4. Від якого фактору залежить світлий тон предмета?

Світлий тон предмета залежить від освітлення.

5. Хто і де створив графітний стержень, додавши до графіта глину?

В 1794 році, француз Николя-Жак Конте винайшов технологію виготовлення штучного графітового стержня з суміші порошкоподібного графіту, сажі, глини і води. Після перемішування суміш заливали в дерев’яну форму і воду випаровували. Залежно від кількості глини олівцеві стрижні мали різну міру м’якості — Т (твердий), М (м’який), ТМ (твердо-м’який). Вироблялися олівці вручну. На виготовлення одного екземпляра йшло до п’яти днів тому вартість графітових олівців була чималою.

6. Яка поверхня відбіває більше світла?

Більше світла відбивають білі чи світлі предмети, гладкої фактури.

7. Що означає термін «рисунок»?

Рисунок, це зображення на площині, що виконується від руки за допомогою графічних засобів — контурної лінії, штриха, плями. Різними поєднаннями цих засобів (комбінації штрихів, поєднання плями і лінії і т. п.) в рисунку досягаються пластичне моделювання, тональні і світлотіньові ефекти. Рисунок, як правило, виконується одним кольором або з більш менш органічним використанням різних кольорів. Він складає зазвичай початкову стадію виконання творів живопису і грає найважливішу роль у визначенні контурів, форми, об’єму предметів і розташування їх в просторі. Терміном «рисунок» позначається взагалі сукупність лінійно-пластичних елементів живопису, що визначає структуру і просторове співвідношення форм.

8. Що означає термін «ракурс»?

Ракурс (фр. raccourcir — укорочувати) — перспективне скорочення форми предмету, що змінює його звичні контури. Ракурс обумовлений точкою зору на натуру, а також положенням натури в просторі. Ракурс (у образотворчому мистецтві) — перспективне скорочення змальованих предметів. У декоративних розписах ракурс часто використовують для найбільш ефектної передачі руху і простору. Слово «ракурс» також уживається для опису точки зйомки у фотографії і кінозйомці. Наприклад, точки зйомки портрета фас, анфас, профіль — часто називають загальним словом «ракурс».

9. Де був вінайдений папір?

В Китаї в 105 році н. е. Китайські літописи повідомляють, що папір був винайдений в 105 році н.е. Цай Лунем. Проте в 1957 році в печері Баоця північної провінції Китаю Шаньси виявлена гробниця, де були знайдені обривки листів паперу. Папір дослідили і встановили, що він був виготовлений в II столітті до нашої ери. До Цай Луня папір в Китаї робили з прядива, а ще раніше з шовку, який виготовляли з бракованих коконів шовкопряда. Цай Лунь розтовк волокна шовковиці, деревну золу, ганчірки і прядиво. Все це він змішав з водою і масу, що вийшла, виклав на форму (дерев’яну раму і сито з бамбука). Після сушки на сонці, він цю масу розгладив за допомогою каменів. В результаті вийшли міцні листи паперу. Після винаходу Цай Луня, процес виробництва паперу став швидко удосконалюватися. Стали додавати для підвищення міцності крохмаль, клей, природні фарбники і так далі. На початку VII століття спосіб виготовлення паперу стає відомим в Кореї і Японії. А ще через 150 років, через військовополонених потрапляє до арабів. У VI–VIII століттях виробництво паперу здійснювалося в Середній Азії, Кореї, Японії і інших країнах Азії. У XI–XII століттях папір з’явився в Європі, де незабаром замінила тваринний пергамент. З XV–XVI століть, у зв’язку з введенням книгодрукування, виробництво паперу швидко зростає.