- •1.1 Фізико-географічне положення Ратнівського району
- •1.2 Геологічна будова
- •1.3 Корисні копалини
- •1.4 Підземні води
- •1.6 Рельєф
- •1.7 Поверхневі води
- •1.8 Ґрунти
- •1.9 Ландшафти і фізико-географічне районування
- •1.10 Рослинний світ
- •1.11 Тваринний світ
- •2.1 Лісові ресурси, їх використання
- •2.2 Земельні ресурси, їх використання
- •2.3 Населення
- •4.1 Загальні поняття
- •4.2 Особливості проектування місцевих екологічних мереж
- •4.3 Мінімальний розмір екоядра
- •4.4 Проектування екомережі Ратнівського району
- •5.1 Методика розрахунку
- •5.1.1 Радіаційне забруднення
- •5.1.2 Використання земельних ресурсів
- •Критеріальні значення показників використання земельних ресурсів в Ратнівському районі
- •5.1.3 Використання водних ресурсів
- •5.1.4 Якість води
- •Критерії оцінки бактеріального забруднення води за колі-індексом
- •5.1.5 Оцінка стану річки та її басейну за оцінками окремих підсистем
- •6.1 Сучасний стан Самарівської осушувальної системи
- •6.1.1 Планове розміщення провідної і регульованої мережі каналів
- •6.1.2 Магістральний канал
- •6.1.3 Осушувальна мережа каналів
- •6.1.4 Гончарний дренаж
- •6.1.5 Кротовий дренаж
- •6.1.6 Гідрологічні розрахунки
- •6.1.6.1 Максимальні витрати води
- •6.1.6.2 Розрахункові гідрографи повеней і паводків
- •6.1.6.3 Розрахункові витрати для каналів осушувальної системи
- •6.1.7 Захист осушених земель від затоплення
- •6.1.8 Заходи щодо охороні природи і навколишнього середовища
- •6.1.8.1 Вплив осушення на зміни природної обстановки
- •6.1.8.2 Ґрунтозахисні заходи
- •6.1.8.3 Протиерозійні заходи
- •6.1.8.4 Водозахисні заходи
- •6.2 Реконструкція Самарівської осушувальної системи
- •6.2.1 Водоприймач
- •6.2.2 Гончарний дренаж
- •6.2.3 Гідрологічні розрахунки
- •6.2.3.1 Максимальні витрати води
- •6.2.3.2 Розрахункові гідрографи повеней і паводків
- •6.2.4 Технічні заходи
- •6.2.4.1 Загальна схема меліорації
- •6.2.4.2 Вузол споруд насосної станції
- •6.2.4.3 Розрахунок пропускної здатності і напору насосної станції
- •6.2.4.4 Заходи по зволоженню
- •6.2.4.5 Розрахунок водного балансу активного шару грунтів
- •6.2.4.6 Розрахунок зони впливу меліоративної системи на пониження рівня ґрунтових вод
- •7.1 Розробка організаційних питань з охорони праці
- •7.2 Розрахунок заземлення електрообладнання
- •7.3 Запроектовані заходи з виробничої санітарії
- •7.4 Пожежна профілактика
- •7.5 Способи пожежного зв’язку і сигналізації
2.1 Лісові ресурси, їх використання
Під лісовими ресурсами прийнято розуміти сукупність лісових масиві на певній території, які використовуються як джерело отримання деревини, недеренвої продукції (грибів, ягід, лікарських трав тощо) і виконують водоохоронну, ґрунтозахисну, рекреаційну та інші функції.
Площа лісових угідь Ратнівського району складає 52,7 тис. га [4]
Важливим показником лісових ресурсів є породний склад лісів, адже від породи залежить шлях використання деревини. Породний склад лісів впливає на темпи розвитку і специфіку деревообробних виробництв.
Сприятливі грунтово-кліматичні умови району зумовили різноманітний породний склад лісів. У лісостанах переважають цінні хвойні (сосна, ялина), м’яколистяні та твердолистяні породи, серед яких особливо високоякісну деревину має дуб.
