Лекція 4. Створення резерву для покриття можливих втрат за кредитними операціями
План лекції
Аналіз складу кредитного портфеля банку й оцінка його якості.
Диференціація кредитів за ступенем ризику.
Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики, джерела його формування.
Створення резерву під можливі втрати за методикою Базеля II.
Рекомендовані підручники, методичні та дидактичні матеріали
[8]; [19] с. 343-403; [23] с. 61-79; [24] с. 207-226; [33] с. 116-124; [39] с. 247-275; [40] с. 133-140; [43] с. 161-183.
1.Аналіз складу кредитного портфеля банку й оцінка його якості
Кредитний портфель – це сукупність усіх кредитів, наданих банком.
До заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать:
строкові депозити, які розміщені в інших банках, та сумнівна заборгованість за ними;
кредити, які надані іншим банкам, та сумнівна заборгованість за ними;
кошти, що надані суб’єктами підприємницької діяльності за овердрафтом, за факторинговими операціями та прострочена заборгованість за факторинговими операціями;
кошти, що надані суб’єктами підприємницької діяльності за операціями репо;
кредити, що надані у формі врахування векселів, та сумнівна заборгованість за ними;
кредити суб’єктам підприємницької діяльності у поточну діяльність, в інвестиційну діяльність;
сумнівна заборгованість за кредитами, що надані суб’єктам підприємницької діяльності;
кредити, які надані центральним і місцевим органам державного управління та сумнівна заборгованість за цими кредитами;
кредити в інвестиційну діяльність і на поточні потреби, які надані фізичним особам, та сумнівна заборгованість за ними;
гарантії, акцепти та авалі, що надані банкам;
сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими іншим банкам;
гарантії та авалі, що надані клієнтам;
сумнівні гарантії, що надані банкам та клієнтам;
зобов’язання з кредитування, які надані банкам та клієнтам.
Аналіз складу кредитного портфеля.
У процесі кредитної діяльності комерційні банки, надаючи клієнтам кредити, формують свої кредитні портфелі.
Кредитний портфель являє собою сукупність заборгованості за кредитними операціями банку станом на певну дату та характеризує величину коштів, укладених банком у кредитні операції.
Кредитний портфель включає в себе агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі й прострочених та сумнівних щодо повернення.
Особливу увагу приділяють якості кредитного портфеля, його захищеності від кредитного ризику.
Стан кредитного портфеля банку впливає на рівень його ліквідності.
Зв’язок між ліквідністю банку та його кредитним портфелем можна виразити наступним чином:
,
де
L – ліквідність банку;
KP – кредитний портфель банку.
На рівень банківської ліквідності впливає як об’єм та якісний стан окремого кредиту, так і об’єм і якість кредитного портфеля банку в цілому. Розглядаючи дану залежність, можна навести залежність рівня ліквідності банку від об’єму та якості його кредитного портфелю.
Якщо ризик кредитного портфеля буде зменшуватися, то це автоматично призведе до поліпшення його якості, що спричинить зростання рівня ліквідності, а зростання кредитного ризику призведе до погіршення стану ліквідності банку і спричинить появу вже ризику ліквідності.
Щодо строковості, то перевага короткострокових кредитів у складі кредитного портфеля - знижує кредитний ризик портфеля, але збільшує рівень оборотності кредитних коштів, що в свою чергу добре впливає на рівень ліквідності. Натомість велика кількість довгострокових кредитів дозволяє спрогнозувати структуру кредитного портфеля у майбутньому, але при цьому збільшується кредитний ризик, що призводить до погіршення ліквідності.
При розгляді кредитного портфеля з точки зору його вартості, можна зазначити два основних аспекти: по-перше, зниження процентних ставок по кредитах веде до збільшення обсягу кредитного портфеля, тобто й до збільшення суми відповідних активів, що при відповідному збільшенні суми депозитного портфеля банку призведе до зміцнення рівня ліквідності банку; по-друге, зростання ставок по кредитах призводить до зменшення обсягу кредитного портфеля і, відповідно, до погіршення рівня ліквідності.
Рівень ліквідності банку може знижуватися при зростанні ризику кредитного портфеля банку, за наявності переваги довгострокових кредитів над короткостроковими, при збільшенні процентних ставок за кредитами та при погіршенні загального рівня забезпеченості кредитів.
Покращити рівень банківської ліквідності можна за рахунок зміни якісного стану кредитного портфеля, шляхом зниження ризику кредитного портфеля, збільшення питомої ваги короткострокових кредитів у складі кредитного портфеля, шляхом зниження вартості кредитів та шляхом покращення рівня їх забезпечення.
Досвід роботи багатьох банків свідчить, що оптимальним можна вважати кредитний портфель, у якому консолідована заборгованість за кредитами розподілена так:
„Стандартні” кредити – 22%;
Кредити „Під контролем” – 38%;
„Субстандартні” кредити – 30%;
„Сумнівні” кредити – 5%;
„Безнадійні” кредити – 5%.
При аналізі ризиковості кредитного портфеля важливо оцінити можливість (ймовірність) непогашення позичальником процентів за кредит та неповернення (несвоєчасність повернення) суми кредиту. Індикатором такої ймовірності (ризику) є прострочені кредити.
Доходність і ризик – основні параметри, що характеризують якість кредитного портфеля банку.
Управління кредитним портфелем – це складний процес, пов’язаний:
з впровадженням у практику сучасних методів контролю кредитних операцій, що дає змогу обирати найнадійніших клієнтів;
з постійним аналізом стану кредитного портфеля банку та його динамікою;
із з’ясуванням різних методів щодо підвищення його доходності та зниження ризиковості;
з визначенням пріоритетів у роботі з проблемними та безнадійними кредитами;
з вирішенням інших супутних питань.
Головна мета управління кредитним портфелем комерційного банку полягає в забезпеченні максимальної доходності за певного рівня ризику.
Існуюча методика контролю кредитного портфеля дає змогу своєчасно прогнозувати погіршення фінансового стану позичальника і вчасно вживати необхідних заходів до повернення кредитів й погашення заборгованості.