Лекція №3
ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ І БЕЗРОБІТТЯ
Соціальна-економічна суть і види зайнятості
Зайнятість як елемент соціально-економічної політики
Проблеми зайнятості в Україні
Безробіття, його показники і види. Допомога по безробіттю
Міжнародний досвід регулювання зайнятості
Соціально-економічна суть і види зайнятості
Зайнятість — це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що не суперечить законодавству і, як правило, приносить заробіток (трудовий доход).
У відповідності з Законом України "Про зайнятість населення" відносини зайнятості в Україні грунтуються на таких принципах:
• виключне право громадян розпоряджатися своїми здібностями до праці, заборона обов'язкової, примусової праці (крім випадків, спеціально встановлених законодавством).
• створення державою умови для реалізації права громадян на працю, на захист від безробіття, на допомогу в працевлаштуванні і матеріальну підтримку в разі втрати роботи.
Враховуючи принцип добровільності праці, повна зайнятість в ринковій економіці означає не максимально можливе залучення до роботи працездатного населення, як це було в радянські часи, а достатність робочих місць для всіх добровільно бажаючих працювати.
Раціональність зайнятості визначається ефективністю трудової діяльності в найширшому розумінні цього поняття: суспільною корисністю результатів праці, оптимальністю суспільного поділу праці;
В економічній теорії і практиці розроблена система показників, яка відображає рівень ефективності зайнятості. Ця система включає такі групи показників.
1. Пропорції розподілу ресурсів праці суспільства за характером їхньої участі в суспільне корисній діяльності. Вони показують, на якому рівні продуктивності задовольняється потреба населення в робочих місцях і якими шляхами досягається повна зайнятість.
2. Рівень зайнятості працездатного населення в суспільному господарстві відображає, з одного боку, потребу громадян у оплачуваній роботі, а з іншого — потребу суспільного господарства у працівниках.
3. Структура розподілу працівників за галузями народного господарства, що по суті являє собою пропорції розподілу трудового потенціалу за видами зайнятості.
4. Професійно-кваліфікаційна структура працюючих показує розподіл працюючого населення за професійно - кваліфікаційним групами і відображає міру збалансованості підготовки кадрів з потребою економіки у кваліфікованих працівниках.
Зайнятість як елемент соціально-економічної політики
Державна політика України щодо зайнятості населення базується на таких принципах:
• забезпечення рівних можливостей усім громадянам незалежно під походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб,
• сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіттю, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва;
• координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі державної та регіональних програм зайнятості.
• співробітництва професійних спілок, асоціацій (спілок) підприємців, власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів у взаємодії з органами державного управління в розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення;
Найближчою тактичною ціллю політики зайнятості має бути збалансування попиту і пропозиції праці.
Проблеми зайнятості в Україні
1. У зв'язку із змінами в галузевій структурі зайнятості загострилися регіональні проблеми зайнятості. В Україні найбільш загострилися проблеми безробіття в регіонах двох типів: по-перше, західні області з високим природним приростом населення (Закарпаття). По-друге, особливі проблеми зайнятості переживають так звані депресивні регіони, тобто ті, в яких переважають найбільш кризові галузі (військово-промисловий комплекс, вугільні регіони тощо).
2. Важливим для України є також питання сільського безробіття. На початку економічних перетворень сільська місцевість вважалася дуже трудодефіцитною, здатною забезпечити роботою значну кількість безробітних міських жителів.
3. Недосконала податкова політика призводить до виникнення прихованої зайнятості чи прихованого безробіття.
4. Нераціональна структура освіти населення призводить до неефективної зайнятості (коли кваліфіковані спеціалісти парцюють на робітничих посадах тощо).
Безробіття, його показники і види. Допомога по безробіттю
Безробіттям називається соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлено переважанням пропозиції праці над попитом на неї. Хоча й існує думка, що безробіття є стимулятором трудової дисциплінованості і активності працюючого населення, однак соціально-економічні втрати від безробіття настільки значні, що в усьому світі докладається багато зусиль для його мінімізації, і все ж жодній країні не вдається ліквідувати його повністю.
Безробітні, у визначенні МОП. — це особи у віці 15— 70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних 2 тижнів.
За українським законодавством безробітними визнаються громадяни, що не мають роботи і заробітку, зареєстровані в органах служби зайнятості, шукають роботу і готові до неї приступити.
Кількість безробітних — це абсолютний показник безробіття, що вказує на його розміри. Відношення кількості безробітних (Б) до кількості економічно активного населення (Ба) — це підносний показник безробіття, що показує його поширеність і називається рівнем безробіття (Рб).
Рб = (Б : Ба) • 100%.
Основними видами безробіття вважаються структурне, фрикційне і циклічне безробіття.
Певні професії і навіть види робіт застарівають “застарівають” в наслідок змін під впливом НТП. Представники цих професій часто поповнюють лави безробітних. Безробіття, що виникає внаслідок такої невідповідності, називається структурним. До цього виду належить також безробіття, пов'язане з територіальною відірваністю робочого місця і працівника, що міг би на ньому працювати. Шляхи вирішення - перепідготовка працівників, у орієнтації професійної підготовки на майбутні потреби ринку праці, у сприянні профссійній та територіальній мобільності робочої сили
Оскільки одним із принципів соціально орієнтованої ринкової економіки с свобода вибору працівниками роду діяльності й місця роботи, то в кожний певний момент частина працівників знаходяться в стані зміни роботи: вони або добровільно міняють роботу на таку, яка краще їм підходить. або вперше обирають роботу. Цей тип безробіття називається фрикційним. Рівень структурного і фрикційного безробіття разом, за визнанням більшості економістів, складає природний рівень безробіття. В умовах економічного спаду, а особливо в час кризи, коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, виробництво згортається, в таких умовах швидко зростає безробіття, зумовлене кількісною нестачею робочих місць для всіх бажаючих працювати. Цей вид безробіття називається кон'юнктурним, або циклічним оскільки він викликаний зміною економічної кон'юнктури, кризовою фазою економічного циклу. Ще один вид безробіття — сезонне — викликане тимчасовим характером виконання тих чи інших робіт, функціонування підприємств га галузей.
Деякі автори виділяють також поняття добровільного безробіття.
Аналіз економічних показників дає можливість оцінити втрати від неповного використання ресурсів праці внаслідок безробіття. Згідно з законом Оукена щорічний приріст реального валового національного продукту (ВНП) приблизно на 2,7% утримує кількість безробітних на постійному рівні. Кожні додаткові 2 процентних пункти приросту реального ВНП зменшують кількість безробітних на 1 процентний пункт. Аналогічно скорочення реального ВНП на 2% збільшує кількість безробітних на 1 процентний пункт. Закон Оукена можна трактувати і так: зростання рівня безробіття на 1 процентний пункт над природним рівнем дає 2—2,5% втрати ВНІІ порівняно з потенційним.
У відповідності з Законом України "Про зайнятість населення" держава сприяє незайнятим громадянам у поновленні їхньої трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій;
• надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;
• виплата стипендій у період професійної підготовки або перепідготовки і зарахування цього періоду до загального і безперервного трудового стажу;
• виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю;
• надання додаткової матеріальної допомоги безробітному громадянину і членам його сім'ї з урахуванням наявності осіб похилого віку і неповнолітніх дітей, які перебувань на його утриманні.