5. Уява і органічні процеси

Продукує образи уяви людський мозок робить регулюючий вплив на периферичні частини організму, змінює процеси їх функціонування. Ще в середні століття був відомий вражаючий факт: у деяких людей, переважно страждають нервовим розладом (істерією),після роздумів про муки, які, за євангельською легендою, зазнав на хресті Ісус Христос, з'являлися знаки розп'яття на долонях і ступнях ніг у вигляді синців та навіть виразок. Такі знаки отримали назву стигмати(по-грецьки«стигма»означає«знак»). Деякі розлади психічної діяльності своїм виникненням також зобов'язані надмірної вразливості і живому уяві. Іноді безпосереднім приводом для подібного захворювання стає неправильно зрозуміле слово авторитетної людини. Відомі випадки, коли під впливом необережного слова лікаря пацієнт уявляє, що він захворів небезпечною хворобою, і у нього розвиваються відповідні симптоми. Виникають так звані ятрогенні захворювання. Травмуючий вплив, що збуджує уявні страхи може викликати і педагогічно нетактовний вчинок вчителя чи його необережне слово.Так виникають нервові розлади, які називають дідактогеннимі. Відомі також ідеомоторні акти - руху, які виникають тоді, коли людина тільки представляє їх собі. Можна провести наступний досвід. У руках чоловік тримає маятник - нитку, до якої прив'язаний вільно висить грузик. Випробуваному пропонують якомога виразніше уявити собі, що грузик починає описувати концентричні кола. Через деякий час це і відбувається насправді.Очевидне і яскраве уявлення руху викликає незареєстровані свідомістю м'язові зусилля, які й призводять до круговий рух маятник.Продукує образи уяви мозок - це єдина система, зміни в одній його частині позначається і на роботі інших його відділів. Мозок як ціле робить регулюючий вплив на всі органи людського тіла. Будь-який психічний процес призводить до тих чи інших зрушень у життєдіяльності організму.У свою чергу уяву, як і інші психічні процеси, робить значний вплив на роботу багатьох систем людського організму.

6. Фантазія і гра

Дошкільне дитинство, перші роки навчання в школі, коли провідною діяльністю дитини залишається гра, характеризуються бурхливим розвитком процесів уяви. Необхідний елемент гри - уявна ситуація, що вводиться за допомогою слів «начебто», - представляє вільне не соромимося правилами логіки та вимогами правдоподібності перетворення накопиченого дитиною запасу уявлень. Образ уяви тут виступає як програма ігрової діяльності - уявляючи себе космонавтом, малюк будує відповідно свою поведінку і поведінку грають з ним однолітків: прощається з «близькими», віддає рапорт «головному конструктору», зображує і ракету на старті і одночасно і себе в ракеті і т.д. Дають багату їжу фантазії рольові ігри дозволяють дитині поглиблювати і закріплювати цінні якості особистості (сміливість, рішучість, організованість, винахідливість), зіставляючи своє і чуже поведінку в уявній ситуації з поведінкою реального персонажа, дитина вчитися виробляти необхідні оцінки та порівняння. Уява, що має виключно важливе значення для здійснення та організації діяльності, саме формується в різних видах діяльності і загасає, коли дитина перестає діяти. Протягом дошкільного віку відбувається поступове перетворення уяви дитини з діяльності, яка потребує зовнішньої опори (перш за все на іграшки), в самостійну внутрішню діяльність, що дозволяє здійснювати елементарне словесне (твір казок, історій) і художнє (малюнки) творчість. Уява дитини розвивається у зв'язку із засвоєнням мови, а отже, в процесі спілкування з дорослими людьми. Мова дозволяє дітям уявляти предмети, які вони ніколи до цього не бачили. Показово, що затримки в мовному розвитку позначаються і на розвитку уяви і ведуть до його збіднення. Уява - важлива умова нормального розвитку особистості дитини, воно необхідне для засвоєння ним громадського досвіду та вільного виявлення його творчих можливостей.

7. Мрія

У творчу діяльність включена фантазія, проте далеко не завжди процес уяви негайно реалізується в практичних діях людини. Нерідко цей процес набуває форми особливої внутрішньої діяльності, що полягає у створенні образу того, що людина бажав би здійснити. Такі образи бажаного майбутнього називають мрією. Мрія - необхідна умова втілення в життя творчих сил людини, спрямованих на перетворення дійсності. Мрія виступає як спонукальної причини або мотиву діяльності, остаточне завершення якої з тих чи інших причин виявилося відстроченою. Саме тому будь-який предмет, зроблений руками людини, у своїй історичній сутності - це здійснена людська мрія. Велика, але не завжди помітна роль уяви в практичної виробничої діяльності людей. У будь-якому, навіть самому звичайному предметі можна побачити втілену мрію багатьох поколінь людей. Чим довше історія речі, чим більше вона змінювалася, тим більше число людських мрій в ній відбито. Здійснена мрія викликає нову потребу, а нова потреба породжує нову мрію. Спочатку кожне нове досягнення виробничої діяльності, нова річ здається досконалої, але в міру її освоєння виявляються недоліки, і люди починають мріяти про кращих речах, стимулюючи тим самим процес їх предметного втілення.