Таблиця 2.1
Вікова структура лісового фонду Ратнівського району, в % до вкритої площі
Державний лісгосп |
Частка земель, вкритих лісами |
|||
Молодняками |
Середньовіковими |
Достигаючими |
Стиглими |
|
Ратнівський |
59,0 |
32,0 |
6,0 |
3,0 |
Таблиця 2.2
Продуктивність лісів держлісфонду Ратнівського району
Державний лісгосп |
Середній запас деревини, куб. м/га |
Загальній середній приріст, куб. м/га |
Середній приріст на 1 га вкритої лісом площі, куб. м |
Ратнівський |
123,0 |
96,9 |
3,8 |
Район володіє значними ресурсами не деревної продукції лісу, значна частина якої використовується в народному господарстві.
В цілому ж лісові ресурси створюють міцну базу для подальшого розвитку народного господарства регіону. Для успішного здійснення лісоохоронної і природоохоронної діяльності в сучасних умовах важливим завданням є створення механізму платного використання лісоресурсного потенціалу території. При цьому лісове господарство області зможе отримати економічну вигоду від використання лісових ресурсів і краще забезпечить розширене відтворення лісу, збереження і примноження його природо захисних функцій [5].
2.2 Земельні ресурси, їх використання
Основою сільськогосподарського виробництва є земля, використання якої визначає напрямки розвитку галузей господарства та економічного добробуту людини. Земельні ресурси – це землі, які систематично використовуються або придатні для використання з конкретною господарською метою і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Земельні ресурси є найважливішим природним багатством даного району, оскільки визначають спеціалізацію господарства. Орні землі, природні угіддя, землі під багаторічними насадженнями є основними земельними ресурсами Ратнівського району.
Загальна площа земель Ратнівського району становить 143,7 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя займають 68,9 тис. га або 47,98% усіх земель. У їх структурі переважають орні землі – 33,7 тис. га. Під сінокосами зайнято 15,03 тис. га, під пасовищами – 19,7 тис.га, під багаторічними насадженнями – 0,5 тис. га [4].
У внутрівидовій структурі сільськогосподарських угідь важливе значення мають орні землі як найбільш цінний ресурс. Частка орних земель у сільськогосподарських Угіддях району нижча, ніж аналогічний показник по області.
Таблиця 2.3
Структура сільськогосподарських угідь
Район |
Кількість землекористувачів |
Угіддя, тис. га |
Бонітет ґрунтів, бали |
|||||
Загальна площа |
рілля |
багаторічні насадження |
сіножаті |
пасовища |
с/г угіддя |
|||
Ратнівський |
21 |
68,94 |
33,7 |
0,5 |
15,03 |
19,7 |
|
18 |
Друге місце у структурі сільськогосподарських угідь займають природні кормові угіддя, до складу яких входять сінокоси і пасовища, найменша частка - багаторічні насадження. Решту території району займають ліси ( 52,7 тис. га), болота ( 9,5 тис. га ), чагарники, забудовані землі ( 2,5 тис. га ), дороги і прогони, та інші землі [4].
Найбільш поширеними ґрунтами району є дерново-підзолисті, серед яких найменшою природною родючістю виділяються піщані і піщано-глеєві різновиди. У пониженнях рельєфу дерново-підзолисті і дернові ґрунти, характерною рисою яких є погана водопроникність. На таких ґрунтах у вологі роки відбувається вимокання і загибель посівів, тому першочергове значення для них має проведення меліоративних робіт із застосуванням гончарного дренажу.
У перспективі сільське господарство району може розвиватись більш стабільно і ефективно при умові реалізації комплексу заходів, зокрема, у галузі природокористування. Необхідно провести економічну інвентаризацію всіх земельних ресурсів і водних джерел, обґрунтувати і здійснити програму оздоровлення сільськогосподарських угідь і джерел водопостачання. Є необхідність економічного стимулювання впровадження прогресивних технологій у рослинництво і тваринництво, розширення санкцій за нераціональне природокористування [5].