •Заняття
- •Тема 6. Конституційно-правовий статус політичних партій у зарубіжних країнах
- •§ 1. Поняття, суть та класифікація політичних партій
- •§2. Партії і конституційний механізм державної влади
- •§3. Інституціоналізація політичних партій
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Додаткова література:
- •IV. Модульний контроль № 3
- •? Контрольні питання ?
- •Тема 7. Інститут громадянства в конституційному праві зарубіжних країн
- •§ 1. Поняття громадянства у конституційному праві зарубіжних країн
- •§2. Порядок набуття і припинення громадянства у зарубіжних країнах
- •§3. Інститути політичного притулку та
- •III. Додаткова література:
- •Тема 8. Права, свободи і обов'язки людиниі громадянина у зарубіжних
- •§ 1. Конституційний статус особи та його основні принципи в зарубіжних країнах
- •§2. Особливості конституційного закріплення прав і свобод людини і громадянина в зарубіжних країнах
- •IV. Додаткова література:
- •V. Модульний контроль №4
- •? Контрольні питання ?
- •Підсумковий контроль
- •Наступні питання курсу:
- •15 Лютого 1922 року
- •1994 Року)
- •Глава III. Супільствоі держава
- •Глава IV. Народне господарство та праця
- •Глава 2 Права та свободи людини і громадянина
- •Стаття III
- •Поправка II (1791)
- •Поправка VII (1791)
- •Поправка VIII (1791)
- •Поправках (1791)
- •Поправка XVI (1913)
- •Поправка XIX (1920)
- •Поправка XX (1933)
- •Поправка XXII (1951)
- •Поправка XXIII (1961)
- •Поправка XXIV (1964)
- •Поправка XXV (1967)
- •Глава II. Президент республіки
- •Глава VII. Уряд
- •Глава VIII Збройні сили і поліція
- •1. Сабор Республіки Хорватія
- •Глава II. Відмова від війни
- •Глава III. Права й обов 'язки народу
- •Глава IV. Парламент
- •Глава V. Кабінет
- •Глава VI. Судова влада
- •Глава VII. Фінанси
- •Глава VIII. Місцеве самоврядування
- •Глава IX. Поправки
§2. Статус суддів, прокурорів, слідчих
У країнах з романською правовою системою судді, прокурори і слідчі об'єднуються загальним поняттям - магістратура. Термін "магістрат" містить багато значень, однак в цьому випадку магістратом вважаються судді, починаючи з основного рівня (ланки), прокурори та слідчі.
В інших країнах такої узагальнюючої термінології не існує, але слідчі в німецькомовних країнах називаються слідчими суддями, в дореволюційній Росії - судові слідчі.
Суддівський корпус формується, як правило, шляхом призначення, хоча зустрічаються і випадки виборності (наприклад, у більшості штатів США судді обираються, причому нерідко балотуються як представники тієї або іншої партії - це данина історичній традиції, коли обрання робить суддю відповідальним перед громадськістю).
При виборах суддів неминуче діє політичний чинник, оскільки виборці керуються швидше політичними переконаннями, аніж особистими якостями претендента. Це вступає у протиріччя з об'єктивною вимогою максимально можливої деполітизації судової влади. Переважання призначення суддів має серйозний плюс, хоч існують і певні переконання в недемократичності цього інституту.
Політичний чинник відіграє певну роль і при призначенні суддів, але він значно послаблюється тим, що ця процедура вимагає узгодженої волі двох або навіть трьох гілок влади.
Органи конституційної юстиції формуються в особливому порядку, який більш детально розглядатиметься на семінарському занятті.
Важливим принципом, що гарантує незалежність носіїв судової влади, є їх незмінність: вони не можуть бути усунуті або переміщені без своєї згоди інакше, як за рішенням вищої влади, їм гарантуються особливі можливості захисту. Наприклад, у США федерального суддю можна звільнити достроково тільки у порядку імпічменту.
340
У країнах континентальної Європи зазвичай встановлюється верхня вікова межа (як правило 65 років), після досягнення якої суддя або інший чиновник судової влади автоматично виходить у відставку із збереженням певних пільг і привілеїв.
Законодавство встановлює несумісність функцій судді (взагалі магістрату) з іншими заняттями, а також забороняє їм участь у політичних, а інколи і в профспілкових об'єднаннях
(Іспанія).
Як приклад конституційно-правового регулювання порядку формування судової влади в демократичних країнах, можна навести Італію. Згідно з Положенням про судоустрій 1941 р. (з наступними змінами та доповненнями) особа може допускатися до здійснення суддівських функцій при наявності наступних умов:
італійське громадянство;
цивільна правоздатність;
бездоганна цивільна і етична поведінка;
фізична придатність;
відповідність професійним вимогам, встановленим за коном.
Магістрат складає присягу, він зобов'язаний жити в комуні, де знаходиться судовий орган. Він звільнений від будь-якої посади або публічної повинності, не пов'язаної зі службою.
Магістрати не можуть займати:
державні або приватні посади або пости (крім сена торів і депутатів);
займатися підприємництвом, торгівлею або іншою діяльністю;
не допускається заняття магістратами посад у судових органах, якщо вони пов'язані відносинами спорідне ності (до 4-го рівня, наприклад, не можна разом пра цювати з троюрідною сестрою дружини).
341
С.К.Бостан, С.М.Тимченко
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Перш ніж стати суддею або прокурором, особа повинна пройти стажування як судовий аудитор, для чого проводиться конкурс за результатами трьох письмових екзаменів (цивільне і римське право; адміністративне право; кримінальне право); восьми усних (римське право, цивільне право, кримінальне право, цивільний процес, кримінальний процес, адміністративне і конституційне право, трудове і соціальне законодавство, церковне право, міжнародне право і основи статистики). На кожному письмовому екзамені треба набрати не менше як 12 балів з 20, на усному не менше 6 з 10.
До конкурсу допускаються особи не молодше 21 року і не старші ЗО років, які мають диплом юридичного факультету університету.
Якщо Вища рада магістратури вважає, що особа не відповідає вимогам високої моральності і бездоганної поведінки, вона не допускає її до конкурсу і опротестувати це рішення не можна. Конкурс проводиться в Римі один раз на рік.