Способи впливу у спілкуванні

• Зараження – несвідоме мимовільне підпадання індивіда під вплив емоційного стану іншого і наслідування чужої поведінки (особливо яскраво проявляється у групі).

30 жовтня 1938 року – під час радіотрансляції у США твору Герберта Уелса „Війна світів” 1млн. 200 тис. людей пережили масовий психоз, повіривши у пришестя марсіан.

• Навіювання – цілеспрямований, неаргументований вплив однієї людини на іншу чи на групу. При цьому інформація адресатом сприймається некритично. Навіюванню легше піддаються діти, стомлені люди, ослаблені фізично. Велике значення має авторитет сугестора.

• Наслідування – відтворення індивідом рис і зразків поведінки інших людей.

• Переконання – за допомогою логічного обґрунтування досягається згода партнера, який сам робить висновок.

Механізми взаєморозуміння людини людиною

• Ідентифікація – спосіб розуміння іншого через свідоме чи несвідоме уподібнення його характеристик своїм.

• Рефлексія – описання того, як я сприймаюся іншою людиною, якими засобами я справив саме таке враження, це знання того, як мій партнер сприймає мене.

За твердженням психологів Ньюкома і Кулі, при спілкуванні 2-ох осіб їх кількість насправді дорівнює 8. Це виглядає приблизно так, як представлено на рисунку нижче.

• Стереотипізація – це класифікація форм поведінки та інтерпретація їхніх причин шляхом віднесення до вже відомих явищ, соціальних стереотипів.

• Емпатія – прагнення емоційного розуміння іншої людини, осягнення її емоційного стану, проникнення в її переживання.

Якоб Ян

Рис. Справжнє число особистостей

у процесі спілкування двох (за Ньюкомом і Кулі)

• Зворотний зв’язок – отримання адресантом інформації про те, який вплив він має на адресата, і корекція на цій основі подальшої стратегії спілкування.

Схема акту спілкування (за Романом Якобсоном)

1. адресант – той, хто передає інформацію

2. адресат – той, кому вона призначена

3. канал зв’язку – голос, письмовий текст, ефір

4. повідомлення – зміст інформації

5. код – засоби і правила „мови” повідомлення

6. мета – навіщо передається інформація

7. контекст, в якому повідомлення набуває всієї повноти свого змісту

8. результат – те, що досягається у ході спілкування

Ефективне спілкування – процес спілкування, у результаті якого всі партнери досягають своєї мети і переживають почуття задоволення процесом й результатами.

Для досягнення ефективності спілкування важливо:

• використовувати адекватні засоби спілкування;

• володіти однаковими засобами кодування/ декодування інформації;

• усвідомлювати чітко мету спілкування свою і свого партнера;

• використовувати продуктивні стратегії взаємодії, такі як співробітництво;

• використовувати зрілі механізми взаєморозуміння, такі як рефлексія, емпатія, зворотній зв’язок, тобто:

• усвідомлювати, які упередження можуть заважати безпосередньому сприйняттю особистості партнера (відмовитися від стереотипізації);

• усвідомлювати свої емоції і намагатися відчути стан та переживання партнера (бути емпатійним);

• правдиво, але коректно повідомляти партнера про свої реакції на ті чи інші його пропозиції, дії так, щоб у нього склався адекватний образ вашого сприйняття його (надавати зворотній зв’язок), і самому просити про таку інформацію у партнера (просити зворотній зв’язок);

• використовувати альтернативні маніпулятивним способи взаємовпливу, наприклад такі, які переконання;

• уважно вислуховувати партнера і давати йому можливість висловлюватися.

Однією з найбільш надійних ознак ефективності спілкування є відносно повне задоволення потреб усіх партнерів та переживання усіма партнерами (або їх більшістю) бажання розвивати спілкування з цими людьми.

Типовими «ситуаціями ризику» у спілкуванні виступають конфліктні ситуації, а також ситуації, коли між людьми виникають певні бар’єри чи хтось із партнерів зловживає маніпулятивними способами впливу на іншого. Зазначені ситуації несуть ризик порушення ефективності спілкування і, як наслідок, порушення психологічного благополуччя партнерів по спілкуванню.

Тут варто докладніше зупинитися на кожному з названих видів ситуації ризику у комунікативному процесі.